Ухвала суду № 81030186, 08.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 6/331/67/2019

Справа № 331/877/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого –судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за заявою ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1) про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15), про видачу дубліката виконавчого листа № 331/877/15-ц та поновлення строку його виконання, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2019 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15) щодо стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/4 частин, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від усіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з дня звернення до суду - з 04 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, та поновлення строку його виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/4 частин, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від усіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з дня звернення до суду - з 04 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) додаткові витрати на оздоровлення неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок раз на рік, починаючи з 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь держави (Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ: - 38025440, Банк одержувача: - ГУДКСУ у Запорізькій обл.., МФО: 813015, рахунок: 31214206700003, код бюджетної кодифікації: 22030001) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок. (з урахуванням виправленої ухвалою суду від 08.10.2015р. описки)

Зазначене рішення суду набрало законної сили 06 травня 2015 року.

У червні 2015 року на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року ОСОБА_1 було видано виконавчий лист № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15).

Зазначений виконавчий лист нею до виконання не пред”являвся та був втрачений нею серед багатьох інших особистих документів. Вважає, що втрата виконавчого листа відбулася у період розгляду судом питання щодо виправлення описку у заочному рішенні суду та виконавчому листі, оскільки при подання заяви про виправлення описки, до останньою нею було долучено оригінал виконавчого документу, проте в матеріалах справи він відсутній та їй його не повернули з суду. Пошуки зазначеного виконавчого листа позитивного результату не дали, а тому вважає, що оскільки оригінал виконачого листа було втрачено, рішення суду не виконано, вона має право на отримання дублікату втраченого виконавчого листа.

На підставі викладеного, просить суд видати дублікат виконавчого листа № 331/6580/14-ц (провадження № 2/331/1717/14) щодо стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/4 частин, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від усіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з дня звернення до суду - з 04 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, та поновлення строку його виконання.

Заявниця надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності із зазначенням того, що заяву вона підтримує та просить її задовольнити.

Боржник у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.

Суд, вивчивши доводи заявника, перевіривши їх доданими до заяви документами, взявши до уваги заяву заявника приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя знаходилась цивільна справа № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/4 частин, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від усіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з дня звернення до суду - з 04 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) додаткові витрати на оздоровлення неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок раз на рік, починаючи з 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь держави (Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ: - 38025440, Банк одержувача: - ГУДКСУ у Запорізькій обл.., МФО: 813015, рахунок: 31214206700003, код бюджетної кодифікації: 22030001) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок. (з урахуванням виправленої ухвалою суду від 08.10.2015р. описки) (а.с. 34-36, 60-61)

Зазначене рішення суду набрало законної сили 06 травня 2015 року.

У червні 2015 року на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року ОСОБА_1 було видано виконавчий лист № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15). (а.с. 45, 52)

Зазначений виконавчий лист ОСОБА_1 до виконання не пред”являвся та був втрачений нею серед багатьох інших особистих документів. Вважає, що втрата виконавчого листа відбулася у період розгляду судом питання щодо виправлення описку у заочному рішенні суду та виконавчому листі, оскільки при подання заяви про виправлення описки, до останньою нею було долучено оригінал виконавчого документу, проте в матеріалах справи він відсутній та їй його не повернули з суду.

Як вбачається з листа Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вих.. № 8190/10 від 05.04.2019 року, за даними АСВП виконавчий лист № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15) на виконання не надходив та не перебуває.

Враховуючи викладене, судом встановлені та перевірені обставини втрати виконавчого листа № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15), виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя на виконання заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року по справі № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15) щодо стягнення з щодо стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/4 частин, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від усіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з дня звернення до суду - з 04 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, що в свою чергу унеможливлює проведення виконавчих дій, а також те, що рішення суду є чинним.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Відповідно до пп. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень до ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для предявлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Як роз'яснено у Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року, при вирішенні питання про видачу дубліката наказу або судового наказу у зв’язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов’язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили. Хибною є практика судів, що не з’ясовували підстав, за якими стягувач чи державний виконавець звертався за отриманням дубліката наказу, та обставин втрати виконавчого листа, не перевіряли дані про існування виконавчих проваджень за цими виконавчими листами або судовими наказами.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р по справі № 1-7/2013 є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушений прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно- правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, пункт 40).

Отже, на теперішній час рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, що суперечить нормам, встановленим законодавством та ставить під загрозу права та інтереси стягувача.

Аналізуючи вищевикладені обставини та норми права, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15) щодо стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/4 частин, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від усіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з дня звернення до суду - з 04 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 433 ч. 1 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виконавчий документ видано зі строком пред»явлення, що відповідав встановленому в ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент набрання рішення законної сили вказаним рішенням суду) строку пред»явлення виконавчого листа до виконання терміном 1 рік.

У пункті 1 ч. 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» в тій редакції передбачалось, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватись на правовідносини, які виникли і закінчились до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (П. 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001р. у справі № 3-рп/2001).

05 жовтня 2016р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02 червня 2016р.

Згідно пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02 червня 2016р. виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред»являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділі ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02 червня 2016р. свідчать про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред»явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-УІІІ від 02 червня 2016р. Для пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-УІІІ від 02 червня 2016р. до виконавчих документів, строк пред»явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Вказаний висновок зроблений в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018р. у справі № 5016/149/2011(17/6), а також у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018р. у справі № 553/1951/14-ц та від 21 листопада 2018р. у справі № 640/4782/15-ц.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02 червня 2016р., виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

При вищевикладених обставинах, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1) - задовольнити частково.

Видати дублікат виконавчого листа № 331/877/15-ц (провадження № 2/331/558/15) про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, (ІНН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІНН: НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/4 частин, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від усіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з дня звернення до суду - з 04 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Повний текст ухвали складено 08 квітня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

08.04.2019