Ухвала суду № 81028846, 08.04.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/2485/19

Провадження № 1-кс/235/881/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 р. Слідчий суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва І.В., при секретарі Дмитрєвій М.В.

за участю - прокурора Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_1

- слідчого Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2

- захисника ОСОБА_3

- підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2. за матеріалами кримінального провадження № 12019050410000731, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 квітня 2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся старший слідчий СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_2 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4

В ході досудового розслідування встановлено, що 05 квітня 2019 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в місті Покровськ Донецької області зустрів своїх знайомих ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6. В ході спілкування ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 відправитись в місто Новогродівку Донецької області, де з застосуванням погроз та насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, групою осіб, заволодіти майном та грошовими коштами малознайомого їм ОСОБА_7І, на що останні погодились. Після цього ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вступили між собою в злочинну змову, направлену заволодіння чужим майном та грошовими коштами ОСОБА_7, шляхом нападу, з застосуванням погроз та насильства, небезпечного для життя чи здоров’я останнього. З даною метою вони перевдягли на себе одяг з камуфляжним малюнком, на обличчя одягли маскувальні маски, а ОСОБА_4 взяв з собою належний йому пневматичний пістолет калібру 4,5 мм, після чого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відправились в район шахти №3 «Новогродівка», на відкриту ділянку місцевості, поблизу залізничного проїзду до шахти, розташованого на території селища Гродівка Покровського району Донецької області, де стали чекати на ОСОБА_7, який мав повертатись вказаним маршрутом додому з роботи.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи в момент їх заподіяння, з корисливим мотивом, побачивши, що ОСОБА_7 наблизився до них, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підійшли до останнього ззаду. Після цього, виконуючи кожен свою роль, ОСОБА_4, застосовуючи насильство небезпечне для життя потерпілого, наніс один удар рукояткою пістолету в область потиличної частини голови ОСОБА_7, тобто у життєво важливий орган, від чого останній впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, з метою подавлення волі потерпілого до опору, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 діючи узгоджено нанесли спільно не менше трьох ударів ногами у взутті в область голови та тулуба ОСОБА_7, який лежав на землі, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді ушибленої рани голови. При цьому, ОСОБА_5 стояв поряд, та згідно своєї ролі, визначеної спільним злочинним умислом, слідкував, щоб на місці злочину не з’явились випадкові очевидці, щоб в разі необхідності надати допомогу та подати сигнал тривоги, якщо б їх дії стали помітними іншим особам. В подальшому, розуміючи, що ОСОБА_7 не чинить опору, з метою заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 витягти з кишень одягу його майно. ОСОБА_7 сприймаючи вказані погрози як реальні, відчуваючи небезпеку для свого життя та здоров’я, витягнув з кишені свого одягу два мобільні телефонами марки «Nokia» та «Huawei U3», посвідчення залізничника, ключ від квартири, грошові кошти в розмірі 65 гривень, монету номіналом 2 російських рубля, які передав ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які відкрито звернули у своє володіння. Після вказаних неправомірних дій, переконавшись, що їх мета на заволодіння чужим майном досягнута, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, покинули місце події, розпорядившись ним за власним розсудом чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України. А саме розбої, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, обґрунтовується наступними доказами:протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7;протоколом огляду місця події;протоколом огляду предметів;протоколом впізнання особи;протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину;повідомленням про підозру.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, покладається необхідність забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки на території міста Покровська та Покровського району у ОСОБА_4 немає житла, він житель іншої області, власного житла немає;- незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні;- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 14.09.2018 року Яворівським відділенням ГУНП в Львівській області ОСОБА_4 оголошено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Крім цього, існують обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України повинні бути враховані при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу: - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення;- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;- вчинення корисливого злочину у відношенні особи, скоєного в громадському місці, з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я особи потерпілого,- відсутність постійного місця проживання;- вчинення злочину, який має високий суспільний резонанс, - відсутність офіційного місця роботи; - відсутність родини, утриманців, - схильний до скоєння злочинів корисливої направленості.

Вищевикладене свідчить про необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме – у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м’які запобіжні заходи може не зможуть запобігти наявним ризикам, та саме зазначений запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України, дасть можливість запобігти наявним ризикам.

На підставі викладеного, слідчий СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_2 просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань УДПтСУ в Донецькій області, строком на 60 днів.

Слідчий СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Прокурор Салія О.Т. в судовому засіданні просила клопотання задовольнити, вказавши, на наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які б давали можливість прийти до висновку про те, що процесуальна поведінка підозрюваного не може бути забезпечена без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що буде проживати разом з бабусею за адресою: м. Харків, вул. Танкония, 6/355.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, пояснення підозрюваного, думку захисника, прокурора, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу, перевіривши долучені до нього документи, - слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження кримінально-процесуальний кодекс України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби судового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_4. до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у клопотанні та доданих матеріалах відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред’явленої йому підозри.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому - у разі визнання його вини: ОСОБА_4 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного – задовільний, інвалідом не являється;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного: неодружений, фактично проживає без реєстрації за адресою: Донецька область, м. Покровськ, пр-т «Шахтобудівельників», 28/15, разом з товаришем, утриманців не має, тобто соціальні зв’язки відсутні ;

5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи : офіційно не працює;

6) репутація підозрюваного: посередня;

7) майновий стан підозрюваного: нерухоме, рухоме майно , кошти на рахунках у банку відсутні;

8)підозрюваний - раніше судимий 04.10.2018 року Мостиським районним судом Львівської області за ст.. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

9) раніше до підозрюваного ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 14.09.2018 року обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

10) підозрюваному раніше не повідомлялось про підозру;

11)загальний розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа - вартість викраденого майна встановлюється судово-товарознавчою експертизою;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї: підозрюваний може здійснити спроби вчинити інші кримінальні правопорушення, т.я. має схильність к вчиненню кримінальних правопорушень, перебуває неофіційно в добровольчому батальйоні, має доступ до зброї.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу,слідчий суддя,суд зобов’язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК, загальною підставою для продовження тримання під вартою та не має права покладатися лише на правову кваліфікацію вчиненого, надану стороною обвинувачення, що є недостатнім для прийняття законного судового рішення.

Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

У рішенні у справі «Баришевський проти України » , що було ухвалено 26.02.2015 р. Європейський суд констатував порушення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , оскільки національні судові органи, приймаючи рішення про продовження строку тримання заявника під вартою , обґрунтували таке рішення за допомогою шаблонних формулювань , не розглядаючи індивідуальне становище заявника.

Таким чином, обґрунтування доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 – 178 КПК,у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків ,а також запобігання спробам :1)переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; 2)знищити , сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів ,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження;3)незаконно впливати на потерпілого ,свідка ,іншого підозрюваного , обвинуваченого ,експерта ,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні ;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення ,у якому підозрюється чи обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків , які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений, засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України

При цьому слідчий та прокурор повинні довести, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На думку слідчого судді,прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто підозрюваний ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі оцінено в сукупності факторів, пов'язаних з характером особи підозрюваного, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв’язками та зв’язками з суспільством.

Так, ОСОБА_4, перебуваючи без запобіжного заходу зможе залишити місце проживання, а також існує ризик його переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Потерпілий та свідки у судовому засіданні не допитувалися . Законодавцем допит потерпілих та свідків віднесено до стадії судового розгляду .

З огляду на вказане, слідчий суддя погоджується з прокурором, що ризик впливу підозрюваного на потерпілого та свідків з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для нього аспекті наявний.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрюваний може здійснити спроби вчинити інші кримінальні правопорушення. Підстави так вважати є схильність підозрюваного к вчиненню кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 вже був засуджений04.10.2018 року Мостиським районним судом Львівської області за ст. 186 ч. 2 КК України, підозрюється у вчиненні злочину у період іспитового строку.

Слідчий суддя зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до судимої особи за злочин , покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, з метою забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати протиправну діяльність, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ніж тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним.

В силу ст.183 ч.4 КПК України з урахуванням того, що злочин вчинено із застосуванням насильства,враховуючи підстави та обставини ,передбачені ст.177 та 178 КПК України , не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

З вищезазначених підстав ,слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання підозрюваного про обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 198, 199 КПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції на строк досудового розслідування на 60 днів з 08 квітня 2019 року до 06 червня 2019 року.

Строк попереднього ув’язнення рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 20.00 години 06 квітня 2019 року..

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 09 квітня 2019 р. о 08.00 год.

Слідчий суддя І.В.Корнєєва