Ухвала суду № 81027772, 09.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/9841/19

Провадження 1-кс/127/5633/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Предан А.А.,

за участю прокурора Куцяка М.Ф.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження № 42017020000000373 внесеного до ЄРДР 08.12.2017, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Київ, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240 та ч. 3 ст. 191КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2019 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 42017020000000373 від 08.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191,ч.2 ст. 240, ч. 1 ст. 382 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що службові особи ДП «Піщанський кар’єр» (ЄДРПОУ 00371989) за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Т.ДЕК» (ЄДРПОУ 40156365) шляхом зловживання своїм службовим становищем за відсутності дозвільних документів протягом 2017-2018 років здійснювали на Студенівському родовищі вапняків, що в 2 км. на захід від с. Студена Піщанського району Вінницької області, незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, які в подальшому під виглядом вапнякового щебеню різних фракцій, виробництва ТОВ «Т.ДЕК», реалізовували на користь третіх осіб, заподіявши державним інтересам майнової шкоди у великих розмірах.

Згідно наданої Державною службою геології та надр України інформації спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.03.2001 № 2400, наданий ДП «Піщанський кар’єр» (ЄДРПОУ 00371989) з метою видобування вапняків на Лівобережній ділянці Студенівського родовища, на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 21.08.2018 № 534 було анульовано.

З 2009 року Студенівське родовище (ділянка Лівобережна) враховане Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина карбонатна для цукрової промисловості» як родовище, що не розробляються.

Фактичними обставинами кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 будучи власником (засновником) ТОВ «Т.ДЕК» (ЄДРПОУ 40156365) юридична адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, Вознесенський район, проспект Соборний, 158, за попередньою змовою з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, який будучи згідно наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України: № 45-п від 23.02.2017, № 115-п, від 26.04.2017, № 204-п від 31.07.2017, призначеним виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Піщанський кар’єр», а з 27.10.2017 згідно наказу № 268-п призначений директором ДП «Піщанський кар’єр», достовірно знаючи про те що Студенівське родовище (ділянка Лівобережна) вапняків розроблялось ДП «Піщанський кар’єр» згідно із спеціальним дозволом на користування надрами з метою видобування корисних копалин № 2400 від 26.03.2001 року, який 21.10.2008 року згідно наказу Державної служби геології та надр України № 534, анульований, а з 2009 року Студенівське родовище (ділянка Лівобережна) враховане Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина карбонатна для цукрової промисловості», як родовище що не розробляється, в період часу приблизно з весни 2017 року по 31.05.2018 року, в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, не маючи спеціального дозволу, всупереч ст.ст. 19, 20 Кодексу України про надра, ст.ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, організували незаконне видобування коричних копалин – вапняку з Студенівського родовища (ділянка Лівобережна), що розташоване за межами населеного пункту села Студена, 2 км на захід від с. Студена, Піщанського району, Вінницької області (земельна ділянка 43 га, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, та іншого призначення, державної власності, склад угідь – землі під відкритими розробками та кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами, що знаходяться в постійному користуванні ДП «Піщанський кар’єр», згідно акту на право користування землею № 000455 Б від 1981 року).

Так ОСОБА_1 діючи за попередніми домовленостями з ОСОБА_4 орендували весною 2017 року спецтехніку: фронтальні навантажувачі та екскаватор у ТОВ «ВЕРХВУГІЛЛЯ» уклавши договори про оренду, які були підписані зі сторони ТОВ «ВЕРХВУГІЛЛЯ» директором ОСОБА_5, а зі сторони ТОВ «Т.ДЕК» ОСОБА_1, аналогічні договори про оренду вище зазначеної спецтехніки були підписані зі сторони ТОВ «ВЕРХВУГІЛЛЯ» та ТОВ «Т.ДЕК» в січні 2018 року, а в березні 2018 року ТОВ «Т.ДЕК» орендувало у ТОВ «ВЕРХВУГІЛЛЯ» ще й установку зі збагачення вапняку.

Після чого ОСОБА_1, діючи за попередніми домовленостями з ОСОБА_4, вводячи в оману дирекцію та працівників ТОВ «ВЕРХВУГІЛЛЯ» про наявність всіх необхідних дозвільних документів на розробку корисних копали в Студенівському родовищі (ділянка Лівобережна), використовуючи вище згадану орендовану спецтехніку, в період часу з весни 2017 по 31.05.2018 незаконно видобули корисні копалини – вапняк, загальною масою близько 13078,39 т, шляхом розривання спецтехнікою, а саме ковшем екскаватора, гірничої маси та подальшого завантаження і вивезення корисних копалин з Студенівського родовище до завантажувально-розвантажувальної площадки належній ДП «Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 59)», що на залізничній станції «Попелюхи» (код ЕСР 408203) Одеської залізниці.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-ґрунтознавчої експертизи № 16052/18-34/18040?18058/18-34 від 12.09.2018 зразки сипучої суміші, що вилучені в ході огляду завантажувально-розвантажувальної площадки належній ДП «Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 59)» та зразки сипучої суміші, що вилучені в ході огляду Студенівського родовища ДП «Піщанський кар’єр» представляють собою осадову породу – вапняк. Зразки вапняку, що вилучені в ході огляду завантажувально-розвантажувальної площадки належній ДП «Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 59)» і зразки вапняку, що вилучені в ході огляду Студенівського родовища ДП «Піщанський кар’єр» мають спільну родову належність.

Згідно довідки виданої Державною службою геології та надр України (Держгеонадра) № 4444/03/10-19 від 11.03.2019 – вапняк Студенівського родовища, відповідно до переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 826 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1370), відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, як сировина хімічна.

Також досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 будучи власником (засновником) ТОВ «Т.ДЕК» (ЄДРПОУ 40156365) юридична адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, Вознесенський район, проспект Соборний, 158, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4, який згідно наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України: № 45-п від 23.02.2017, № 115-п, від 26.04.2017, № 204-п від 31.07.2017, призначеним виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Піщанський кар’єр», а з 27.10.2017 згідно наказу № 268-п призначений директором ДП «Піщанський кар’єр», який відповідно до Статуту ДП «Піщанський кар’єр» наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у період часу з 18.08.2017 по 28.08.2018, заволодів майном ДП «Піщанський кар’єр» – вапняком, за наступних обставинах.

Так, приблизно весною 2017 року ОСОБА_4, з метою заволодіння корисними копалинами - вапняк ДП «Піщанський кар’єр» та створення умов для його подальшої реалізації, залучив раніше підконтрольне йому ТОВ «Т.ДЕК» та засновника вище зазначеного товариства ОСОБА_1, з яким розробили схему видобутку корисних копалин – вапняку з Студенівського родовища ДП «Піщанський кар’єр» та подальшого його реалізації через підконтрольне їм ТОВ «Т.ДЕК».

Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи за попередніми домовленостями з ОСОБА_4 маючи безперешкодний доступ до видобутку гірничої маси в Студенівському родовища (ділянка Лівобережна), що розташоване за межами населеного пункту села Студена, 2 км на захід від с. Студена, Піщанського району, Вінницької області за допомогою орендованої спецтехніки та транспортних засобів, не повідомляючи про свої злочинні наміри власникам орендованої спецтехніки та транспортних засобів, запевнивши їх у відновленні діяльності державного підприємства організували незаконне незаконно видобули корисні копалини – вапняк, шляхом розривання спецтехнікою, а саме ковшем екскаватора, гірничої маси та подальшого завантаження і вивезення корисних копалин з Студенівського родовище до завантажувально-розвантажувальної площадки належній ДП «Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 59)», що на залізничній станції «Попелюхи» (код ЕСР 408203) Одеської залізниці. Після чого ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою заволодіння майном ДП «Піщанський кар’єр», а саме незаконно добутими корисними копалинами-вапняком, не обліковуючи його по ДП «Піщанський кар’єр», а видаючи, як власність ТОВ «Т.ДЕК» власником (засновником) якого є ОСОБА_1, на підставі укладених договорів реалізував вапнякову продукцію ряду юридичним особам.

Так, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_4 заволодівши незаконно видобутими корисними копалинами – вапняк, ДП «Піщанський кар’єр», реалізували його через ТОВ «Т.ДЕК» відвантаживши з завантажувально-розвантажувальної площадки належній ДП «Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 59)», що на залізничній станції «Попелюхи» (код ЕСР 408203) Одеської залізниці:

27.04.2018 на користь ТОВ «Інвестпромтехсервіс», в кількості 346 т, на суму 85 635 грн., після чого ТОВ «Інвестпромтехсервіс» реалізувало вапняк ПАТ «ПІВДГЗК» (вантажна накладна № 41199530, вагони № 60279056, № 60895950, № 60602802, № 65944027, № 66239435),чим завдав збитків державному бюджету на у суму 85 635 грн.

04.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240 та ч. 3 ст. 191 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється:

ОСОБА_1 Олександрович Сергійович, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, матеріалами частково розсекречених НСРД та іншими матеріалами кримінального провадження.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240 та ч. 3 ст. 191КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та яке, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які у майбутньому будуть допитані у даному кримінальному провадженні для з’ясування усіх обставин вчиненого ним злочину, знищити документи чи речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240 та ч. 3 ст. 191КК України, а також ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За наведених підстав слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

В даному конкретному випадку прокурором не доведено в клопотанні та в судовому засіданні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, на всі виклики слідчого з’являється.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є занадто суворим в даному конкретному випадку. Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження.

Разом із тим, враховуючи характер кримінального правопорушення, міцність соціальних зв’язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, особу підозрюваного, наслідки кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому з метою попередження можливого переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, до останнього слід застосувати запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження № 42017020000000373 внесеного до ЄРДР 08.12.2017, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Покласти на ОСОБА_1, обов’язки визначені ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк покладених на підозрюваного обов’язків визначити в межах строку досудового розслідування, тобто на 43 (сорок три) дні, тобто до 21 травня 2019 року.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обов’язків, зазначених у даній ухвалі, до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання підозрюваного ОСОБА_1, здійснює слідчий, який провадить досудове розслідування кримінального провадження № 42017020000000373, а якщо справа перебуває у провадженні суду – прокурор.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя