Рішення № 81027489, 03.04.2019, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/204/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сідак Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликлом сторін в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, –

ВС Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 березня 2018 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого він надав відповідачці позику в сумі 2450 грн доларів США, а відповідач отримала позику та зобов’язалася повернути отриману в позику грошову суму в розмірі 2450 доларів США через три місяці. Відповідно до відомостей Національного банку України про розміри облікової ставки НБУ з врахуванням суми позики за договором позики від 20 березня 2018 року складає 67179 грн, та проценти за користування позикою складає 2015,37 грн. Також просить позивач про нарахування 3% на суму боргу до моменту виконання рішення. Відповідач свої зобов’язання про повернення позики не виконала, позику до цього часу не повернула, тому позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу визначено право на подання відповіді на відзив протягом п’яти днів з дня отримання відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 22 лютого 2019 року було отримано копію ухвали суду про відкриття провадження та копію позовної заяви із доданими до неї документами.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позов просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 не з’явилась, хоча про дату, час та місце слухання справи була повідомлена.

На підставі ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява,об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний передати позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 20.03.2018 року відповідач по справі ОСОБА_2 уклала договір позики з позивачем по справі ОСОБА_1, за яким відповідач отримала у позивача грошові кошти у сумі 2400 доларів США терміном на три місяці, що підтверджується розпискою (а.с.6).

Даний борг відповідач не повернула .

Станом на 03.04.2019 року офіційний курс гривні до іноземної валюти долар США складає 100 доларів -2697.4158 (а.с.20).

Таким чином 2400 доларів США, які позичив відповідач у позивача, еквівалентно 66076,50 9.

Наявність у позивача оригіналу розписки свідчить про неповернення боргу відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 526,530 ЦК України зобов’язання повинні бути виконані належним чином в установлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.10, 11 ЦПК України, суд приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку передбаченому розділом VІІ цього Кодексу.

Відтак суд з урахуванням встановлених обставин справи, приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача позики в сумі 2450 доларів США, що в еквіваленті на день розгляду справи у відповідності до офіційного курсу валют складає 66076,50 грн, а також нарахованих 3 % річних 1255,00 грн, є обгрунтованими та належно доведеними, а тому позов підлягає задоволенню. Також, відповідно до ч.10, 11 ст. 265 ЦПК України, нарахувати 3% річних на суму боргу до моменту виконання рішення.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Відповідно 526,530, 625,1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 280, 289, 354 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 борг за договором позики від 20 березня 2018 року в розмірі 66076,50 грн (шістдесят шість тисяч сімдесят шість гривень 50 копійок) основного боргу та 1255,00 грн (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок) 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 понесені та документально підтвердженні судові витрати, які складаються з 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) судового збору.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, нарахувати 3% річних на суму боргу до моменту виконання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_3

Повний текст рішення виготовлено 8 квітня 2019 року.