Рішення № 81022570, 08.04.2019, Карлівський районний суд Полтавської області

08.04.2019

єдиний унікальний номер справи 531/528/19

номер провадження 2-а/531/7/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

розглянули у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області поліцейського капрала поліції 1 батальйону 3 роти ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В с т а н о в и в:

12 березня 2019 року постановою серії ЕАВ №983007 капрала поліції батальйону 1 роти 3 Управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в постанові, було те, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1, о 09 годині 48 хвилин, по вул. Київській в с. Циганське Полтавського району Полтавської області, рухався зі швидкістю 87 км/г, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 37 км/г. Швидкість вимірювалась вимірювачем швидкості руху TruCam LT20/20 ТС000800, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Також, вважає, що при винесенні постанови не було враховано положення ст. 33 КУпАП про те, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, вважає, що поліцейським було проігноровано його вимогу щодо надання йому відповідні документи щодо даного вимірювального приладу. Також, позивач вважає, що поліцейський не мав взагалі права розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці його вчиненні, а мав скласти лише постанову про адміністративне правопорушення.

В судове засідання позивач, який про час та місце розгляду справи належним чином, не з’явився, причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідач, особа яка винесла оскаржувану постанову, в судове засідання не з’явився. Від нього надійшов відзив, відповідно до якого він заперечує проти задоволення позову, вважає оскаржувану постанову законною, на підтвердження чого додав копії дозвільних документів на вимірювальний засіб, фото та відео з вимірювального засобу та відео з бодікамери.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи та надані відповідачем, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо учасник справи, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

На думку суду, твердження позивача про порушення відповідачем ст. 33 КУпАП, а також відсутність в нього права на винесення оскаржуваної постанови на місці вчиненні адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі.

Так, ч. 2 ст. 33 КУпАП, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови вказує, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2794 цього Кодексу

В ч. ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП зазначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Твердження позивача про те, що при винесенні оскаржуваної постанови було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та про те, що відповідачем було проігноровано його вимогу щодо надання йому відповідні документи щодо даного вимірювального приладу також спростовуються наданим відео з бодікамери, відповідно до якого позивачу було роз’яснено його права і від нього жодних клопотань чи то вимог про надання йому будь-яких дозвільних документів на вимірювальний прилад не надходило. На запитання відповідача: «Чи будуть надходити якість заяви, пояснення, клопотання від Вас?», позивач відповів: «Ні, укладайте документ, в суді зустрінемось, совєршайте процесуальні дєйствія».

Натомість, відповідачем до суду надано всі дозвільні документи на вимірювальний прилад TruCam LT20/20 ТС000800. А наданим фото та відео з цього приладу підтверджується, що саме позивачем на автомобілі Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1, було вчинено адміністративне правопорушення, за яке останнього і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В зв’язку з викладеним, суд вважає, що відповідач повністю довів правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 242-246, 250, 286, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області поліцейського капрала поліції 1 батальйону 3 роти ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги або безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Карлівський районний суд Полтавської області.

Суддя