
У Х В А Л А
Справа №352/248/19
Провадження № 2/338/238/19
08 квітня 2019 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської районної державної адміністрації ОСОБА_2, державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації ОСОБА_3, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень відповідачів,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської РДА ОСОБА_2, державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької РДА ОСОБА_3, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Глибівської сільської ради № 223-20/2017 від 26 жовтня 2018 року, визнання незаконними і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської РДА ОСОБА_2 №44213224 від 23 листопада 2018 року, визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької РДА ОСОБА_3 №44250478 від 26 листопада 2018 року.
Відповідно до ухвали судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2019 року постановлено передати дану справу на розгляд Богородчанському районному суду Івано-Франківської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 квітня 2019 року розгляд справи доручено мені.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до переконання, що позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номеризасобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно з п.п. 8 - 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинні бути вказані: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.
При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5% його річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 подано копію відомостей з Державного реєстру ФОПП про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартал 2017 року, копію довідки Тисменицького об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області №958/03 від 3 листопада 2017 року (а.с. 12, 13). При цьому позивач вказує, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2018 рік, згідно норм ПК України, надаються після 1 березня 2019 року.
Вивчивши доводи зазначеного клопотання та додані до нього докази, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі зокрема, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Разом з тим, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Вважаю, що надані суду ОСОБА_1 відомості з Державного реєстру ФОПП від 17 квітня 2018 року про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартал 2017 року та копія довідки Тисменицького об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області від 3 листопада 2017 року не дають підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки свідчать про його майновий стан не за попередній календарний рік, а за 2017 рік. Водночас будь-яких даних про доходи ОСОБА_1 за 2018 рік ним не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру слід сплатити судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768 грн. 40 коп.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Позовна заява, подана ОСОБА_1, містить три самостійні вимоги немайнового характеру, отже розмір судового збору, належного до сплати за подання даного позову, становить 2305 грн. 20 коп.
Судовий збір у вказаному розмірі позивачу слід сплатити на рахунок з наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Богородчанському районі 22030101, рахунок отримувача - 31211206009023, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37837821, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, та представити суду оригінал відповідного платіжного документа.
Щодо оформлення позовної заяви, то ОСОБА_1 не зазначені дата його народження, номер і серія паспорта, копії сторінок паспорта до позовної заяви ним також не додані.
Окрім того, в позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.
Позивач ОСОБА_1 ставить, зокрема, вимогу про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької РДА ОСОБА_3 №44250478 від 26 листопада 2018 року. В той же час в матеріалах справи оригінал чи належним чином завірена копія зазначеного рішення відсутні. Позивач вказує, що додатком до позовної заяви є копія рішення відповідача №2 №44250478 від 26 листопада 2018 року, однак документ, що міститься на а.с. 6 не містить всіх необхідних реквізитів, зокрема, в ньому відсутній підпис особи, яка його винесла. При цьому ОСОБА_1 не вказує, у кого знаходиться оригінал рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької РДА ОСОБА_3 №44250478 від 26 листопада 2018 року.
Також суд звертає увагу позивача на те, що раніше до Богородчанського районного суду надійшла його позовна заява від 14.03.2019 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської РДА ОСОБА_2, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Глибівської сільської ради № 223-20/2017 від 26 жовтня 2018 року, визнання незаконними і скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської РДА ОСОБА_2 №43990769 від 12 листопада 2018 року, №44213224 від 23 листопада 2018 року, №44030077 від 14 листопада 2018 року, №43994748 від 12 листопада 2018 року.
Таким чином, дві позовні вимоги, заявлені у позовній заяві від 01.02.2018, зокрема про визнання незаконним та скасування рішення Глибівської сільської ради № 223-20/2017 від 26 жовтня 2018 року, визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської РДА ОСОБА_2 №44213224 від 23 листопада 2018 року, є аналогічними заявленим у позовній заяві від 14.03.2019, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
п о с т а н о в и л а:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської районної державної адміністрації ОСОБА_2, державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації ОСОБА_3, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень відповідачів, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви в зазначений строк заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Рибка
Судове рішення № 81021766, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 08.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 352/248/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: