Ухвала суду № 81020643, 09.04.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/263/19

Провадження №2/157/128/19

УХВАЛА

09 квітня 2019 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

встановив:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося у суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № б/н від 15 грудня 2015 року у розмірі 13155,87 грн. та судові витрати у розмірі 1921 грн. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідач отримав кредит у розмірі 900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 користувався картковим рахунком та використовував кредитні кошти, чим прийняв пропозицію банку на укладення кредитного договору на визначених останнім умовах, однак зобов’язання належним чином по поверненню коштів не виконав, у зв’язку з чим станом на 22 січня 2019 року заборгував позивачу 13155,87 грн., з яких: 355,75 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, 11697,46 грн. – нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 602,66 грн. – штраф (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не з’явився, із змісту позовної заяви вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи у відсутності представника банку.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, причину неявки не повідомив і заяву про відкладення розгляду справи не подав.

Встановлено, що під час розгляду справи у подібних правовідносинах ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року справу № 342/180/17-ц (провадження № 61-28274св18) за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою останньої на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року, передано на розгляд ОСОБА_2 Верховного Суду з посиланням на підпункт 7 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, відповідно до якого, суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об’єднаної палати) передає справу на розгляд ОСОБА_2 Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що є підстави для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-144 цс14.

Як вбачається з матеріалів цієї справи (№ 157/263/19), позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору і вважає, що підписана заява позичальника разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між позивачем та відповідачем договір, що підтверджується підписом останнього в заяві. Крім того, вказаний підпис свідчить про обізнаність особи щодо всіх складових договору і про його згоду з ними.

Проте, на думку колегії суддів Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником. Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо. Надані Умови та Правила надання банком кредиту, без підтвердження того, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, не повинні оцінюватися судами, як належний доказ у справах з аналогічними фактичними обставинами.

Ухвалою ОСОБА_2 Верховного Суду від 12 березня 2019 року прийнято для провадження розгляду цивільну справу № 342/180/17-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою останньої на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року.

Спірні правовідносини у цій цивільній справі № 157/263/19 та у цивільній справі № 342/180/17-ц, що є предметом перегляду ОСОБА_2 Верховного Суду, є подібними.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 253 ЦПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадку, передбаченому п. 10. ч. 1 ст. 252 ЦПК України, до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Отже, оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд до ОСОБА_2 Верховного Суду і прийнята нею для продовження розгляду, суд вважає за доцільне та необхідне зупинити провадження у цій цивільній справі № 157/263/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільної справи № 342/180/17-ц.

На підставі наведеного та керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч.1 ст. 253, ст. ст. 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду судового рішення у цивільній справі № 342/180/17-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою останньої на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О. В. Антонюк