Ухвала суду № 81017454, 04.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

04 квітня 2019 року м. Київ № 640/5627/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову у справіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОГОНЬОК»доГоловного управління Держпраці у Київській областіпровизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОГОНЬОК» з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ/1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26.12.2018 року.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом:

- зупинення дії оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами КВ/1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26.12.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі;

- заборони Головному управлінню Держпраці у Київській області вчиняти дії направленні на стягнення штрафу за постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами КВ/1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26.12.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Вказана заява обґрунтована тим, що, зокрема, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, та у разі не сплати - стягується органами державної виконавчої служби. Даним Порядком, як зазначає заявник, не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

А тому, оскільки ТОВ «Торговий дім «ОГОНЬОК» звернулося за захистом своїх прав та інтересів до суду, та не має наміру сплачувати у добровільному порядку накладений цією постановою штраф, на даний час існує реальна можливість передачі відповідачем даної постанови на виконання до виконавчої служби та початку державним виконавцем примусового виконання постанови, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання.

Як зазначив заявник, 25.02.2019 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковчук Ілоною Олегівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58398686 на підставі постанови №КВ/1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26.12.2018р. про стягнення штрафу в розмірі 558 450, 00 грн.

Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «Торговий дім «ОГОНЬОК» до ухвалення рішення в адміністративній справи, оскільки правомірність оскаржуваної постанови буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи, а тому у разі задоволення позовних вимог позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання постанови.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності сукупності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як було зазначено, позивач, у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить зупинити дію оскаржуваної постанови та заборонити відповідачу вчиняти дії направленні на стягнення штрафу за вказаною постановою.

При цьому, заявником в підтвердження наявності обставин, що свідчать про примусове стягнення з позивача штрафу надано копію постанови головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 58398686 від 25.02.2019 року.

За вказаних обставин суд вважає, що фактично заходи, які просить застосувати позивач, стосуються зупинення виконання оскаржуваного рішення органами державної виконавчої служби після того, як всі можливі дії з цього приводу були вже вчинені відповідачем.

Суд звертає увагу, що згідно преамбули Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до статті 10 вказаного Закону є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, враховуючи викладене вище, постанова про відкриття виконавчого провадження не є доказом того, що державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішення, що оскаржується.

Суд зазначає, що Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року стягувач не наділений жодними повноваженнями по примусовому виконанню постанови про накладення штрафу.

Суд також не може прийняти до уваги доводи позивача про те, що у разі задоволення позову істотно ускладниться повернення сплаченого штрафу, через необхідність звернення з цього приводу з новим позовом, оскільки ним не наведено жодних належних обставин, які б свідчили про неможливість повернення такого штрафу в позасудовому порядку.

Надаючи оцінку доводам позивача про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що клопотання не містить в собі жодних відомостей про такі обставини, а посилання позивачем з цього приводу на його позицію, викладену в позовній заяві, є фактичним бажанням заявника вирішити справу по суті без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та заборони відповідачу вчиняти певні дії, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).

Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим підстави для задоволення його клопотання відсутні.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОГОНЬОК» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.М. Погрібніченко