Ухвала суду № 81017283, 05.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 квітня 2019 року м. Київ № 640/5543/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву і додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Дивосвіт" (01601, м. Київ, площа Спортивна, 1-А) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Дивосвіт" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 17.07.2014 № 267 про відмову у задоволенні заяви про переоформлення ліцензії на мовлення від 19.02.2003 НР № 0522-м та рішення від 24.07.2014 № 489 про застосування санкцій у вигляді оголошення попереджень.

Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наведена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії та рішення відповідача від 17.07.2014 та від 24.07.2014, про існування яких, як стверджує останній, йому стало відомо лише у червні 2016 року.

До позовної заяви позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, у якій останній зазначив, що у червні 2016 року позивач вперше звернувся до суду з позовом про скасування спірних рішень. Проте, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016 у справі № 826/16462/16 позовну заяву було залишено без розгляду. 21.12.2016 позивач повторно звернувся до суду з аналогічним позовом, проте, ухвалою суду від 27.03.2018 у справі № 826/20092/16 позовну заяву залишено без розгляду. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки позивачем здійснюються дії, спрямовані на захист його прав, проте, судами з тих чи інших підстав було відмовлено позивачу у розгляді його позову.

Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вивчивши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає, що причини пропуску останнього є необґрунтованими, а посилання на те, що саме "судами з тих чи інших підстав було відмовлено позивачу у розгляді його позову", спростовується рішеннями суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарг позивача.

На переконання суду, наведені обставини не є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом про скасування рішень після спливу майже п’яти років після прийняття останніх.

Також частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення наведеної норми позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до відповідача дві окремі вимоги немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року N 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 3842,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження їх обґрунтованості;

- документа про сплату судового збору в сумі 3842,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) – 38004897, рахунок отримувача -34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Дивосвіт" слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Дивосвіт" (01601, м. Київ, площа Спортивна, 1-А) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко