Рішення № 81017175, 08.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2019 року № 826/8100/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс"до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 року №0120781206, винесене ГУ ДФС у м. Києві, про застосування до ТОВ "Діловий Агросервіс" штрафних санкцій у розмірі 48161,35 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачем зазначено, зокрема, що згідно з актом перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30.01.2018 року №486/26-15-12-06-20/40114288, складеного за результатами камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс", та на підставі якого винесено оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 року №0120781206, встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за грудень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, за твердженням останнього відповідні податкові накладі були зареєстровані своєчасно, але через недосконалість системи оцінки ризиків ПДВ, їх реєстрацію спочатку було зупинено, а згодом відхилено.

Також, позивач звернув увагу, що вказаним вище актом перевірки було визначено період перевірки, а саме грудень 2017 року. Однак, відповідачем фактично здійснено перевірку з грудня 2016 року, оскільки в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні встановлено порушення платником податків граничних строків реєстрації податкових накладних у звітних періодах: грудень 2016 року, травень, листопад, грудень 2017 року.

У той же час, відповідно до акту перевірки від 14.12.2017 року №24330/26-15-12-07-20/40114288, відповідачем вже проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних за звітний період січень-листопад 2017 року, а отже контролюючим органом фактично проведено повторну перевірку одного й того ж податкового періоду, що в свою чергу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.02.2018 року №0120781206, на думку позивача, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що податковий орган діяв у межах чинного законодавства.

Суд, у встановленому порядку, здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі ГУ ДФС у м. Києві) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" (надалі - ТОВ "Діловий Агросервіс").

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 30.01.2018 року №486/26-15-12-06-20/40114288, згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ "Діловий Агросервіс" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за грудень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність платника податків згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

07.02.2018 року до ГУ ДФС у м. Києві позивачем подано заперечення на вищевказаний акт камеральної перевірки від 30.01.2018 року №486/26-15-12-06-20/40114288, але згідно листа відповідача від 20.02.2018 року №7459/10/26-15-12-06-14, висновки даного акту перевірки вирішено залишити без змін, а відповідне податкове повідомлення-рішення буде винесене з урахуванням листа-доповнення від 19.02.2018 року №7076/10/26-15-12-06-14.

У листі від 19.02.2018 року №7076/10/26-15-12-06-14 зазначено про допущення технічної помилки в таблиці, а саме: вилучено податкову накладну від 29.05.2017 року №14 на суму 3333,33 грн.

21.02.2018 року ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0120781206 про застосування до ТОВ "Діловий Агросервіс" штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 48161,35 грн., яке отримано позивачем 27.02.2018 року.

12.03.2018 року до ДФС України позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.02.2018 року №0120781206, але згідно отриманого ТОВ "Діловий Агросервіс" 10.05.2018 року рішення про результати розгляду скарги від 07.05.2018 року №15698/6/99-99-11-03-01-25, скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2018 року №0120781206, зокрема з раніше зазначених мотивів, позивач вирішив звернутись до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Обов'язки платника податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України, зокрема згідно підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 і 16.1.7 пункту 16.1 даної статті платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а також подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

За визначенням підпункту 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії оцінки ступеня ризиків).

Як зазначено у пункті 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, у відповідності до якого винесено вищевказаний наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За пунктом 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям.

Згідно викладеного позивачем у позовній заяві, що підтверджується наданими матеріалами, відповідні податкові накладні подавались до реєстрації, але остання була зупинена, а згодом відхилена. Зокрема, реєстрацію зупинено через невідповідність критеріям оцінки ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Посилаючись на офіційне повідомлення на веб-сайті Міністерства фінансів України від 07.12.2017 року щодо тимчасового зупинення системи ризиків з ПДВ, позивач наголосив на тому, що урядом фактично було визнано недосконалість вказаної системи через прогалини в імплементації та вирішено зупинити її роботу.

В свою чергу, задля збереження ділової репутації з контрагентами, позивач вирішив не проходити процедуру адміністративного та судового оскарження рішень органу ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки дані тяжби могли затягнутися на роки, а його покупці позбавились би права на податковий кредит.

Власне, аналогічні доводи зазначені позивачем у поданому ним запереченні від 07.02.2018 року №01/02/18 на акт від 30.01.2018 року №486/26-15-12-06-20/40112488, а також у скарзі від 12.03.2018 року №2/03/18 на податкове повідомлення-рішення від 21.02.2018 року №0120781206.

Так, статтею 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів. Зокрема, згідно її підпункту 20.1.4 пункту 20.1 контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно приписів статті 76 Податкового кодексу України, якою визначено порядок проведення камеральної перевірки, остання проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як вбачається з акту камеральної перевірки ТОВ "Діловий Агросервіс" від 30.01.2018 року №486/26-15-12-06-20/40114288 відповідачем було визначено податковий період, який підлягав перевірці, а саме грудень 2017 року.

Попри це, фактично, за результатами перевірки останню здійснено за періоди: грудень 2016 року, травень 2017 року, листопад-грудень 2017 року, що підтверджується наведеними в акті відомостями стосовно податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих з порушенням граничних строків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі згідно зазначеного в листі ГУ ДФС у м. Києві від 20.02.2018 року №7459/10/26-15-12-06-14 про результати розгляду заперечення позивача на акт камеральної перевірки від 30.01.2018 року №486/26-15-12-06-20/40112488, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.02.2018 року №0120781206 та розрахунку до нього, а також відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 07.05.2018 року про результати розгляду скарги позивача на дане податкове повідомлення рішення.

Також, дана обставина не заперечується і самим відповідачем, оскільки ним же в обґрунтуваннях у поданому відзиві вказано, що ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Діловий Агросервіс" за грудень 2016 року - грудень 2017 року, за результатами якої і складено акт від 30.01.2018 року №486/26-15-12-06-20/40114288.

Таким чином, наведене дає підстави суду стверджувати про те, що відповідачем фактично була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Діловий Агросервіс" поза межами періоду, який підлягав перевірці, що не узгоджується з положеннями пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, наслідком чого мало місце винесення оскаржуваного у даній справі податкового-повідомлення рішення з визначенням грошового зобов'язання у відношенні позивача.

Відповідно, суд погоджується з доводами позивача, що податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 року №0120781206 про застосування до ТОВ "Діловий Агросервіс" штрафних санкцій у розмірі 48161,35 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав покладений на нього зазначеними вище нормами законодавства обов'язок, а відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

У відповідності з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2,77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 року №0120781206, винесене ГУ ДФС у м. Києві, про застосування до ТОВ "Діловий Агросервіс" штрафних санкцій у розмірі 48161,35 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" (код ЄДРПОУ: 40114288, адреса: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22/24, оф. 802) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ: 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19) судові витрати у сумі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко