Ухвала суду № 81016903, 04.04.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/336/19

04 квітня 2019 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб'юк П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "БМ ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "БМ-ЛТД" до ОСОБА_3 державної служби країни з безпеки на транспорті у Тернопільській області, ОСОБА_3 Державної служби України з безпеки на транспорті у Волинській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним і скасувати постанову начальника управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Тернопільській області №047466 від 2 січня 2018 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «БМ ЛТД» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

визнати протиправним і скасувати складений управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті у Волинській області розрахунок №1331071 від 14 листопада 2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 5198,3 євро згідно з актом від 14 листопада 2018 року №0010905, де платником визначено товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «БМ ЛТД».

Ухвалою суду від 12.02.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.03.2019, проголошеною в судовому засіданні, занесеною в протокол судового засідання, за згодою представників сторін замінено неналежних відповідачів ОСОБА_3 державної служби країни з безпеки на транспорті у Тернопільській області, ОСОБА_3 Державної служби України з безпеки на транспорті у Волинській області, на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.

На адресу суду від представника Державної служби України з безпеки на транспорті 18.03.2019 надійшло клопотання, в якому він просить закрити провадження у справі №500/336/19 в частині визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд №133/071 від 14.11.2018 згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010905 від 14.11.2018. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що такі вимоги позивача не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Адже, у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/3/18 зазначено, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання, просив суд задовольнити.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, просив суд відмовити в його задоволенні.

При вирішенні заявленого клопотання представника відповідача, суд дійшов висновку, що його слід задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративною справою відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно правовий спір згідно з п.2 ч.1 ст. 4 КАС України - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З наведеного визначення слід зробити висновок, що публічно-правовий спір є видом правового спору, для якого характерні наступні ознаки: спір виникає з публічно-правових відносин; сторонами спору є суб'єкти публічно-правових відносин, серед яких особливим правовим статусом наділені органи публічної адміністрації; сфера виникнення спору зумовлена реалізацією публічного інтересу; предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів публічно-правових відносин, які порушують або можуть порушити права, свободи та інтереси інших суб'єктів.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як випливає зі змісту позовної заяви, однією із позовних вимог є визнання протиправним і скасування складеного управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті у Волинській області розрахунок №1331071 від 14 листопада 2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 5198,3 євро згідно з актом від 14 листопада 2018 року №0010905, де платником визначено товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «БМ ЛТД».

Вказаний у розрахунку розмір плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим/ великогабаритним транспортним засобом відображає позицію Укртрансбезпеки щодо розміру завданої перевізником шкоди дорогам загального користування.

Однак, спірний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статей 4, 5, 19 КАС України, оскільки не породжує для перевізника прав чи обов'язків в сфері публічно-правових відносин, а тому він не може бути предметом спору.

ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 803/3/18 щодо зустрічних позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку від 04.09.2017 № 91 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування зазначила, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому ОСОБА_2 Верховного Суду зазначає, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. В силу вимог частини першої статті 354 КАС України зазначене є підставою для скасування судових рішень в частині відмови в задоволенні зустрічного позову із закриттям провадження у справі в цій частині незалежно від доводів касаційної скарги.

Суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, при вирішенні цієї справи враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаній постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 803/3/18.

Крім цього, слід зазначити, що стягнення плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим/ великогабаритним транспортним засобом здійснюється за рішенням господарського суду у разі звернення органів укртрансбезпеки з відповідним позовом. Таким чином, перевірка законних підстав та правильності проведення розрахунку може бути перевірена господарським судом при розгляді такої справи.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а саме, щодо визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд №133/071 від 14.11.2018 згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010905 від 14.11.2018.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.2 ст. 239 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як визначено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн відповідно до платіжного доручення №3366 від 29.01.2019 (аркуш справи 3) та 578,63 грн відповідно до платіжного доручення №3410 від 08.02.2019 (аркуш справи 25).

Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, позивачу необхідно повернути з бюджету частину сплаченого судового збору в сумі 2474,00 грн, пропорційно до суми майнових позовних вимог, провадження в частині яких закрито.

Керуючись статтями 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Закрити провадження у справі №500/336/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "БМ ЛТД" (місцезнаходження: пров. Галицький, 3, м. Тернопіль, 46010, код ЄДРПОУ14049984) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ39816845) про визнання протиправними та скасування постанови та розрахунку, - в частині визнання протиправним і скасування розрахунку плати за проїзд №133/071 від 14.11.2018 складеного головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки у Волинській області ОСОБА_5.

Повернути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "БМ ЛТД" частину сплаченого судового збору, а саме, в сумі 2474,00 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят чотири грн.)

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Вступну і резолютивну частину ухвали проголошено 04 квітня 2019 року.

Повний текст ухвали складено 09 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

Копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.