Рішення № 81016865, 02.04.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/406/19

02 квітня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгача М.П.,

при секретарі: Музиці О. М.,

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнати протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 з позовом до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнати протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії, а саме:

- визнати протиправною відмову Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки;

- зобов'язати Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503 -XII.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2, є матір'ю неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України є її законним представником. Згідно ч. 1 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, захищають у суді їхні законні представники -батьки.

По досягненню дитиною шістнадцятирічного віку дитина та її законний представник мати звернулися до Кременецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області із заявою від 01.11.2018р. (вх.. №2/4 від 06.11.2018р.) з проханням оформити і видати дитині ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503 - XII.

У заяві позивачами повідомлено про відмову від оформлення і отримання паспорта у формі пластикової ID-картки з безконтактним електронним носієм інформації.

Відповідач листом від 23.11.2018р. № 6119-226/6119.3-18 повідомив, що посилаючись на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником ЄДЦР у формі картки.

З даним рішенням ОСОБА_2 не згідна та вважає його протиправним.

В судове засідання позивач не з'явилася, проте в позовні заяві зазначила, що розгляд справи проводити без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що Кременецький РВ УДМС України в Тернопільській області листом від 23.11.2018 за вих. № ДМС України 6119-226/6119.3-18 роз'яснив заявникам про те, що територіальним підрозділом здійснюється оформлення і видача паспорта громадянина України у формі ID - картки, що містить безконтактний електронний носій. Паспортизація громадян України здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі-Закон № 5492-VI), яким встановлено форму, зокрема, такого документа, як паспорт громадянина України, та вимоги/умови щодо його отримання. Зразок і технічний опис бланка паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 302). Відповідно до Постанови № 302 з 01.11.2016 паспорт громадянина України виготовляється лише у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого тією ж Постановою № 302.

Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти:

ОСОБА_2, є матір'ю неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України є її законним представником. Згідно ч. 1 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, захищають у суді їхні законні представники - батьки.

По досягненню дитиною шістнадцятирічного віку дитина та її законний представник, мати звернулися до Кременецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області із заявою від 01.11.2018р. (вх.. №2/4 від 06.11.2018р.) з проханням оформити і видати дитині ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503 - XII.

Кременецький РВ УДМС України в Тернопільській області листом від 23.11.2018 за вих. № ДМС України 6119-226/6119.3-18 роз'яснив заявникам про те, що територіальним підрозділом здійснюється оформлення і видача паспорта громадянина України у формі ID - картки, що містить безконтактний електронний носій. Паспортизація громадян України здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (у редакції, викладеній згідно із Законом № 1474-VIII) (далі-Закон № 5492-VI), яким встановлено форму, зокрема, такого документа, як паспорт громадянина України, та вимоги/умови щодо його отримання. Зразок і технічний опис бланка паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 302). Відповідно до Постанови № 302 з 01.11.2016 паспорт громадянина України виготовляється лише у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого тією ж Постановою № 302.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач наголошує, що примушування до обробки персональних і конфіденційних даних її дочки ОСОБА_4 з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки є неправомірним втручанням в її особисте життя з боку держави та порушенням вимог ст. 8 Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297-VI) та посилаються на Положення про паспорт № 2503-XII, яким затверджено зразок бланка паспорта громадянина України у формі книжечки, та який на сьогодні є чинним.

Також позивачка посилається на постанову Великоз Палати Верховного суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № Пз/9901/2/18.

У своїх висновках Велика Палата Верховного суду у зразковій справі № Пз/9901/2/18 зазначає те, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що перелік підстав, які становлять легітимну мету обмежень прав і свобод особи, є вичерпним. Свобода розсуду держав щодо встановлення обмежень є вузькою. Проте, слід оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження «нагальній суспільній потребі», тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine» від 14 червня 2007 року). Установленість обмежень законом передбачає чіткість і доступність закону, що встановлює такі обмеження. Кожна людина повинна мати відповідне уявлення про норми, які можуть бути застосовані щодо її відповідного права. Вимога чіткого закону, який передбачає обмеження права, має ту саму мету - кожна людина повинна мати можливість передбачити наслідки своєї поведінки. Рівень чіткості, який вимагається від національного законодавства, яке в будь-якому разі не може передбачати усі можливі випадки, багато в чому залежить від змісту відповідного акта, сфери, яку він регулює, чисельність й статусу тих, кому він адресований (див. рішення ЄСПЛ у справі «GropperaAG and Others v. Switzerland» від 28 березня 1990 року).

Тобто, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до ст. 14 Конвенції користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, незалежності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Таким чином позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Проте як вбачається з матеріалів справи Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області рішення про відмову ОСОБА_2 яка в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 подала заяву про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки не приймав, а тільки надав позивачу пояснення листом від 23.11.2018 за вих. № ДМС України 6119-226/6119.3-18.

Пунктом 10 Порядку, оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затвердженого постановою КМУ від 25.03.2015р. № 302 визначено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами / територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів"

Згідно із п. 24. Порядку, оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затвердженого постановою КМУ від 25.03.2015р. № 302 працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Таким чином відповідно до вищенаведеного, Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області повинен був надати позивачу відповідь відповідно до законодавства або прийняти заяву до розгляду або надати відмову в прийняті документів із зазначенням підстав такої відмови, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити частково, а саме зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі поданих документів і прийняти відповідне рішення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі поданих документів і прийняти відповідне рішення.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя Шульгач М.П.