Рішення № 81016858, 01.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 р. Справа № 480/294/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника відповідача - Мельник Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/294/19 за позовом комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради до виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради (далі по тексту - позивач, КП "Сумижитло" СМР) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Сумської міської ради (далі по тексту - відповідач, виконком СМР) про визнання протиправним та скасування рішення виконкому СМР від 27.06.2018 №344 "Про заходи щодо реалізації послуги з управління багатоквартирним будинком та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком".

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржене рішення є регуляторним актом, відповідачем не було здійснено оприлюднення проекту рішення, що є порушенням ст.ст. 1, 13 Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Крім того, послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків надавались КП "Сумижитло" СМР на підставі відповідного договору, укладеного між позивачем та департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради. В свою чергу, КП "Сумижитло" СМР здійснювало виконання послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій шляхом залучення третіх осіб, а саме КП "Сумижилкомсервіс" СМР, КП "Сумитеплоенергоцентраль" СМР, ТОВ "Форекс+", ТОВ "Сумитехнобудсервіс", ПРБП "Рембуд" та ТОВ "КК "ДОМКОМ СУМИ". У зв'язку з відкриттям провадження про банкрутство позивача, керуючий санацією останнього повідомив вказані вище підприємства про відмову з 01.08.2018 від договорів, у зв'язку з чим підприємства зобов'язані були повідомити споживачів та оформити повернення житлових будинків, переданих їм на утримання за відповідними договорами та передати позивачу документацію щодо вказаних житлових будинків та їх прибудинкових територій, а також зобов'язані здійснити перерахунок споживачам послуг з утримання за невиконані після 31.07.2018 роботи (ненадані послуги). Таким чином, з 01.08.2018 підприємства втратили право надавати послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Як вбачається з підпункту 1.1 пункту 1 рішення виконкому СМР №344 від 26.06.2015 (з урахуванням змін, внесених рішенням № 356 від 30.06.2016) тимчасово, з 30.06.2015 до моменту визначення власниками квартир/співвласниками багатоквартирного будинку форми управління багатоквартирним будинком, або визначення переможців конкурсу з визначення управителя багатоквартирного будинку на конкурсних засадах згідно з вимогами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та інших нормативно-правових актів, визначити виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків КП "Сумижитло" СМР згідно з додатками 1-7. Таким чином, оскільки станом на 21.01.2019 не визначено переможця конкурсу з визначення управителя багатоквартирного будинку, скасування рішення виконкому СМР № 344 від 26.06.2015, яким визначено виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків КП "Сумижитло" СМР призвело до порушення прав позивача, а також залишило всі будинки, викладені в додатках до рішення виконкому СМР № 344 від 26.06.2015 (із змінами) взагалі без особи, яка здійснює надання послуги з управління, що є порушенням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідач у письмових запереченнях проти позову зазначив, що оскаржене рішення не є регуляторним актом, оскільки за правовою природою та в розрізі норм права, у тому числі адміністративного, рішення не відповідає усім ознакам регуляторного акту. Твердження позивача, що зміст оприлюдненого рішення був частково змінений при його прийнятті, обґрунтовується діючими нормативним актом, що застосовуються виконавчим комітетом при прийнятті рішення. Крім того, жодних договірних відносин між позивачем та департаментом інфраструктури міста - не існує, тому твердження позивача, що з 30.06.2015 він має статус надавача послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків не відповідає дійсності і не має свого документального та законодавчого підтвердження (а.с.76-79).

У письмових поясненнях позивач зазначив, що відповідно до рішення виконкому СМР № 344 від 26.06.2015 (з урахуванням змін, внесених рішенням від 30.06.2016 №356) з 30.06.2015 позивача визначено виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків. Відповідно до п. 1.2 рішення виконкому СМР № 356 від 30.06.2016 департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради продовжено відповідні договірні відносини з позивачем. Таким чином, з 30.06.2015 КП "Сумижитло" СМР має статус надавача послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків. Станом на 28.03.2019 переможця конкурсу з визначення управителя багатоквартирного будинку не визначено, договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків, укладений між КП "Сумижитло" СМР та департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради є чинним. Таким чином, оскаржене рішення є протиправним (а.с.87-94).

Ухвалою суду від 28.02.2019 відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 27.06.2018 виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято Рішення № 344 «Про заходи щодо реалізації послуги з управління багатоквартирним будинком та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком» (далі по тексту - Рішення №344, а.с.10-13).

Пунктами 1 і 2 Рішення №344 визначено, що з моменту набрання чинності Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в порядку та у спосіб визначеним цим Законом власники квартир/співвласники багатоквартирного будинку мають право визначати управителя, багатоквартирного будинку самостійно. Установити, що виконавці послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, з якими були укладені договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до введення в дію норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги", що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, продовжують надавати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій до дати набрання чинності договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо твердження позивача, що Рішення №344 є регуляторним актом, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це:

1) прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

2) прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Отже, при визначенні нормативно-правового чи іншого акта регуляторним необхідно надати йому всебічну оцінку згідно з вимогами законодавства, зокрема встановити відповідність усім ознакам, переліченим у ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З аналізу зазначеної норми вбачається, що для того щоб акт вважався регуляторним, необхідно щоб він відповідав такій сукупності специфічних ознак, а саме: мати владно- організаційних характер, прийматись уповноваженими на це суб'єктами, встановлювати загальні правила безособистісного характеру, багаторазово використовуватись для всіх передбаченим ними випадків, встановлювати, змінювати чи скасовувати норми права, стосуватися невизначеного кола осіб.

Рішення №344 за правовою природою не відповідає усім ознакам регуляторного акту, а саме: не встановлює, не змінює чи скасовує норми права; містить індивідуально-конкретний припис, а саме: рекомендації про вжиття заходів департаментом інфраструктури міста та на укладення договорів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з визначеними суб'єктами; поширюється на конкретних осіб: надавачі послуги з утримання будинків відповідно до додатків до рішення.

Законодавчо закріплено, що регуляторним актом може визнаватися як нормативно- правовий акт, так і інший офіційний письмовий документ, який відповідає певним ознакам.

Крім того, згідно зі ст. 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" дія закону не поширюється на здійснення регуляторної політики пов'язаної з прийняттям актів, що містять індивідуально-конкретні приписи.

Таким чином, оскаржене Рішення №344 не є регуляторним актом, а лише тимчасовими заходами, що носить рекомендаційний характер та містить індивідуально-конкретні приписи та прийняте з метою безперебійного надання мешканцям міста Суми житлово-комунальних послуг.

Крім того, Рішення №344 містить загально відомі норми, закріплені в Законі України «Про житлово-комунальні послуги», а саме:

- що з моменту набрання чинності законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про житлово-комунальні послуги» в порядку та у спосіб, визначені цими законами, власники квартир/співвласники багатоквартирного будинку мають право визначати управителя багатоквартирного будинку самостійно;

- що виконавці послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, з якими були укладені договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до введення в дію норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, продовжують надавати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій до дати набрання чинності договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком

Щодо твердження позивача, що проект Рішення №344 не було оприлюднено належним чином, варто зазначити наступне.

23.05.2018 на офіційному веб-порталі Сумської міської ради оприлюднено проект рішення виконкому СМР "Про заходи щодо реалізації послуги з управління багатоквартирним будинком в житлових будинках м. Суми, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком".

27.06.2018 виконкомом СМР було прийнято оскаржене Рішення №344, зміст якого відрізнявся від оприлюдненого проекту рішення.

У своїй роботі, серед іншого, відповідач керується Регламентом роботи виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.05.2017 № 250 (далі по тексту - Регламент).

Відповідно до Розділу 5 пункт 14 Регламенту засідання виконавчого комітету веде міський голова, а у разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - особа, яка здійснює його повноваження відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 15 Регламенту передбачено, що головуючий на засіданні:

1) веде засідання, оголошує перерви в засіданнях;

2) формує порядок денний засідання;

3) надає слово для доповіді, співдоповіді, запитань, виступів;

4) вносить на голосування проекти рішень;

5) вносить на голосування пропозиції про зміни до проектів рішень:

6) оголошує результати голосування;

Пункт 16 Регламенту передбачає, що члени виконавчого комітету на засіданні мають право:

1) вносити пропозиції до порядку денного засідання та порядку роботи;

2) вимагати від доповідачів і запрошених роз'яснень щодо питань, які розглядаються;

3) брати участь в обговоренні всіх питань;

4) пропонувати прийняття проектів рішень, змін до них або перенесення обговорення питання на інше засідання виконавчого комітету, про додаткове вивчення питання спеціально створеною комісією;

5) вносити пропозиції до проекту рішення.

6) вносить пропозиції щодо перенесення розгляду питання на інше засідання, додаткове вивчення питання спеціально створеною комісією, у виняткових випадках вносить пропозиції щодо внесення питання на повторне голосування;

7) забезпечує дотримання Регламенту присутніми.

Відповідно до пункту 22 Регламенту рішення виконавчого комітету ухвалюються в такій послідовності:

- у разі внесення пропозицій щодо змін та доповнень до проекту рішення головуючий ставить такий проект на голосування за основу;

- після цього ставляться на голосування у порядку надходження усі пропозиції щодо змін до проекту рішення;

- проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням ухвалених змін.

Відповідно до п. 23 Регламенту якщо пропозицій щодо змін та доповнень до проекту рішення під час обговорення питання не надходило, такий проект рішення ставиться на голосування відразу в цілому.

Таким чином, твердження позивача що зміст оприлюдненого рішення був змінений при його прийнятті, обґрунтовується нормативними актами, що застосовуються виконавчим комітетом при прийнятті рішення.

Крім того варто зазначити, що Конституційний Суд України (далі по тексту - КСУ) у своєму Рішенні № 7-рп/2009 стосовно права органу місцевого самоврядування (далі - ОМС) скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни зробив висновок, що ОМС має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ОМС законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження ОМС самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією КСУ, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення);

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону № 280/97-ВР вбачається, що рішення ОМС та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, це не позбавляє ОМС права за власного ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Рішенням виконавчого комітету СМР № 344 від 26.06.2015, (пункт 2 рішення) вводились тимчасові заходи, які самостійно скасовано органом місцевого самоврядування у зв'язку зі змінами законодавства.

Так, пунктом 2 рішення зазначено: "Тимчасово, з 30.06.2015 до моменту визначення власниками квартир/співвласниками багатоквартирного будинку форми управління багатоквартирним будинком, але не пізніше ніж до 01.07.2016, визначити виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради згідно з додатками 1-8.".

Відтак, жодних договірних відносин між КП "Сумижитло" Сумської міської ради та департаментом інфраструктури міста не існує.

А тому, твердження позивача, що з 30.06.2015 КП "Сумижитло" СМР має статус надавача послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків не відповідає дійсності і не має свого документального та законодавчого підтвердження.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" опубліковано в газеті «Голос України» від 09.12.2017 № 231, тобто він набрав чинності 10.12.2017 і введений в дію з 10.06.2018, а тому з 10.06.2018 послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (про яку вказує позивач) - взагалі не існує, законодавець визначив іншу послугу і наповнив її іншим змістом - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Зважаючи на це виконкомом у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України прийнято Рішення №344 від 27.06.2018 «Про заходи щодо реалізації послуги з управління багатоквартирним будинком та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком», яке реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З огляду на викладені вище обставини, позиція позивача ґрунтується на невірному тлумаченні норм чинного законодавства, що регламентують порядок надання житлово-комунальних послуг. Жодних документальних підтверджень на обґрунтування своєї позиції щодо ймовірних договірних відносин позивачем не надано, рішення, на яке посилається позивач (Рішення виконавчого комітету від 26.06.2015 №344) втратило свою актуальність і силу з введенням в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З огляду на вищевикладене вище суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради до виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2018 №344 "Про заходи щодо реалізації послуги з управління багатоквартирним будинком та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком" - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.04.2019 року.

Суддя В.М. Соколов