Ухвала суду № 81016763, 08.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/1173/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Багачанської - Першої сільської ради Полтавської області про визнання рішення протиправним,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Багачанської - Першої сільської ради Полтавської області , про визнання незаконним рішення 9 (позачергової) сесії сьомого скликання від 06.09.2016 Багачансько-Першої сільської ради Полтавської області про згоду на добровільне об'єднання територіальних громад сіл ОСОБА_2 Перша, Пушкарево, Семенівка та Широке, які входять до її складу, до смт. Велика Багачка, сіл ОСОБА_3, Байрак, Буряківщина, Затон, Довгалівка, ОСОБА_4, Пилипенки, Гарно кут, Шепелі Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з адміністративним центром об'єднання територіальної громади в селище ОСОБА_2 Полтавської області.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а тому він мав сплатити судовий збір в сумі 768,40 грн.

До позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому розмірі не надано. Разом з тим позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Надаючи оцінку в вказаному клопотанню суд виходить з наступного.

За змістом частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачем не надано доказів того, що він є військовослужбовцем, батьком, який мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, одиноким батьком, членом малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Крім того, предметом цього позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров’ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а саме, що пенсія є єдиним джерелом доходу, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.

Доказів того, що у відповідності до п. 1 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову (768,40 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, тобто за 2018 рік, до суду не надано.

Натомість позивачем надано довідку від 17.09.2018, видану Управлінням ПФУ Московського району м. Харкова, про отриману пенсію за неповний 2018 рік

А тому суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих доказів.

Також пунктами 4 та 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Судом досліджено позовну заяву та встановлено, що вона не містить обґрунтування того чим саме оскаржуване рішення порушує права, свободи та інтереси позивача.

Крім того, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізнається або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач просить визнати незаконним рішення Багачансько-Першої сільської ради Полтавської області від 06.09.2016.

З матеріалів документів, доданих до позовної заяви, судом встановлено, що про існування спірного рішення позивач мав дізнатися восени 2016 року після отримання листа Багачанської Першої сільської ради від 29.09.2016 №500/02-19, за змістом якого голові громадської організації "Сільській дозор" ОСОБА_1 направлено витяг з рішення 9 (позачергової) сесії 7 скликання Багачанської Першої сільської ради від 06.09.2016.

Позивачем разом із позовною заявою надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що в період з 11.01.2017 по 25.11.2017 він перебував на лікуванні в лікарні Харківського обласного клінічного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. Після виписки з лікарні додатково проходив лікування в санаторії "Синяк" Закарпатської області в період з 13.02.2017 по 01.03.2017.

Згідно з наданими документами до заяви судом встановлено, що з 01.01.2017 по 25.11.2017, 02.01.2018 по 16.01.2018, з 08.01.2019 по 22.01.2019 позивач перебував на лікуванні в Обласному клінічному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення, а тому не мав можливості звернутися до суду у цей період.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви не додано доказів неможливості звернення до суду в періоди з 26.11.2017 по 01.01.2018, з 17.01.2018 по 07.01.2019.

Крім того, з доданих до позовної заяви матеріалів судом встановлено, що в період з березня 2017 року по серпень 2018 року він звертався до Центральної виборчої комісії України, народного депутата України ОСОБА_5, Багачансько-Першої сільської територіальної громади, Великобагачанської селищної ради, Великобагачанської районної державної адміністрації, Адміністрації Президента України та до суду з різноманітними скаргами, зверненнями та позовами, а отже мав можливість звернутися до суду у вказаний період.

Виходячи з наведених позивачем обставин та наданих доказів, судом не встановлено поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а тому клопотання про його поновлення задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Багачанська-Перша сільська рада Полтавської області про визнання рішення протиправним залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти (або менший строк) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- уточненої позовної заяви із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (примірник для суду та відповідача);

- документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. (за реквізитами: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998, Розрахунковий рахунок: 34319206084011, КЕКД: 22030101, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний);

- клопотання про поновлення строк звернення до суду у період з 26.11.2017 по 01.01.2018, з 17.01.2018 по 07.01.2019 з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.О. Єресько