Рішення № 81016660, 08.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/167/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року о 11 год. 23 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: ОСОБА_1 - за ордером

від відповідача: Бугаєнко Т.В. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПННОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 11 січня 2019 року надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПННОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року.

Ухвалою від 14 січня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Так, позивач зазначила стосовно встановлення порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та застосування суми штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн., що нею не купуються та не зберігаються алкогольні напої без марок акцизного податку.

Зокрема, позивач зазначила, що перевіркою було встановлено факт зберігання пляшки «вино «Шардоне» «Банрок Стайшн» біле сухе 0,75 л зі вмістом спирту 13%» без марки акцизного податку встановленого зразка, при цьому не зазначено чи містила дана пляшка залишки слідів клею від відклеєної марки чи залишки самої марки акцизного податку, отже, позивач вважає, що за наслідками перевірки встановлений факт зберігання алкогольного напою, на який марка акцизного податку взагалі не наклювалась, проте акт перевірки не містить жодного посилання на будь-яке документальне підтвердження наявності такої пляшки.

В той же час, ФОП ОСОБА_3 алкогольні напої купуються у належних постачальників з марками акцизного податку та з обов'язковим документальним підтвердженням розрахунку з такими постачальниками та на момент перевірки всі наявні пляшки містили належні марки акцизного податку.

Також, позивач зазначила, що контролюючим органом всупереч ст. 228.2 ПК України не було вилучено товару без марки акцизного збору з вільного обігу та не подано до суду відповідні матеріали для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави.

Стосовно порушення ст. 3 п. 12 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосування штрафних санкцій у розмірі 44 323,24 грн., санкція, за яке передбачена ст. 20 цього Закону за не відображення у Книзі обліку доходів та втрат придбаних 08.02.2018 року у ФОП ОСОБА_4 згідно фіскального чеку №3925 алкогольних напоїв на суму 22 161,62 грн., позивач зазначила, що вимогами чинного законодавства не передбачено ведення залишку товарних запасів, а тому нарахування контролюючим органом цього штрафу є безпідставним.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №3938 від 16.11.2018р.).

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що Головне управління ДФС в Одеській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами та іншими нормативними актами України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Так, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено порушення встановленого ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, а саме: ФОП ОСОБА_5 було придбано 08.02.2018 року у ФОП ОСОБА_4 згідно з фіскального чеку №3925 алкогольні напої на суму 22 162,62 грн., які не обліковані у книзі обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_3 №192 від 29.01.2018 року та встановлено зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а саме: вино «Шардоне» «Банрок Стайшн» біле сухе 0, 75 л. (місткістю) з вмістом спирту 13%, а тому застосування штрафних санкцій є цілком правомірним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 14 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 5 березня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні 05 березня 2019 року відкладено судове засідання на 28 березня 2019 року, з метою виклику для допиту в якості свідків бармену ОСОБА_6 та перевіряючого ОСОБА_7, та позивача для надання певних пояснень з приводу ведення господарської діяльності.

На відкритому судовому засіданні при розгляді справи по суті, позивач та представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована 16.10.2015 року, номер запису до ЄДР №2 556 000 0000 113457 (а.с.13).

Одним із основних видів діяльності позивача є:постачання готових страв до подій (56.21).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області №7475 від 04 жовтня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3.» (а.с.52-53) та виданого направлення на перевірку від 09.10.2018 року № 3791 (а.с. 54), 05.10.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пального.

Зі змісту направлення на перевірку вбачається, що це направлення було пред'явлено бармену ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_6, що підтверджено його підписом на направленні (а.с.54).

За результатами проведеної перевірки перевіряючими був складений акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального №1504/15-32-40-01/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року (а.с.55-58).

Так, в акті перевірки зафіксовано, що в порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного збору встановленого зразка, а саме: вино «Шардоне Банрок стейшн» біле сухе 0,75 л. зі вмістом спирту 13%.

В порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, товарів та послуг» встановлено порушення ведення встановленого законом обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме: ФОП ОСОБА_3 було придбано 03.02.2018 року у ФОП ОСОБА_4 згідно з фіскального чеку №13925 алкогольні напої на суму 22161,62 грн., які не обліковані (відображені) у книзі обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_3 №192 від 29.01.2018 року.

Відповідно до висновку акту перевірки за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність ст. 17 цього Закону, та за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, товарів та послуг» передбачена відповідальність ст. 20 цього Закону.

Позивач відмовилась від підпису та отримання акту перевірки, про що складено акт відмови від ознайомлення та від підпису та отримання акту перевірки №1839 від 16.10.2018 року (а.с.64).

До акту перевірки додані додатки копія книг обліку доходів та витрат та копія чеку від 08.02.2018 року, пояснювальна та розписка бармена ОСОБА_6 (а.с. 59-63).

Позивачем подано заперечення до акту перевірки від 19.11.2018 року, які залишені без задоволення, про що позивача повідомлено листом від 29.11.2018 року вих. №10792/П/15-32-40-01-13.

На підставі акту перевірки №1504/15-32-40-01/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0032934001 від 04.12.2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 17 000 грн. за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

№0032924001 від 04.12.2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 44 323,24 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, товарів та послуг».

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін та пояснення позивача, допитавши свідків, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75. 1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлюється певний порядок маркування тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

Відповідно до абз 16 ч. 2 ст. 17 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Позивач спростовує правомірність нарахування цього штрафу, з посиланням на те, що за наслідками перевірки встановлений факт зберігання алкогольного напою, на який марка акцизного податку взагалі не наклювалась, проте акт перевірки не містить жодного посилання на будь-яке документальне підтвердження наявності такої пляшки.

Так, матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення перевірки перевіряючими відібрано пояснення у бармена ОСОБА_6 від 05.10.2018 року, який пояснив, що він працює барменом у ФОП ОСОБА_3, а також складена барменом ОСОБА_6 розписка, відповідно до якої останній зазначив, що прийняв на відповідальне зберігання та не буде реалізувати плашку вина «Банрко стайшн» біле сухе 0,75 л. зі вмістом спирту 13%, яка зберігалась без марки акцизного податку встановленого зразка (а.с.62).

Між тим, допитаний в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_6 пояснив, що на день проведення фактичної перевірки він дійсно працював барменом, написав таку розписку, але її писав під диктовку перевіряючого; чи мала ця пляшка акцизну марку чи сліди від неї, свідок не пам'ятає; де ця пляшка знаходилась також не пам'ятає, що з нею сталося, знає.

Допитаний в якості свідка перевіряючий показав, що ця пляшка була передана на відповідальне зберігання бармену до моменту її вилучення у порядку, визначеному закону, проте йому невідомо чи була ця пляшка згодом вилучена. Інших доказів щодо наявності цієї пляшки без акцизної марки, крім наданої барменом розписки в матеріалах перевірки не було, та суду не надано.

Дослідивши вищеописані докази у справі (розписку, допит свідків) кожний окремо та у їх сукупності, виходячи із вимоги доведеності саме відповідачем правомірності своїх дій, суд вважає, що відповідач цими доказами не зміг довести факт наявності такої пляшки вина саме без акцизної марки.

Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного збору відповідачем до суду на надано.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 228.2. -228.3 ст. 228 ПК України, контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факт зберігання ФОП ОСОБА_3 алкогольного напою без марки акцизного збору, а тому суд доходить висновку, що відповідачем неправомірно застосовано штраф, передбачений ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 17 000 грн., в зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0032934001 від 04.12.2018 року є правомірними та належать задоволенню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0032924001 від 04.12.2018 року про застосування суми штрафних (фінансових ) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 44 323,24 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, товарі та послуг», суд вважає, що воно не підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі за текстом - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1, 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Так, суд встановив, що під час перевірки зафіксовано порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, товарі та послуг» через встановлення порушення ведення встановленого законом обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме: ФОП ОСОБА_3 було придбано 03.02.2018 року у ФОП ОСОБА_4 згідно з фіскального чеку №13925 алкогольні напої на суму 22161,62 грн., які не обліковані (відображені) у книзі обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_3

Ці факти не оспорюються сторонами.

Отже, суду слід з'ясувати чи повинні такі витрати бути відображені у книги доходів та витрат у позивача.

З'ясовуючи ці обставини, суд виходить із такого.

Відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, не має обов'язку ведення обліку товарних запасів.

Натомість фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 закону зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

В свою чергу, на законодавчому рівні порядок обліку товарних запасів встановлено виключно для юридичних осіб, оскільки відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фізичні ж особи - суб'єкти підприємницької діяльності ведуть Книгу обліку доходів і витрат.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269, до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. Також, у Порядку № 1269 не визначено: які витрати повинні бути відображені в книзі обліку доходів та витрат, чи повинні понесені витрати підтверджуватися первинними документами, всі витрати повинні бути відображені або тільки ті, які безпосередньо пов'язані з отриманням цих доходів.

Отже, книга обліку доходів і витрат призначена виключно для обліку доходів та витрат суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб та не передбачає обліку товарних запасів.

Однак, незважаючи на те, що для фізичних осіб - суб'єктів господарювання законодавчо чітко не визначено порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, проте мати первинні документи на товар такі підприємці повинні.

Як встановлено судом, на момент здійснення перевірки позивач не надав контролюючому органу доказів ведення обліку товарів, що в свою чергу, унеможливило перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення ним продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Згідно з ст. 20 Закону України №265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 44232,24 грн. за реалізацію алкогольних напоїв на суму 22161,62 грн., які придбані позивачем у ФОП ОСОБА_4 на підставі фіскального чеку №13925, які не обліковані в книзі доходів та витрат, а тому податкове повідомлення-рішення №0032924001 від 04.12.2018 року про застосування штрафних санкцій за порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 44232,24 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірності податкового повідомлення-рішення 0032924001 від 04.12.2018 року, в той же час відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності свого рішення №0032934001 від 04.12.2018 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПННОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0032934001 від 04.12.2018 року; №0032924001 від 04.12.2018 року, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) №0032934001 від 04.12.2018 року.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПННОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 08» квітня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.