Рішення № 81016638, 04.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4693/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача- Клименка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (надалі - відповідач або Регіональний центр), де просить:

- визнати незаконними дії від 17.08.2018 щодо відмови у призначенні захисника для надання правової допомоги і складання документів процесуального характеру згідно заяви від 08.08.2018;

- зобов'язати розглянути заяву від 08.08.2018 та призначити захисника для надання правової допомоги і складання документів процесуального характеру згідно заяви від 08.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відмова у призначенні захисника є безпідставною та такою, що істотно порушує право позивача, гарантоване статтею 59 Конституції України та Законом України "Про безоплатну правову допомогу". Вважає, що у заяві від 15.08.2018 ОСОБА_1 чітко зазначив, які саме документи процесуального характеру необхідно скласти.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її не відповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 21.01.2019 за клопотанням ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків даної позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4693/18, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження із викликом учасників справи. Цією ж ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_1 та звільнено його від оплати судових витрат.

Приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 станом на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі № 440/4693/18 Другим Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної допомоги за особистим зверненням ОСОБА_1 призначено адвоката Руль Марину Юріївну для складання процесуальних документів та представництва інтересів у Полтавському окружному адміністративному, Харківському апеляційному адміністративному судах по справі № 440/4693/18, якою на підтвердження повноважень додано до матеріалів справи копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.02.2019 та ордер ПТ № 042521, то судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення захисника для розгляду даної справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Судове засідання, яке призначене на 10.00 год. 20.03.2019 вирішено провести за участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції. Доручено Державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23" (вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36000) забезпечити проведення відеоконференції 20.03.2019 року о 10.00 год. за участю ОСОБА_1 як позивача.

14.03.2019 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву Регіонального центру, в якому вказує, що наразі правоохоронними органами області розслідується більше 20 кримінальних проваджень, у яких позивач за даним позовом звертається із заявами про визнання його потерпілим. У 2018 році за заявами довічно засудженого ОСОБА_1 про надання йому правової допомоги Регіональним центром було видано 84 доручення адвокатам. Окрім цього, для надання правової допомоги засудженому ОСОБА_1 ще 50 доручень видано адвокатам за ухвалами судів. Протягом серпня 2018 до Регіонального центру надійшло 64 заяви довічно засудженого ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Своїм листом Регіональний центр від 17.08.2018 за №03.1-27/927 повідомив ОСОБА_1 про те, що вирішити по суті його заяву від 08.08.2018 на даний час неможливо, оскільки з її змісту незрозуміло у вирішенні яких питань, яких скарг і клопотань та з яких підстав заявник потребує вторинну правову допомогу, адже останній постійно звертається до Регіонального центру про надання правової допомоги з різних питань та у великій кількості кримінальних проваджень, а при призначенні адвоката враховується його спеціалізація. Відповідач наполягає, що Регіональним центром не було відмовлено ОСОБА_1 в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, йому було акцентовано увагу, що його заява від 08.08.2018 не є конкретною і з її змісту неможливо з'ясувати чи йому вже надавалася безоплатна вторинна правова допомога з цього питання чи ні. Зауважував, що у разі звернення ОСОБА_1 до Регіонального центру із конкретизованою заявою (якщо він по цьому питанню ще не отримував безоплатну вторинну правову допомогу) йому буде призначено адвоката для надання такої правової допомоги.

20.03.2019 судове засідання не відбулося через відрядження головуючого, розгляд справи перенесено на 04.04.2019 на 10.00 год.

Ухвалою від 21.03.2019 судове засідання, яке призначене на 10.00 год. 04.04.2019 вирішено провести за участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції. Доручено Державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23" (вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36000) забезпечити проведення відеоконференції 04.04.2019 року о 10.00 год. за участю ОСОБА_1 як позивача

22.03.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, де вказано, що на думку позивача, його заява про призначення адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 08.08.2018 є конкретною та зрозумілою, оскільки ним зазначено найменування органу на адресу якого потрібно скласти процесуальні документи, найменування процесуального документу, який потрібно скласти, а також номер кримінального провадження в рамках якого його потрібно скласти. Наголошує на тому, що він не має юридичної освіти та відповідних юридичних знань, а тому допущена ним можлива неточність у назві процесуального документу, який потрібно скласти, не може бути підставою для відмови у наданні безоплатної правової допомоги, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови у наданні безоплатної правової допомоги визначений ст. 20 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

В судовому засіданні позивач, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та його адвокат вимоги позовної заяви підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши вступні слова позивача, адвоката позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази, судом встановлено такі обставини.

За визначенням ч.1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI (надалі - Закон № 3460-VI) безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 14 цього ж Закону особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі в державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23) згідно вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 (а.с. 22, 34). Тобто позивач є особою, яка має право на безкоштовну правову допомогу у відповідності до п. 7 ч.1 ст. 14 вищевказаного Закону.

До Регіонального центру 13.08.2018 (вх. № 03.1-27/1701) (а.с. 63) надійшла заява довічно засудженого ОСОБА_1 від 08.08.2018, яка була направлена з державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23) за вих. № П-204 (а.с. 62), про призначення захисника для складання документів процесуального характеру:

- до Печерського районного суду м. Києва (слідчому судді Шапутько С.В.) клопотання з метою отримання певної інформації по справі № 757/61294/17-к в межах кримінального провадження № 42017100000000812;

- до прокуратури м. Києва заяви про визнання потерпілим та клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017100000000812;

- до Генеральної прокуратури України та Печерського районного суду м. Києва чотири скарги на бездіяльність прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні № 42017100000000812;

- до Генеральної прокуратури України заяви про кримінальне правопорушення з приводу порушення адвокатом Стороженко С.В. та начальником відділу організації надання БВПД у Полтавській області Армеєвою Л.Л. права заявника на захист у кримінальному провадженні № 42016000000000770, створення перешкод для реалізації прав, свобод і законних інтересів та втручання в адвокатську діяльність адвоката Чистика А.О. у кримінальному провадженні № 42016000000000770.

Листом від 17.08.2018 за № 03.1-27/927 Регіональний центр повідомив ОСОБА_1 про те, що вирішити по суті його заяву від 08.08.2018 на даний час неможливо, оскільки з її змісту незрозуміло у вирішенні яких питань, з яких скарг і клопотань та з яких підстав потрібна вторинна правова допомога, адже останній постійно звертається до Регіонального центру про надання правової допомоги з різних питань та у великій кількості кримінальних проваджень, а при призначенні адвоката враховується його спеціалізація (а.с. 11).

Позивач із даною відповіддю не погодився, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між позивачем та відповідачем суд приходить до таких висновків.

Статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Європейський підхід в питанні надання безоплатної правничої допомоги залишається незмінним і полягає у невід'ємності реального права на правничу допомогу від права на реальний доступ до суду, яке в свою чергу, є складовою права на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, у випадках спору щодо цивільних прав чи обов'язків або при пред'явленні будь - якого кримінального обвинувачення, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) в інтерпретації тлумачної практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ).

З метою імплементації європейських стандартів у сфері справедливого суду та захисту прав людини українським законодавцем прийнято Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 № 3460-VI (надалі Закон № 3460-VI).

У ст. 4 Закону № 3460-VI зазначено, що при реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на таких принципах: 1) верховенство права; 2) законність; 3) доступність безоплатної правової допомоги; 4) забезпечення якості безоплатної правової допомоги; 5) гарантоване державне фінансування (ст. 5 Закону №3460-VI).

Статтею 15 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" встановлено, що суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Згідно ст. 16 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України. Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Діяльність Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 3460-VI передбачено, що звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Поняття безоплатної вторинної правової допомоги наведено у ст. 13 Закону № 3460-VI, відповідно до ч. 1 якої безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Частиною 2 ст. 13 Закону № 3460-VI встановлено, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Таким чином, крім захисту, безоплатна вторинна правова допомога включає в себе такі види правових послуг як здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру.

За змістом пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3460-VI правові послуги включають в себе, серед іншого, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Таким чином, документами процесуального характеру можуть бути передбачені законодавством документи, які засвідчують процесуальну дію, відображають її зміст та форму, до яких відносяться, зокрема, позовні заяві, заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру. При цьому, Закон № 3460-VI не містить вичерпного переліку документів процесуального характеру, для складення яких надається безоплатна вторинна правова допомога.

Як пояснював представник відповідача у 2018 році за заявами довічно засудженого ОСОБА_1 про надання йому правової допомоги Регіональним центром було видано 84 доручення адвокатам: Антипенко А.І., Баленку Р.В., Бердніченко О.П., Веретельнику О.І., Волкову Д.В., Гайтоті І.М., Гальченко Н.Г., Гусаку О.В., Дичуку І.А., Дроботу Р.Д., Євдокименку А.Д., Ємцю А.М., Євграфовій О.О., Книшу С.І., Колєснікову О.А., Коломійцю Є.Є., Корнієнко Н.Ю., Литовченку Р.В., Огієнко Ю.В., Павлюченку О.О., Панченку М.В., Плохуті О.В., Пустяк А.В., Руль М.І., Рябоконю О.В., Снісаренку Г.О., Стороженко С.В., Тимохіній Л.С., Токар О.А., Черевичній Ю.О., Чистику А.О., Шаповалову О.О., Шелудяковій І.Ю., Шеховцовій О.І. та Ясниській О.О.

Окрім цього, для надання правової допомоги засудженому ОСОБА_1 ще 50 доручень видано адвокатам за ухвалами судів.

Далі представник відповідача пояснював, що 13.08.2018 разом із заявою ОСОБА_1 від 08.08.2018 до Регіонального центру надійшли ще 18 його заяв про надання безоплатної вторинної допомоги. На ті заяви, що були конкретизовані (враховуючи, що по цих питаннях ще не було отримано безоплатну вторинну правову допомогу) довічно засудженому ОСОБА_1 Регіональним центром було призначено безкоштовного адвоката за рахунок держави, а заява від 08.08.2018, на думку відповідача, не надавала можливості вирішити її по суті, оскільки з її змісту незрозуміло у вирішенні яких питань, з яких скарг і клопотань та з яких підстав потрібна вторинна правова допомога, адже останній постійно звертається до Регіонального центру про надання правової допомоги з різних питань та у великій кількості кримінальних проваджень, а при призначенні адвоката враховується його спеціалізація

Однак, зі змісту дослідженої судом заяви ОСОБА_1 від 08.08.2018 суд погоджується із доводами позивача, що вона є конкретною та зрозумілою, ним зазначено найменування органу на адресу якого потрібно скласти процесуальні документи, найменування процесуального документу, який потрібно скласти, а також номер кримінального провадження в рамках якого його потрібно скласти.

На питання суду, що конкретно із змісту означеної заяви позивача було не зрозуміло Регіональному центру, представник останнього в судовому засіданні пояснив, що не зрозумілий останній пункт, в якому позивач просив про призначення захисника для складання документів процесуального характеру, а саме до Генеральної прокуратури України заяви про кримінальне правопорушення з приводу порушення адвокатом Стороженко С.В. та начальником відділу організації надання БВПД у Полтавській області Армеєвою Л.Л. права заявника на захист у кримінальному провадженні № 42016000000000770, створення перешкод для реалізації прав, свобод і законних інтересів та втручання в адвокатську діяльність адвоката Чистика А.О. у кримінальному провадженні № 42016000000000770. Зокрема, представник відповідача зазначив, що в частині означеного пункту «створення перешкод для реалізації прав, свобод і законних інтересів та втручання в адвокатську діяльність адвоката Чистика А.О. у кримінальному провадженні № 42016000000000770» Регіональному центру не зрозумілі були підстави для надання позивачу безоплатної вторинної допомоги.

За змістом пояснень того ж представника відповідача в ході судового розгляду в іншій частині заява позивача не викликала у відповідача труднощів у розумінні суті та підстав звернення.

З даного приводу суд зауважує, що неточне зазначення особою, яка звертається за безоплатною правовою допомогою, назви документа процесуального характеру не може бути підставою для відмови у наданні безоплатної правової допомоги, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги наведено до ст. 20 Закону № 3460-VI.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 3460-VI особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

В свою чергу Регіональний центр наполягав на тому, що ним не було відмовлено оскаржуваною відповіддю в наданні позивачу безоплатної вторинної правової допомоги, а лише було акцентовано увагу заявника, що його заява від 08.08.2018 не є конкретною і з її змісту неможливо з'ясувати чи йому вже надавалася безоплатна вторинна правова допомога з цього питання чи ні.

При цьому, у відзиві на позов відповідач зазначає, що у разі звернення ОСОБА_1 до Регіонального центру із конкретизованою заявою (якщо він по цьому питанню ще не отримував безоплатну вторинну правову допомогу) йому буде призначено адвоката для надання такої правової допомоги.

Однак, у листі від 17.08.2018 за № 03.1-27/927 відповідачем не наведено вищевказаного обґрунтування та не визначено частини заяви, стосовно якої заявнику необхідно внести уточнення.

У статті 19 Закону № 3460-VI визначено, що у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Приймаючи до уваги, що Регіональним центром на виконання вищевказаної норми не прийнято рішення а ні про надання безоплатної вторинної правової допомоги, а ні про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, то означена заява до цього часу залишається не розглянутою, у зв'язку з чим має місце протиправна бездіяльність.

Статтею 31 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" встановлено, що дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду звернень про надання безоплатної правової допомоги, надання неякісної правової допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду та в адміністративному порядку.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій Регіонального центру від 17.08.2018 щодо відмови у призначенні захисника для надання правової допомоги і складання документів процесуального характеру згідно заяви від 08.08.2018, оскільки відмова в наданні позивачу безоплатної вторинної правової допомоги, за твердженням самого ж відповідача, не мала місце.

Натомість, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав позивача, та визнати протиправною бездіяльність Регіонального центру в частині не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 08.08.2018 № П-204.

У ході розгляду справи представник відповідачів також пояснював, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області втратив повноваження розглядати заяви ОСОБА_1 від 08.08.2018 у зв'язку з прийняттям нового Положення про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Відповідачем надано до суду копію Положення про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 10.04.2015 №138 у редакції наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.10.2018 № 42 (а.с. 55-58), відповідно до пункту 2 якого діяльність Регіонального центру поширюється на територію Полтавської області.

За змістом пункту 3 Положення про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 10.04.2015 №138 у редакції наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.10.2018 № 42 /том 1 а.с. 132-135/, Регіональному центру підпорядковуються такі місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги: Другий полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги; Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги; Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги; Перший полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до п.п. 6 п. 8 цього Положення Регіональний центр відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Відтак, суд критично оцінює доводи представника відповідачів про відсутність у Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області повноважень у вирішенні вказаної вище заяви.

При винесенні оскаржуваної відповіді, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області не посилався на відсутність повноважень щодо розгляду та прийняття рішень за вказаною вище заявою ОСОБА_1

Тож, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає, що ефективним способом відновлення його порушеного права у даному випадку буде зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 08.08.2018 № П-204 із урахуванням висновків суду у даній справі.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги, що ухвалою суду від 19.02.2019 ОСОБА_1 звільнено від оплати судових витрат, а правнича допомога у даній справі надавалася позивачу за рахунок держави, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36000, Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області ( вул. Європейська, 37/40, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 38324552) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в частині не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 08.08.2018 № П-204.

Зобов'язати Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (вул. Європейська, 37/40, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 38324552) розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 08.08.2018 № П-204 із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 09 квітня 2019 року.

Суддя Л.О. Єресько