Рішення № 81016574, 01.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.000508

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1.380.2019.000508 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.08.2018 року №2781/03.11-32 про відмову у призначенні пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 з 02.06.2016 року - настання 55 річного віку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №10 із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умов за Списком №2. Проте, відповідач 02.08.2018 року прийняв рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком по Списку №2 відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 року за №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Позивач вважає вказане рішення відповідача неправомірним, оскільки із записів трудової книжки вбачається, що позивач працював:

у військовій частині 33198 (згодом військова частина А 1565, Державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод», Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод»):

- з 01.08.1979 року по 01.09.1980 року - електрозварювальником ручного зварювання;

- з 25.11.1980 року по 11.01.1981 року - електрозварювальником ручного зварювання;

- з 12.01.1981 року по 01.07.1981 року - газорізальник;

у Львівському Лісотехнічному інституті (згодом Національний лісотехнічний університет України):

- з 08.07.1981 року по 05.12.1986 року - газоелектрозварювальником;

у Головному монтажно-технологічному управлінні «ЮГ» №2 (згодом ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад», ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад»):

- з 22.12.1986 року по 01.02.1987 року - електрозварювальником ручного зварювання;

- з 02.02.1987 року по 26.02.2000 року - газоелектрозварювальником;

у Спеціалізованому управлінні №14 ЗАТ Фірма «Нафтогазбуд» (згодом Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» Спеціалізоване управління №14):

- з 20.03.2000 року по 12.08.2002 року - електрозварник ручного зварювання;

- з 13.10.2015 року по 16.08.2016 року - електрозварник ручного зварювання;

у Закритому акціонерному товаристві СБМУ-15:

- з 23.08.2002 року по 09.10.2006 року - електрозварником ручного зварювання;

у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Восток-газсервіс»:

- з 10.10.2006 року по 01.09.2011 року - електрозварником ручного дугового зварювання.

Тобто в трудовій книжці позивача наявні усі записи про його роботу у вищевказаний період.

Позивач зазначає, що на роботі у військовій частині 33198 (згодом військова частина А 1565, Державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод», Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод») виконував електрозварювальні роботи вручну на посаді електрозварювальника ручного зварювання повний робочий день. З 25.11.1980 року по 11.01.1981 року виконував газорізальні роботи із шкідливими речовинами не нижче 3 класу небезпеки на посаді газорізальник повний робочий день. Це підтверджується записами у трудовій книжці позивача та уточнюючою довідкою №08 від 01.09.2016 року, яку Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» надав відповідачу.

Згідно з довідки від 29.12.2016 року №-5-136, позивач працював в ПАТ «НВГ» Каскад» електрозварювальником з 22.12.1986 року та переведений газоелектрозварювальником. Вказаною довідкою підтверджується те, що позивач виконував шкідливі роботи, а саме займався зварюванням металу способами електродугового і газового зварювання, інших робіт не виконував.

Окрім цього, у Львівському Лісотехнічному інституті (згодом Національний лісотехнічний університет України) позивач працював з 08.07.1981 року по 05.12.1986 року газоелектрозварювальником. Це підтверджується записами у трудовій книжці позивача та Архівною довідкою №01-10 від 10.01.2019 року виданою на підставі архівної справи №9128, опис №84, згідно якої позивач був зарахований на роботу газоелетрозварювальником IV розряду Львівського лісотехнічного інституту. Наказом від 01.08.1986 року №Л-284 ОСОБА_1 було присвоєно V розряд газоелектрозварювальника

Ухвалою судді від 01.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідач 22.03.2019 року за вх.№9618 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав:

Згідно поданої уточнюючої довідки №08 від 01.09.2016 Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» виданої на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 ОСОБА_1 за період з 01.08.1979 року по 01.09.1980 року виконував електрозварювальні роботи вручну на посаді електрозварювальника ручного зварювання повний робочий день. З 25.11.1980 року по 11.01.1981 рік виконував газорізальні роботи із шкідливими речовинами не нижче 3 класу небезпеки на посаді газорізальника повний робочий день. Підставою видачі зазначеної довідки слугували накази: від 24.07.1979 року №70, від 28.08.1980 року №75, від 25.11.1980 року №100, від 08.01.1981 року №2, від 01.07.1981 року №53, карта форми П- 2; трудова книжка; накази про атестацію робочих місць від 01.04.1997 року №98; особові рахунки про нарахування заробітної плати з 1979 по 1980 роки; технологічний процес; колективний договір. Зазначено, що на підприємстві умови і характер праці не змінювались з 01.08.1979 року по теперішній час.

Згідно довідки від 07.10.2016 року за №2590 виданої ДП «Львівським бронетанковим заводом» підприємство підтверджує, що уточнююча довідка №08 від 01.09.2016 року видана на підставі первинних документів, які знаходяться на збереженні в архіві підприємства, долучити копії всіх первинних документів немає технічної можливості.

Згідно представленої довідки №05-112 від 28.11.2016 року виданої ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад» на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 ОСОБА_1 за період з 22.12.1986 року по 26.02.2000 рік повний робочий день виконував шкідливі роботи, а саме займався зварюванням металу способами електродугового і газового зварювання, інших робіт не виконував, на посаді електрозварювальника. Первинна атестація робочих місць на підприємстві проводилася за наказом №151 від 28.12.1999 року, але документи, що підтверджують це відсутні. Технічного паспорту обладнання на якому виконувалась робота ОСОБА_1 на підприємстві не має. Підтвердити чи спростувати перелік технологічного обладнання ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад» немає можливості за відсутності таких документів на підприємстві.

Відповідно до архівної довідки №24-97 від 30.09.2016 року виданої Національним лісотехнічним університетом України ОСОБА_1 з 08.07.1981 року був прийнятий на роботу газоелектрозварювальником IV розряду згідно наказу №229/3 від 10.07.1981 року, наказом №Л-284 від 01.08.1986 року присвоєно V розряд газоелектрозварювальника, звільнений з посади газоелектрозварювальника з 05.12.1986 року наказом №Л-473 від 01.12.1986 року. Проте відсутня уточнююча довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої Національним лісотехнічним університетом України ОСОБА_1, оскільки підприємство не належить до галузі виробничих підприємств.

Згідно представленої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №07/58-к від 31.08.2016 у Спеціалізованому управлінні №14 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд» виданої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 ОСОБА_1 за період з 20.03.2000 року по 12.08.2002 рік повний робочий день виконував ручне дугове зварювання магістральних газонафтотрубопроводів за допомогою мобільних зварювальних агрегатів на посаді електрозварника ручного зварювання.

Атестації робочого місця були проведені відповідно до наказу № 75 від 11.12.1995 та наказу №29 від 18.06.1999 року по Спеціалізованому управлінні №14 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд» та висновками № 1986 та № 845 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці цього ж підприємства, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 професії електрогазозварника ручного зварювання.

Вищенаведене, по Спеціалізованому управлінні №14 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд» підтверджується результатами позапланової перевірки про підтвердження наявного трудового стажу, відображеного у довідці, виданій для призначення пенсії згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (акт №298/1с від 27.06.2018 року), а саме, що дані, зазначені у довідці про підтвердження наявного трудового стажу від 31.08.2016 року №07/58-к на ім'я ОСОБА_1 відповідають даним у первинних документах, які зберігаються в архіві ПрАТ Фірма «Нафтогазбуд» СУ №14.

Відповідно атестату №9659 від 12.07.1979 року ОСОБА_1 навчався у технічному училищі №57 м. Львова закінчив повний курс за професією газоелектрозварник та присвоєно кваліфікацію газоелектрозварник VI розряду.

Інших документів, які б підтверджували пільговий характер роботи ОСОБА_1 не має. Згідно з наданими позивачем документами, документами які надійшли по запитах та індивідуальними відомостями про застраховану особу, страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 10 місяців 17 днів (при необхідному - 27 років), пільговий стаж за Списком №2 - 4 роки 11 місяців 13 днів (при необхідному 10 років).

Отже, в головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області були відсутні правові підстави для призначення пенсі за віком на пільгових умовах по Списку№2.

Позивачем подано через канцелярію суду відповідь на відзив від 05.04.2019 року за вх. №11520 у якому позивач зазначає, що ще станом на 21 серпня 1992 року отримав необхідний пільговий страховий стаж для призначення пільгової пенсії по Списку№2, оскільки для підтвердження такого стажу до 21 серпня 192 року необхідним є лише встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2.

05.04.2019 року за вх.№11542 позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.08.2018 р. №2781/03.11-32 про відмову у призначенні пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 з 02.06.2016 року - з наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Судом встановлені наступні обставини:

02.04.2018 року позивач звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 10 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

02.08.2018 року рішенням Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 10 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 2781/03.11-32 надано відповідь позивачу про те, що пільговий стаж позивача становить 4 роки 11 місяців 13 днів (при необхідному 10), то право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутнє, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи.

Згідно Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.12.2016 року № 05-136, зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «НВП «Каскад» електрозварювальником з 22.12.1986 року та переведений газоелетрозврювальником з 02.02.1987 року по 26.02.2000 року.

Згідно архівної довідки виданої Національним Лісотехнічним університетом України від 10.01.2019 року № 01-10, підтверджується те, що ОСОБА_1 був зарахований з 08.07.1981 року на роботу газоелектрозварювальником IV розряду, а від 01.08.1986 року було присвоєно V розряд газоелектрозварювальника. Наказом від 01.12.1986 року №Л-473 ОСОБА_1 було звільнено з посади газоелектрозварювальника V розряду з 05.12.1986 року за власним бажанням.

Як вбачається з записів трудової книжки позивач працював:

у військовій частині 33198 (згодом військова частина А 1565, Державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод», Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод»):

- з 01.08.1979 року по 01.09.1980 рік - електрозварювальником ручного зварювання;

- з 25.11.1980 року по 11.01.1981 рік - електрозварювальником ручного зварювання;

- з 12.01.1981 року по 01.07.1981 рік - газорізальник;

у Львівському Лісотехнічному інституті (згодом Національний лісотехнічний університет України):

- з 08.07.1981 року по 05.12.1986 рік - газоелектрозварювальником;

у Головному монтажно-технологічному управлінні «ЮГ» №2 (згодом ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад», ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад»):- з 22.12.1986 року по 01.02.1987 рік - електрозварювальником ручного зварювання;

- з 02.02.1987 року по 26.02.2000 рік - газоелектрозварювальником;

у Спеціалізованому управлінні №14 ЗАТ Фірма «Нафтогазбуд» (згодом Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» Спеціалізоване управління №14):

- з 20.03.2000 року по 12.08.2002 рік - електрозварник ручного зварювання;

- з 13.10.2015 року по 16.08.2016 рік - електрозварник ручного зварювання;

у Закритому акціонерному товаристві СБМУ-15:

- з 23.08.2002 року по 09.10.2006 рік - електрозварником ручного зварювання;

у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Восток-газсервіс»:

- з 10.10.2006 року по 01.09.2011 рік - електрозварником ручного дугового зварювання.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, на думку позивача, відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пенсій на пільгових умовах.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами ст. 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Не заслуговують за увагу доводи відповідача щодо відсутності інших документів, які підтверджували б пільговий характер роботи з огляду на таке:

Зазначаючи про не надання позивачем документів, про неможливість підтвердження первинними документами умов, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність документів, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків N 1 і N 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Аналіз норм Закону «Про пенсійне забезпечення» N 1788-XII та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» N 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку N 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці після 21 серпня 1992 року.

Така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 20.12.2018 року у справі №673/765/16-а.

Таким чином, судом враховуються аргументи позивача в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.08.2018 р. №2781/03.11-32 про відмову у призначенні пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем в позовній заяві щодо зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 з 02.06.2016 р. - з наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, оскільки суд не може зобов'язувати відповідача прийняти рішення про перерахунок позивачу пенсії, адже такі дії відносяться до дискреційних повноваження відповідача.

При цьому доцільно звернути увагу на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, з огляду на викладене та положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній при вирішенні справи та ухваленні судового рішення не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому зобов'язання відповідача прийняти рішення про перерахунок позивачу раніше призначеної пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення на день прийняття зазначеного рішення, є формою втручання у повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак вказане не звільняє відповідача від повторного розгляду заяви позивача від 02.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з врахуванням вищевказаних встановлених судом обставин, відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволення частково, а саме зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,- задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №2781/03.11-32 від 02.08.2018 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про відмову у призначенні пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Зобов'язати Головне управління Пенсійні фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) від 02.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 05.04.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.