Рішення № 81016384, 08.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/863/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - Бутрик А.О.,

представника третьої особи - Нижниченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест ЛТД" (65091, м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, код ЄДРПОУ 40060573) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646), третя особа: Національне антикорупційне бюро України (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39751280) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвест ЛТД" з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №1080 від 13.02.2019 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 24.01.2019 року ТОВ «Укрінвест ЛТД» отримано запит про надання інформації та копій документів. Підставою направлення даного запиту ГУ ДФС в Одеській області вказав «можливе порушення митного законодавства». Запит ГУ ДФС в Одеській області не містив ані чітко визначених підстав, ані підтверджень необхідності надання вказаної у запиті інформації. Вся інформація, яка витребовується ГУ ДФС в Одеській області надавалася ТОВ «Укрінвест ЛТД» під час митного оформлення, тому наявна у органу доходів і зборів. З наведених підстав листом за вих. № 38/01У/2019 від 25.01.2019 року, ТОВ «Укрінвест ЛТД» надало відповідь ГУ ДФС в Одеській області про безпідставність даного запиту.

13.02.2019 року, у зв'язку з ненаданням ТОВ «Укрінвест ЛТД» документів на запит, ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б від 30.01.2019 року №62/11/15-32-14-10-05 прийнято наказ №1080 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрінвест ЛТД».

При цьому позивач зазначив, що серед підстав чітко визначених Податковим та Митним кодексом, відсутня наявність доповідної записки, як підстави проведення документальної позапланової перевірки.

З наведених підстав позивач вважає оскаржуваний наказ безпідставним, протиправним і таким, що порушує права ТОВ «Укрінвест ЛТД», у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року прийнято до провадження даний позов та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

11.03.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому Відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову відповідач зазначає, що 15.01.2019 року ТОВ «Укрінвест ЛТД» було надіслано запит №600/10/15-32-14-10-07 щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень. На даний запит ТОВ «Укрінвест ЛТД» надіслало лист №38/01У/2019 від 25.01.2019 року, яким відмовлено у наданні пояснень та документів. На підставі вищезазначеного 13.02.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1080 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест ЛТД». Відповідач зазначає, що ним було дотримано відповідних норм ПКУ, а також вказано всі обов'язкові реквізити, які повинні міститись у наказі на перевірку, зокрема у наказі чітко вказана підстава, а саме п.2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України від 13.03. 2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями).

12.03.2019 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України, оскільки проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрінвест ЛТД» було ініційовано детективами Національного бюро з огляду на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000682.

15.03.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що підставою направлення запиту ТОВ «Укрінвест ЛТД» ГУ ДФС в Одеській області вказано «можливе попущення митного законодавства». Запит ГУ ДФС в Одеській області не містив ані чітко визначених підстав, ані підтверджень необхідності надання вказаної у запиті інформації, у зв'язку з чим ТОВ «Укрінвест ЛТД» надало відповідь ГУ ДФС в Одеській області про безпідставність даного запиту.

20.03.2019 року до суду від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000682 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв'язку з чим Національним бюро ініційовано перед ДФС України проведення перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів юридичних осіб, які фігурують у вищезазначеному кримінальному провадженні, серед яких наявне ТОВ «Укрінвест ЛТД».

Листом ДФС України від 15.01.2019 № 784/5/99-99-14-04-02-16 Національне бюро поінформовано про те, що ГУ ДФС в Одеській області доручено вжити відповідних контрольно-перевірочних заходів у порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України. Внаслідок отримання вищевикладеної інформації, в ГУ ДФС в Одеській області виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення належного митного контролю.

Направлений ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача запит містив фактичну підставу для направлення запиту (аналіз митних декларацій) та правову підставу (ч. 5 ст. 334 МК України). Крім того, запит містив опис інформації, що запитується, орієнтовний перелік документів, що її підтверджують та печатку контролюючого органу.

Водночас внаслідок ненадання запитуваної інформації та документального підтвердження, в ГУ ДФС в Одеській області виникло право на проведення позапланової перевірки згідно з нормами МК України внаслідок безпідставної відмови з боку позивача.

При цьому представник третьої особи зазначає, що отриману від детективів Національного бюро інформацію стосовно проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000682, у ході якого встановлюються обставини заниження митної вартості імпортованих, у тому числі ТОВ «Укрінвест ЛТД» в Україну товарів, ГУ ДФС в Одеській області не мало права поширювати у Запиті, з огляду на вимоги ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Крім того, в письмових поясненнях зазначено, що посилання позивача на необгрунтованість зазначення доповідної записки у оспорюваному наказі є безпідставним з огляду на положення Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

25.03.2019 року до суду надійшли додаткові пояснення від позивача щодо обставин, викладених третьою особою в поясненнях від 20.03.2019 року. Так позивачем зазначено, що порядок складання та оформлення запитів контролюючими органами передбачено Податковим кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245.

Позивач зазначає, що отриманий запит ГУ ДФС в Одеській області оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки не відповідає ні п.10 Постанови Кабінету міністрів України №1245 від 27.12.2010, ні п.п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Правовою підставою запиту було визначено п. 5 ст. 334 МК України, а фактичною - аналіз митних декларацій, але Позивач не погоджується з зазначеним, оскільки в запиті вказано «за результатами аналізу зазначених митних оформлень виявлено факти можливого порушення митного законодавства України». Позивач зазначає, що Припущення і власні доводи не можуть слугувати фактичною підставою.

26.03.2019 року до суду надійшли пояснення відповідача, в яких додатково зазначено, що ТОВ «Укрінвест ЛТД» безпідставно послалось на вимоги Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, прийнятої у відповідності до вимог до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, оскільки запит щодо надання інформаціїї та копій документів складався у відповідності до вимог Митного кодексу України.

При цьому, Головне управління ДФС в Одеській області наголошує, що не зважаючи на складання та направлення на адресу ТОВ «Укрінвест ЛТД» запиту в рамках вимог Митного кодексу України, останній також повністю відповідає загальним приписам статті 73 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Стосовно посилання Позивача, що в запиті «зазначається підстава - можливе порушення митного законодавства», відповідач зазначає, що остаточне встановлення факту порушення суб'єктами господарювання вимог митного законодавства можливе за наслідком проведення перевірок та складання актів.

Також відповідач зазначає, що інформація про порушення митного законодавства була отримана Державною фіскальною службою України в рамках порушених кримінальних проваджень та була переадресована до Головного управління ДФС в Одеській області, а право на розголошення даної отриманої інформації, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у контролюючого органу відсутнє.

26.03.2019 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про об'єднання справ в одне провадження, оскільки об'єднання справ в одне провадження допускається до початку розгляду справи по суті.

В судове засідання 02.04.2019 року представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, що підтверджується особистим підписом у довідковому листі про явку на 02.04.2019 року о 16:00 годині.

Разом з цим 29.03.2019 року від представника позивача Гуменюк А.В. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника позивача забезпечити явку у судове засідання.

Судом встановлено, що представником позивача Гуменюк А.В. до клопотання про відкладення не надано жодних доказів які підтверджують неможливістю представника позивача прибути до судового засідання.

При цьому суд зазначає, що у позивача, є також інший представник, який представляв інтереси позивача в іншому судовому засіданні по даній справі, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання.

Крім того в тексті клопотання представником позивача зазначена дата судового засідання - 02.03.2019 року.

Суд зазначає, що на 02.03.2019 року жодного судового засідання призначено не було.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення клопотання про відкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З огляду на відсутність доказів що підтверджують неможливість представника позивача прибути до судового засідання 02.04.2019 року судом було визнано неповажною неявку представника позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З наведених підстав, з урахуванням того, що неявку представника позивача було визнано неповажною, суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 02.04.2019 року представник відповідача заперечував проти задоволення позовної заяви з підстав викладених в тексті відзиву та пояснень.

В судовому засіданні 02.04.2019 року представник третьої особи заперечував проти задоволення позовної заяви з підстав викладених в тексті пояснень.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Листом Національного антикорупційного бюро України від 09.08.2018 № 0434-186/30721 ініційовано перед ДФС України проведення перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичних осіб, які фігурують у кримінальному провадженні № 52017000000000682, серед яких наявне ТОВ «Укрінвест ЛТД».

У подальшому листом Національного антикорупційного бюро України від 05.09.2018 № 0434-186/33969 передано ДФС України копії окремих матеріалів досудових розслідувань в 2 томах (том № 1 на 205 арк., том № 2 на 262 арк.), які містять документальну інформацію, що свідчить про порушення підприємствами, у тому числі ТОВ «Укрінвест ЛТД», вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, листом Національного антикорупційного бюро України від 12.10.2018 № 0434-186/38640 передано ДФС України копії окремих матеріалів досудових розслідувань на 186 арк., які містять документальну інформацію, що свідчить про порушення підприємствами, у тому числі ТОВ «Укрінвест ЛТД» вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Державна фіскальна служба України листом від 14.01.2019 № 1101/7/99-99-14-04-02-17 повідомила Головне управління ДФС в Одеській області про необхідність вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи, у порядку визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України, на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів суб'єктами ЗЕД, серед яких наявне ТОВ «Укрінвест ЛТД». До зазначеного листа також було додано копії окремих матеріалів досудових розслідувань в 3 томах (том № 1 на 205 арк., том № 2 на 262 арк., том б/н на 186 арк.).

Листом ДФС України від 15.01.2019 № 784/5/99-99-14-04-02-16 Національне антикорупційне бюро України поінформовано про те, що Головному управлінню ДФС в Одеській області доручено вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України.

15.01.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу ТОВ «Укрінвест ЛТД» було надіслано запит №600/10/15-32-14-10-07 про надання інформації та копій документів, відповідно до якого з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ «Укрінвест ЛТД», та у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України, запропоновано надати до Головного управління ДФС в Одеській області належним чином завірені копії митних декларацій та документи, що стали підставою для митного оформлення товару ввезеного в режимі імпорту на митну територію України, у тому числі: зовіншньоекономічні договори (контракти), специфікації, додатки до них, тощо, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях (у тому числі митні декларації країн відправлення); договори на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів (рах. 312, 632); статутні документи.

У відповідь на даний запит ТОВ «Укрінвест ЛТД» листом від 25.01.2019 року №38/01У/2019 повідомив Головне управління ДФС в Одеській області що при митному оформленні товарів декларантом були подані до митниці ДФС усі необхідні документи. Запит Головного управління ДФС в Одеській області не містить конкретної підстави для надання запиту та інформації яка свідчить про виявлені контролюючим органом порушення. Враховуючи що запит не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, ТОВ «Укрінвест ЛТД» повідомив Головне управління ДФС в Одеській області, що не має законних підстав для надання інформації та копій документів на запит.

У зв'язку з ненаданням пояснень на запит та відмові у наданні документів 30.01.2019 року заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б №62/11/15-32-14-10-05 складено доповідну записку з пропозицією призначити документальну позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Укрінвест ЛТД» вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.

13.02.2019 року, відповідно до вимог п.2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б від 30.01.2019 року №62/11/15-32-14-10-05, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1080 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест ЛТД». Наказано з 14.02.2019 року провести документальну позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «Укрінвест ЛТД» за митними деклараціями за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 334 Митного кодексу України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

У відповідності до вимог пункту 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися якщо виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Системно аналізуючи вказані норми, вбачається, що обовязковою передумовою здійснення документальної позапланової перевірки є, зокрема, направлення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

В свою чергу порядок складання та оформлення запитів органами доходів і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ та Порядком №1245 від 27.12.2010.

Відповідно до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Пунктами 9, 10 Порядку №1245 визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (п.10 Порядку №1245).

Згідно п.12 вказаного Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

При цьому, згідно п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 73 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 349 Митного кодексу України, посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред'явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.

Водночас вимоги щодо змісту наказу врегульовано абзацом 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ відповідача №1080 від 13.02.2019 року відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється, адресу об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний керівником контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.

Підставою для проведення перевірки, в даному випадку зазначено п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, тобто не надання пояснень та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Щодо посилань позивача на невідповідність запиту від 15.01.2019 року №600/10/15-32-14-10-07 нормам Податкового кодексу України та Порядку №1245 від 27.12.2010 суд зазначає, що направлений ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача запит містив фактичну підставу для направлення запиту (аналіз митних декларацій), правову підставу (ч. 5 ст. 334 МК України). Крім того, запит містив опис інформації, що запитується, перелік документів, що її підтверджують, був підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.

Стосовно посилання позивача, що в запиті зазначається підстава «можливе порушення митного законодавства», суд зазначає, що остаточне встановлення факту порушення суб'єктами господарювання вимог митного законодавства можливе за наслідком проведення перевірки.

При цьому проведення перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичних осіб, які фігурують у кримінальному провадженні № 52017000000000682, серед яких наявне ТОВ «Укрінвест ЛТД», було ініційоване Національним антикорупційним бюро України. Право на розголошення даної отриманої інформації, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у контролюючого органу відсутнє, оскільки частина 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Таким чином суд дійшов висновку, що запит Головного управління ДФС в Одеській області від 15.01.2019 року №600/10/15-32-14-10-07 відповідав положенням п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 10 Порядку №1245 від 27.12.2010 року.

При цьому, посилання позивача на той факт, що при митному оформленні товарів декларантом були подані до митниці ДФС усі необхідні документи не звільняє його від обов'язку надавати відповідь на запит контролюючого органу.

В основу оскаржуваного наказу про проведення перевірки покладені підстави та умови для прийняття саме ненадання позивачем пояснень та документів на письмовий запит контролюючого органу.

Суд зазначає, що окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

В свою чергу окремі дефекти оформлення наказу про призначення перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. Податковим кодексом України та Митним кодексом України не передбачено необхідності зазначати в наказі про проведення перевірки інформації, що свідчить про можливі порушення з боку позивача вимог законодавства, натомість наказ про проведення перевірки від від 13.02.2019 року № 1080 містить вказівку на підставу проведення перевірки - п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2019 року по справі №813/4376/17.

З огляду на зазначене, враховуючи, що наказ про проведення перевірки було прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем інформації та документів на запит Головного управління ДФС в Одеській області від 15.01.2019 року №600/10/15-32-14-10-07, що у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 13.02.2019 року № 1080 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест ЛТД» є обґрунтованим та законним, тобто прийнятим відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест ЛТД" (65091, м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, код ЄДРПОУ 40060573) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646), третя особа: Національне антикорупційне бюро України (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39751280) про визнання протиправним та скасування наказу №1080 від 13.02.2019 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 08.04.2019 року.

Суддя А.А. Радчук.

.