Ухвала суду № 81016034, 08.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

08 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/359/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДФС у м.Києві про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Позивач зазначає, що в період з 15.02.2000року по 29.03.2005року проходив службу в управлінні податкової міліці ДПА у м.Києві, правонаступником якого є Відповідач. При звільненні Позивачу не було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2005рік.

В судове засідання Позивач не прибув, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 19.02.2019року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.03.2019 року до суду надійшов відзив Відповідача, Головного управління ДФС у м.Києві, на позовну заяву, в якому вказано, що судовими рішеннями, що набрали законної сили встановлено обставину, що у період з 22.01.2005 року по 28.03.2005 року Позивач за місцем проходження служби не з'являвся без поважних причин, що стало підставою для його звільнення зі служби. Оскільки Позивач у період з 22.01.2005 року по 29.03.2005 року на службу не виходив без поважних причин, а отже не виконував будь якої оплачуваної роботи за місцем несення служби, тому підстави для нарахування та виплати йому грошового забезпечення за цей період відсутні.

Крім того, Відповідач зазначає, що правомірність проведення розрахунків при звільненні Позивача зі служби, в тому числі за 2005рік, були предметом судового розгляду в іншій справі. Постановою Подільського районного суду м.Києва від 30.05.2006рок, що набрало законної сили, Позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, письмові заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

За приписами ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В силу пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

При поданні позову Позивач зазначив, що ним не подавалося іншого позову до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, судом встановлено, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у м. Києві, третя особа : виконуючий обов'язки Голови ДПА у м. Києві ОСОБА_2 про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Як зазначено в дослідженій судом постанові цього суду від 30.05.2006року, Позивачем серед позовних вимог зазначалася вимога про виплату грошового забезпечення за 2005рік до дня поновлення на роботі. Вказаним судовим рішенням в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у м. Києві було відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до Ухвали Апеляційного суду м.Києва від 18.07.2006року та Ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2006року вказане судове рішення набрало законної сили.

Крім того, в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду в провадженні перебувала справа № 806/822/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про зобов'язання здійснити нарахування та виплатити грошове забезпечення за період з 22.01.2005року по 29.03.2005року.

За результатом розгляду адміністративної справи № 806/822/16 01.06.2017року Житомирським окружним адміністративним судом ухвалено Постанову про відмову у задоволенні позову. В розумінні вимог ст.255 КАС України вказане судове рішення набрало законної сили, відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р.

Тобто, спір між сторонами по даній справі щодо правомірності нарахування та виплати Позивачу грошового забезпечення за 2005рік, що включає компенсацію за невикористані дні відпустки, були предметом судового розгляду в зазначених справах.

Таким чином, суддя помилково відкрив провадження у справі з того самого предмету та між тими самими сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За наведених обставин суд робить висновок про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 240/359/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.Ф. Нагірняк