Рішення № 81015971, 08.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року № 320/562/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Писаренко Анастасії Григорівни в.о. голови Пухівської сільської ради, Пухівської сільської ради Броварського району про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Писаренко Анастасії Григорівни в.о. голови Пухівської сільської ради, Пухівської сільської ради Броварського району, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність в.о. голови Пухівської сільської ради Писаренко Анастасії Григорівни;

- зобов`язати голову Пухівської сільської ради винести заяву ОСОБА_1 вх.№223 від 21.12.2018 на найближчу сесію Пухівської сільської ради;

- визнати протиправною бездіяльність Пухівської сільської ради щодо ненадання публічної інформації на запит вх.№201 від 28.11.2018;

- зобов`язати Пухівську сільську раду надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,20 га для особистого селянського господарства відповідно з графічним матеріалом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що маючи намір отримати безоплатно у власність земельну ділянку у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, він звернувся до відповідача із заявою про виділення у приватну власність, як учаснику бойових дій, земельну ділянку, додавши до неї графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Однак, Пухівська сільська рада Броварського району Київської області вказану заяву у порядок та спосіб, визначений Земельним кодексом України, не розглянула, протиправно не прийнявши будь-якого рішення.

Також, мотивуючи позовні вимоги, позивач вказав, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, порушив вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки не надав жодної відповіді на інформаційний запит позивача.

На думку позивача, такі дії Пухівської сільської ради Броварського району є протиправними та суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, наданим йому правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористався, заяви по суті справи до суду не надав.

Ухвалою суду від 11.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 21.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Пухівської сільської ради із заявою, у якій просив виділити йому у приватну власність, як учаснику бойових дій, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2 га (а.с. 7).

До вказаної заяви позивачем було додано копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду та викопіювання із публічної кадастрової карти України з позначеним бажаним місцем розташування земельної ділянки.

У відповідь на заяву позивача, відповідач листом від 10.12.2018 №811/02-13 повідомив, що на засіданні постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології було вивчено його звернення та були надані рекомендації комісії, згідно яких слід відмовити у наданні земельної ділянки, з тих підстав, що зазначена у доданих до заяви графічних матеріалах територія, не відповідає вимогам Генерального плану с. Пухівка. Додатково повідомлено, що згідно даних Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Київській області, на все нерухоме майно Пухівської сільської ради накладено арешт, тому відповідач відмовив у розгляді заяви позивача на сесії (а.с. 9).

28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Пухівської сільської ради із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати (а.с. 10):

1. Документи, які засвідчують право власності Пухівської сільської ради на земельну ділянку, яка вказана у графічних матеріалах до заяви від 21.11.2018 (вх.№223).

2. Протокол засідання від 28.11.2018 постійно діючої комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології, з рекомендаціями відмови ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2 га.

3. Перелік нерухомого майна Пухівської сільської ради (з вказанням кадастрових номерів земельних ділянок, інвентарних номерів матеріальних засобів, д.н. на транспортні засоби, і т.д.).

4. Останню відомість інвентаризації майна Пухівської сільської ради.

5. Постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Київської області про накладення арешту на нерухоме майно Пухівської сільської ради з переліком майна, на яке накладено арешт.

Вказаний запит отримано відповідачем 28.12.2018, про що свідчить відмітка про отримання вхідної кореспонденції з присвоєним вхідним номером 201.

У зв`язку із тим, що Пухівська сільська рада належним чином не розглянула заяву про виділення земельної ділянки та запит на отримання публічної інформації, подані ОСОБА_1, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд звертає увагу на наступне.

Щодо правовідносин безоплатного одержання у власність земельної ділянки позивачем, суд зазначає наступне.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, громадяни, які зацікавлені у реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, у тому числі для ведення особистого селянського господарства, звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою, яку орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути у місячний строк.

Судом встановлено, та не заперечувалось відповідачем, що 21.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про виділення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого господарства.

Тому, беручи до уваги положення частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, розглянути зазначену заяву і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, Пухівська сільська рада мала не пізніше 21.12.2018.

Водночас, станом на момент розгляду даної адміністративної справи по суті Пухівська сільська рада заяву позивача від 21.11.2018, у порядок і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, не розглянула та рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні не приймала.

При цьому, щодо оформлення та направлення на адресу позивача листа від 10.12.2018 №811/02-13, суд наголошує на наступному.

Приписами частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 59 цього ж закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У частині третій статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Тобто, вирішення питань, віднесених до компетенції міської ради, здійснюється виключно шляхом прийняття рішень ненормативного характеру.

Відтак, питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.11.2018, Пухівська сільська рада зобов'язана була вирішити на пленарному засіданні, ухваливши рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмову у його наданні.

Проте, як свідчать матеріали справи та не було спростовано відповідачем, заяву позивача від 21.11.2018 сільська рада на пленарному засіданні не розглядала.

За таких умов, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у ненаданні, передбаченою законом форми відповіді та спричинила порушення законних прав та інтересів позивача, гарантованих та передбачених чинним законодавством.

У той же час, позовна вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,2 га, є необґрунтованою, передчасною та не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, на те, що зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку можливе за умови дослідження відмови у такому наданні, та відповідно визнання її протиправною. Проте, у рамках даного спору, позивачем оскаржується, та визнано судом протиправною саме бездіяльність відповідача у цій частині, що свідчить про відсутність будь-якого рішення за результатами розгляду заяви позивача від 21.11.2018.

Щодо правовідносин отримання позивачем відповіді на інформаційний запит, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-ХІI.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно з статтею 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

У відповідності до частини першої статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами частини першої статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Статтею 23 Закону №2939-VI врегульовано, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Отже, будь-які особи мають право звертатись із інформаційними запитами до суб'єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації, які у свою чергу зобов`язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати на нього відповідь.

Суд наголошує, що надання відповіді на отриманий запит має імперативний характер, у незалежності від того, до яких висновків дійде суб'єкт владних повноважень чи інший розпорядників публічної інформації.

Із матеріалів справи, а саме - запиту на отримання публічної інформації позивача, з`ясовується, що зазначений запит було отримано Пухівською сільською радою 28.12.2018, що підтверджується реєстраційним відбитком печатки виконавчого комітету Пухівської сільської ради, та зареєстровано за вх. №201.

Тому, відповідь за результатами розгляду поданого запиту, мала бути надана позивачу не пізніше 04.01.2019.

Однак, ані 04.01.2019, ані станом на день розгляду справи, будь-якої відповіді Пухівською сільською радою на запит ОСОБА_1, не надано.

Вказана обставина свідчить про порушення Пухівською сільською радою Броварського району Київської області положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" та протиправну бездіяльність, яка виразилась у ненаданні відповіді на запит позивача.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Пухівська сільська рада Київської області допустила протиправну бездіяльність, що відобразилась у відсутності належного розгляду звернень позивача, чим було грубо порушено його права та інтереси.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом суду, а не обов'язком. У даному випадку, суд не убачає підстав для встановлення судового контролю, а тому відмовляє у задоволенні такого клопотання.

У підсумку, суд зазначає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими у певній мірі, у зв`язку із чим, визнає адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність в.о. голови Пухівської сільської ради Писаренко Анастасії Григорівни.

Зобов`язати голову Пухівської сільської ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363946) винести заяву ОСОБА_1 від 21.11.2018 вх.№223 на найближчу сесію Пухівської сільської ради.

Визнати протиправною бездіяльність Пухівської сільської ради Броварського району Київської області щодо ненадання публічної інформації на запит від 28.12.2018 вх.№201.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.