Рішення № 81015765, 29.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р. Справа№200/13874/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кудлаєнко В.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82) з позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Донецькій області від 21.09.2018 року № ДЦ 1116/336/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02.10.2018 року № ДЦ 1116/336/АВ/П/ТД-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111690 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим що, як вважає позивач, приймаючи спірну постанову відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань охорони праці. Зазначає, що оскільки положення трудового законодавства позивач не порушував, ОСОБА_4 ніколи не перебувала у трудових відносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Вважає, що наведені в акті перевірки факти ніяким чином не підтверджені, а зроблені на їх підставі висновки є необґрунтованими і незаконними, у зв'язку з чим прийнята на їх підставі оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, ухваленою з порушенням вимог чинного законодавства та без з'ясування всіх необхідних обставин по справі. Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що спірна постанова винесена органом Держпраці в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань охорони праці. Зазначає, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця. Вказав на те, що в порушення норм Кодексу законів про працю України ОСОБА_4 фактично допущена до роботи без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року провадження у справі відкрите, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі, відкладено підготовче судове засідання та забезпечено участь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та участь її представника у судовому засіданні, яке відбудеться 05.03.2019 року о 12-00 год., в режимі відеоконференції по адміністративній справі №200/13874/18-а.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15.03.2019 року у задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні 19.03.2019 року о 12:00 в режимі відеоконференції відмовлено. 19.03.2019 року судом відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 19.03.2019 року забезпечено участь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та участь її представника у судовому засіданні, та допит свідка ОСОБА_5, яке відбудеться 29.03.2019 року о 10-30 год., в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні позивач та представник позивача доводи позовної заяви підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов, просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Допитана 29.03.2019 року в якості свідка ОСОБА_5, пояснила, що є родичкою позивача, приходить в магазин позивача та надає консультації покупцям у випадку коли позивачу необхідно відлучитися з магазину, заробітну плату за це не отримувала, на час проведення перевірки тимчасово не працювала, на цей час працевлаштована в магазині позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, присвоєний ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

13.09.2018 року на виконання наказу № 1056 та на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.09.2018 року № 697/04.3/15-14-12 Головним управлінням Держпраці у Донецькій області у період з 13.09.2018 року тривалістю два дні здійснена перевірка суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складений акт від 14.09.2018 року № ДЦ1116/336/АВ (а.с. 12-15).

Під час перевірки встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.1, ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме, працівника ОСОБА_5 допущено до роботи без укладення трудового договору.

ФОП ОСОБА_1 надано заперечення до акту інспекційного відвідування від 14.09.2018 року № ДЦ1116/336/АВ, в яких зазначено, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не укладено договору про надання послуг чи трудового договору. Зазначено, що деколи позивач просить свою родичку (ОСОБА_4.) бути присутньою у магазині з метою контролю за схоронність товару у належному стані, безкорисно та короткочасно. Позивач вказує, що ОСОБА_4 нею не уповноважена виконувати трудові обов'язки продавця-консультанта (а.с. 16).

Листом від 21.09.2018 року №04.3-12/15-18 відповідач повідомив позивача про результати розгляду зауваження ФОП ОСОБА_1 на акт перевірки, відповідно до якого зазначив, що встановлено порушення законодавства про працю в частині допущення ФОП ОСОБА_1 працівника ОСОБА_5 до роботи з виконанням трудових функцій за професією продавець-консультант без укладання трудового договору (а.с. 17-18).

21.09.2018 року відповідач склав припис №ДЦ1116/336/АВ/П, яким приписав усунути порушення вимог ч.ч.1,3 ст.24 КЗпП України - укласти трудовий договорів з працівником, оформлені наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 19).

В судовому засіданні встановлено, що на момент винесення спірної постанови від 02.10.2018 року припис №ДЦ1116/336/АВ/П від 21.09.2018 року позивачем виконаний.

24.09.2018 року ГУ Держпраці у Донецькій області позивачу направлено повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу, відповідно до якого розгляд справи відбудеться 02.10.2018 року об 09 год. 45 хв. в приміщенні ГУ Держпраці у Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Паркова, 43а (а.с. 35).

Згідно протоколу засідання з розгляду справи про накладення штрафу від 02.10.2018 року за результатом розгляду справи винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02.10.2018 року №ДЦ1116/336/АВ/П/ТД-ФС за порушення ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме, працівник ОСОБА_5 допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 20-21).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом, позивач просить визнати протиправними та скасувати вищезазначені припис та постанову про накладення штрафу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Згідно з п.19 та п.20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів, а саме засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Таким чином, видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення до ДФС є невід`ємними етапами оформлення трудових відносин, недотримання яких є фактичним допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, встановлений контролюючим органом факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є правовою підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.

Під час інспекційного відвідування 13.09.2018 року на території магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2, частина якого є місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 було виявлено працівника ОСОБА_5, яка знаходилась на території магазину та виконувала роботу продавця з продажі меблів.

З акту інспекційного відвідування вбачається, що ФОП ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_5 в період з 12 години до 14 години в торговому залі чекала свою доньку з репетиції, оплату за ці години не отримує, оскільки не є її працівником.

Під час засідання з розгляду справи про накладення штрафу за результатами інспекційного відвідування 02.10.2018 року позивач пояснила, що у зв'язку із здійсненням господарської діяльності час від часу вона відсутня за місцем здійснення господарської діяльності (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2), і на час відсутності вона запрошує свою родичку (ОСОБА_5.) приглянути за товаром (а.с.36).

Під час інспекційного відвідування ОСОБА_5 пояснила, що 13.09.2018 року знаходиться в магазині позивача з 10 години до 14 годин 26 хвилин, оскільки позивач погано себе почуває та вона вирішила допомогти. Оскільки позивач пішла до банку, надала консультацію щодо меблів. Тимчасово не працює та надає консультації час від часу під час знаходження в магазині за відсутності ОСОБА_1

Пояснення ОСОБА_5 написані останньою особисто (а.с.34).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що допомагає позивачу, коли останній в період роботи необхідно залишити магазин, надавала консультації у відсутності ФОП ОСОБА_1, оплату за ці години не отримувала, оскільки не є працівником ФОП ОСОБА_1

З обставин викладених в акті перевірки та пояснень наданих позивачем та ОСОБА_5 можна зробити висновок про те, що позивач, як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого за КВЕД, серед інших, є роздрібна торгівля меблями, освітлювальними приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах допустив до роботи а саме торгівлі меблями ОСОБА_5 без оформлення документів.

Враховуючи те, що саме факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору є правовою підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій та враховуючи встановлені обставини зазначені в акті перевірки щодо допуску ОСОБА_5 до роботи саме торгівлі меблями, суд зробив висновок про наявність у діях позивача порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачена абз.2 ч.2 ст.265 КУпП України.

Щодо посилання представника відповідача на відеозапис подій, пов'язаних із проведенням 13.09.2018 року інспекційного відвідування позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно ч.2 ст.99 Кодексу визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

У ч.5 вказаної статті, зокрема, зазначено, що якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи наведене, наданий суду представником відповідача диск із відеозаписом подій, пов'язаних із проведенням 13.09.2018 року інспекційного відвідування, суд не бере до уваги в якості доказів.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 визначається механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Так, з урахуванням абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України та п.8 Порядку №509 відповідачем винесеного постанову від 02.10.2018 року №ДЦ 1116/336/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111690 грн.

Згідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1,4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до п.1,3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Так, перевірка позивача, за результатами якої винесено акт від 14.09.2018 року №ДЦ1116/336/АВ була призначена та здійсненна відповідно до вимог чинного законодавства.

Також суд вважає обґрунтованими висновки відповідача в акті перевірки, що правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 носять ознаки притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, а дії позивача щодо допуску до роботи без укладання трудового договору порушують вимоги ст.24 КЗпП України та перешкоджають реалізації працівником його права на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки.

Встановлені в акті перевірки порушення підтверджується відповідними доказами, натомість позивачем не надано доказів та обґрунтованих пояснень щодо спростування виявлених порушень.

Таким чином, позивач порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП, у зв'язку із чим правомірно був притягнутий до відповідальності на підставі абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Враховуючи, що виявлені під час інспекційного відвідування порушення законодавства про працю, з приводу яких був складений припис від 21.09.2018 року №ДЦ 1116/336/АВ/П знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, були усунуті позивачем, суд не вважає припис таким, що є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він не порушує прав та інтересів позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1,3 ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.2, ст. 5-14, ст. 19-22, ст. 72-78, ст. 94, ст. 132-143, ст. 159-165, ст. 192-205, ст. 241-247, ст. 255,ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул.Прокоф'єва, 82, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправними та скасування припису Головного управління Держпраці у Донецькій області від 21.09.2018 року №ДЦ 1116/336/АВ/П та постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02.10.2018 року №ДЦ 1116/336/АВ/П/ТД-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111690 грн. - відмовити.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 29.03.2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 08.04.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.