Рішення № 81015743, 04.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1198/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - Далекорей С.М.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач) про визнання неправомірною відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, викладену у виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року та зобов'язання перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком починаючи з 26.01.2018 року.

08.01.2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив: визнати неправомірною відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, викладену у виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року, зобов'язати перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком починаючи з 26.07.2018 року та скасувати перерахунок пенсії, здійснений відповідно до заяви підписаної ним від 21.06.2018 року і зобов'язати здійснити розрахунок пенсії за віком, відповідно до середньої заробітної плати, визначеної відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Поданий позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач мотивує тим, що він з 12.07.2016 року отримував пенсію за віком, однак 26.07.2018 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію по інвалідності, проте згідно виписки з протоколу №86 від 27.07.2018 року йому було відмовлено в переході на пенсію за віком, з огляду на те, що такий перехід призведе до зменшення розміру пенсії. Позивач не погоджується з відмовою відповідача у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, наголошуючи на тому, що законодавством України гарантовано право пенсіонера, який має право на декілька видів пенсії на перехід з одного виду пенсії на інший. Також, позивач просить скасувати раніше здійснений перерахунок його пенсії, згідно поданої заяви від 21.06.2018 року, мотивуючи тим, що звертаючись з відповідною заявою він не розумів і йому не було роз'яснено, що для нього доцільніше спершу подати заяву про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, перш ніж здійснити перерахунок пенсії з додаванням стажу роботи та про те, що через цей перерахунок в подальшому буде відмовлено у переводі з одного виду пенсії на інший.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення збільшених позовних вимог у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що позивач з 09.06.2016 року отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальний стаж на момент призначення відповідної пенсії складав 43 роки 2 місяці та 3 дні, а згідно Розпорядження №170907 від 01.08.2016 року позивачеві здійснено допризначення пенсії, в результаті якого загальний стаж склав 43 роки 3 місяці 14 днів. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.06.2018 року про здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та згідно Розпорядження №170907 від 22.06.2018 року позивачеві було здійснено перерахунок по стажу, зокрема загальний стаж позивача склав 45 років 3 місяці 14 днів. В подальшому, 26.07.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, однак не додав жодного документа, передбаченого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, представник відповідача зазначав, що 27.07.2018 року відповідачем був здійснений попередній розрахунок пенсії та встановлено, що у разі переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, розмір пенсії становив би меншу суму, у зв'язку з чим позивачеві було відмовлено у здійсненні переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Також, представник відповідача наголошував, що позивачеві було роз'яснено та повідомлено про доцільність подання ним заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до подання заяви про перерахунок пенсії, однак небажання позивача дослухатися до порад спеціалістів відповідача зумовила виникнення даного позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 09.06.2016 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.06.2018 року про здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 24). Згідно Розпорядження №170907 від 22.06.2018 року позивачеві було здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, у зв'язку зі збільшенням стажу, зокрема загальний стаж позивача склав 45 років 3 місяці 14 днів (а.с. 25)

В подальшому, у зв'язку з досягненням пенсійного віку 26.01.2018 року, позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.07.2018 року по перехід на інший вид пенсії, зокрема про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с. 26).

Однак, згідно виписки з протоколу №86 від 27.07.2018 року позивачеві було відмовлено в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у зв'язку з тим, що перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком веде до зменшення розміру пенсії, а відповідно до статті 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (а.с. 9).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

У частині 1 статті 9 Закону №1058-IV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому статтею 10 Закону №1058-IV гарантовано особі право вибору пенсійних виплат.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є саме зміна виду пенсії, зокрема, переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності відмови в переведенні позивача на інший вид пенсії, з посиланням на те, що внаслідок переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вона зменшиться, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

У виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року відповідач, як на підставу відмови у переведенні позивача із пенсії по інвалідності на пенсію за віком посилається на п. 4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Однак, вищезазначена норма права регулює правовідносини щодо перерахунку пенсії, а не переведення з одного її виду на інший, які є різними за правовим змістом поняттями та не є підставою для відмови в переведенні на інший вид пенсії.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач не надав до заяви від 26.07.2018 року жодного документа передбаченого Порядком №22-1, суд констатує наступне.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно п. 1.7 Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформленняу тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

При цьому, згідно аналізу абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV вбачається, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійні справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте, відповідач під час прийняття заяви позивача від 26.07.2018 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по віку не вказав про необхідність подання позивачем додаткових документів, доказів протилежного відповідач, як суб'єкт владних повноважень до суду не надав. Також, у виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року відповідач не посилається, на відсутність у позивача необхідних документів, як на підставу відмови в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені ним в основу оскаржуваного рішення.

У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови відповідача у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, викладену у виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року та зобов'язання відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 26.07.2018 року.

При цьому відповідно до вимог абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії (абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV).

Проте, не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування перерахунку пенсії, який було здійснено відповідачем, відповідно до заяви позивача від 21.06.2018 року на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, з огляду на наступне.

Згідно 4 ст. 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Так, на підставі особисто поданої заяви позивача від 21.06.2018 року, відповідачем відповідно до Розпорядження від 22.06.2018 року було здійснено перерахунок пенсії по інвалідності.

Таким чином, позивачем було реалізоване право передбачене 4 ст. 42 Закону № 1058-IV на перерахунок пенсії, відтак відсутні підстави для скасування перерахунку пенсії по інвалідності, який було здійснено за бажанням позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Миру, буд. 43, код ЄДРПОУ 41246253) про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у переведенні ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, викладену у виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року.

3. Зобов'язати Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області перевести ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 26.07.2018 року.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 09.04.2019 року.