Рішення № 81015568, 04.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року о 12 год. 20 хв.Справа № 280/5261/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.07.2018 №0007174001, №0007184001 та №0007194001.

Ухвалою суду від 17.12.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2019.

16.01.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.02.2019.

В підготовчому засіданні 12.02.2019 оголошено перерву до 13.03.2019. Крім того, ухвалою суду від 12.02.2019 у справі витребувано додаткові докази.

Ухвалою суду від 13.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду адміністративної справи по суті на 04.04.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими та протиправними. Зазначає, що підставою для прийняття спірних рішень фактично стали матеріали зібрані 13.07.2017 співробітниками Бердянського відділу поліції ГУНП України в Запорізькій області, а саме виявлений факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою АДРЕСА_2. Разом з тим, позивач зазначає, що приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», за адресою АДРЕСА_2, хоча і належить їй на праві власності, проте, приміщення магазину використовується позивачем виключно для здачі в оренду іншим фізичним особам. Позивач вказує, що за останні декілька років вона жодного разу не здійснювала господарської діяльності в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» з продажу товарів, в т.ч алкогольних напоїв, а також не знає громадянку ОСОБА_4 якою здійснювався продаж алкогольних напоїв, оскільки остання в трудових відносинах з позивачем ніколи не перебувала. Позивач вважає, що громадянка ОСОБА_4 яка у письмових поясненнях вказала на те, що працює у ЧП «ОСОБА_8» могла спутати особу якої ведеться господарська діяльність з особою, якій належить приміщення магазину.

Також, позивач вказувала на те, що про подію яка відбулась 13.07.2017 її як власника магазина не повідомлялось, а про подію їй стало відомо більш ніж через рік після зазначеної події. Зазначає, що позивачем співробітникам контролюючого органу було направлено пояснення та копії договору оренди магазину, з яких можливо було встановити особу, якою у спірний період здійснювалась господарська діяльність, проте, зазначені документи не були враховані під час прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. Позивач вважає, що за відсутності будь-яких документів, крім пояснень громадянки ОСОБА_5, які б підтверджували факт здійснення господарської діяльності в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» саме позивачем, спірні рішення є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що ГУ ДФС у Запорізькій області, у зв'язку з надходженням податкової інформації від Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3, яка здійснює підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2. Зазначає, що продавцем ОСОБА_4 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3, було реалізовано алкогольні напої (слабоалкогольний напій «Вееr mіх» міцністю 0,6% в двох жерстяних банках об'ємом 0,5л та пиво «Жигулівське» у пластиковому стакані об'ємом 0,5 л на розлив) особі, яка не досягла 18-років.

Відповідач вказує, що зазначені вище порушення вимог чинного законодавства України підтверджено адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради, якою на громадянку ОСОБА_4 накладено штраф за продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі.

Також, представник відповідача вказував на те, що наданий позивачем договір оренди з громадянкою ОСОБА_6 контролюючим органом правомірно не було взято до уваги, оскільки громадянка ОСОБА_6 не зареєстрована як ФОП, а відтак не могла здійснювати самостійно господарську діяльність. Крім того, громадянка ОСОБА_6 відповідно до наявної інформації перебувала у трудових відносинах з позивачем, що також свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності. Також, представник відповідача вказував на те, що контролюючим органом досліджувалось лише питання хто фактично здійснює господарську діяльність, а не кому належить приміщення, а оскільки зібраними документами підтверджено факт здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, то відповідно контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції та прийнято спірні рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 19.06.2018 по 21.06.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області, у зв'язку з надходженням податкової інформації від Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області та на підставі наказу №1714 від 05.06.2018, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питання дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині здійснення 13.07.2017 реалізації алкогольних напоїв, в тому числі на розлив, особі, яка не досягла 18 років та здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за результатами якої складено Акт перевірки від 26.06.2018 №534/08-01-40-01/НОМЕР_1.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 26.06.2018 №534/08-01-40-01/НОМЕР_1 встановлено порушення ФОП ОСОБА_3:

пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині здійснення 13.07.2017 реалізації алкогольних напоїв «Beer Mix» та пива «Жигулівське» світле на розлив в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, в якому проводить діяльність ФОП ОСОБА_3, особі, яка не досягла 18 років;

частини 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме 13.07.2017 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, в якому проводить діяльність ФОП ОСОБА_3 була здійснена реалізація двох банок алкогольного напою «Beer Mix» ємністю 0,5 л., вартістю 21,00 грн. за кожну банку, та пива «Жигулівське» світле у пластиковому стакані ємністю 0,5 л. на розлив, без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме 13.07.2017 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, в якому проводить діяльність ФОП ОСОБА_3 була здійснена реалізація пива «Жигулівське» світле у пластиковому стакані на розлив ємністю 0,5 л. для споживання на місці, без наявності статусу суб'єкта громадського харчування.

На підставі висновків Акту перевірки від 26.06.2018 №534/08-01-40-01/НОМЕР_1, контролюючим органом складено податкові повідомлення - рішення:

№0007184001 від 18.07.2018, яким до позивача, за порушення пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано штрафні санкції в розмірі 6800,00 грн.;

№0007194001 від 18.07.2018, яким до позивача, за порушення частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано штрафні санкції в розмірі 6800,00 грн.;

№0007174001 від 18.07.2018, яким до позивача, за порушення частини 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи протиправними прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення був висновок контролюючого органу про те, що ОСОБА_4, як продавцем у магазині в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, здійснено продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, без наявності ліцензії, а також здійснено продаж пива на розлив без наявності статусу суб'єкта громадського харчування.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в свою чергу посилається навпаки на те, що вона господарську діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» ніколи не здійснювала, з громадянкою ОСОБА_4 жодних трудових відносин не мала, а приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» постійно здає в оренду різним особам.

Судом встановлено, що 13.07.2017 близько 15:15 працівником торгівлі ОСОБА_4, знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, продано неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, слабоалкогольний напій «Beer Mix» в жестяній банці, об'ємом 0,5 літри, вмістом спирту 0,6 об., та пиво «Жигулівське» у пластиковому стакані об'ємом 0,5 літра на розлив, чим порушено правила торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами та вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами зібраними адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради, якою на громадянку ОСОБА_4 накладено штраф за продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі, та які були витребувані судом для огляду.

Отже, суд вважає обставину продажу громадянкою ОСОБА_4 неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, слабоалкогольного напою «Beer Mix» в жестяній банці, об'ємом 0,5 літри, вмістом спирту 0,6 об., та пива «Жигулівське» у пластиковому стакані об'ємом 0,5 літра на розлив, доведеною та такою, що підтверджується зібраними доказами.

Суд зазначає, що Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України (далі - Закон №481/95).

Згідно п.2, 11 ч.1 ст.15-3 Закону №481/95, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особам, які не досягли 18 років; у невизначених для цього місцях торгівлі.

Статтею 15 Закону №481/95 визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до приписів частини 2 статті 17 Закону №481/95, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень;

оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, штрафні санкції передбачені частиною 2 статті 17 Закону №481/95 застосовуються саме до суб'єктів господарювання, якими допущено порушення вимог Закону №481/95, а не до працівників торгівлі, які несуть відповідальність в порядку КУпАП.

Приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення контролюючий орган виходив з того, що господарська діяльність на момент допущення порушення вимог Закону №481/95 здійснювалась саме ФОП ОСОБА_3, проте, суд не може погодитись з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Стосовно посилань представника відповідача на результати розгляду адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, суд зазначає, що зазначені матеріали свідчать лише про допущення порушення громадянкою ОСОБА_4 приписів ч.2 ст.156 КУпАП та засвідчують обставину порушення - продажу алкогольних напоїв без ліцензії, проте, в зазначених матеріалах відсутні будь-які документи, які б об'єктивно свідчили про те, що господарська діяльність на момент складання протоколу співробітниками Бердянського відділу поліції в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» велася ФОП ОСОБА_3 (документи податкової та бухгалтерської звітності, книги обліку доходів та витрат, зняття залишків товару, тощо).

В свою чергу, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради питання наявності трудових відносин між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 не досліджувалось, що підтверджується листом від 26.11.2018 №01-7851/40 (а.с.35), як і не досліджувалось питання того хто фактично здійснював господарську діяльність в зазначеному приміщенні.

Суд звертає увагу на ту обставину, що матеріали передані на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради не містять жодних згадувань про ФОП ОСОБА_3, як суб'єкта господарювання яким здійснювалась господарська діяльність.

Щодо пояснень громадянки ОСОБА_4 наданих співробітникам поліції, суд зазначає, що дійсно в зазначених поясненнях міститься посилання на те, що ОСОБА_4 проходить стажування в якості продавця в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» ЧП «ОСОБА_8» (зазначено з виправленням та на російській мові) (а.с.39-40).

Проте, суд критично ставиться до таких пояснень громадянки ОСОБА_4, оскільки по-перше зазначені пояснення надані нею не власноруч, а складені співробітником поліції, в свою чергу ОСОБА_4 лише підписано зазначені пояснення. По-друге, з наданих пояснень не можливо ідентифікувати особу підприємця та однозначно стверджувати про те, що громадянка ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах саме з позивачем.

Суд зазначає, що в матеріалах зібраних співробітниками поліції відсутні також і пояснення самої ФОП ОСОБА_3, яка на думку співробітників поліції в той час вела господарську діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», на засідання адміністративної комісії позивач не запрошувалась, доказів протилежного не надано.

При цьому, контролюючий орган також вказував співробітникам Бердянського відділу поліції на недоліки у зібраних матеріалах, зокрема і на відсутність пояснень ФОП ОСОБА_3, що слугувало поверненню їх на доопрацювання (а.с.109-111).

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що позивачем на запит контролюючого органу від 27.09.2017 №14347/10/08-01-40-01-16 надавались пояснення та додаткові документи стосовно продажу 13.07.2017 алкогольних напоїв громадянкою ОСОБА_4, в яких контролюючий орган повідомлявся про те, що позивач не здійснює господарську діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», а зазначене приміщення передано в оренду громадянці ОСОБА_6 (а.с.30-34), проте такі пояснення були необґрунтовано відхилені контролюючим органом без надання їм належної оцінки.

Суд погоджується з твердження відповідача про те, що необхідно було встановити ким саме здійснюється господарська діяльність у спірний період в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», а не ту обставину хто є власником приміщення. Проте, відхиляючи надані позивачем документи щодо не здійснення господарської діяльності, контролюючий орган виходив фактично виключно з пояснень ОСОБА_4 складених співробітником поліції, та без наявності жодного належного та допустимого доказу на підтвердження здійснення господарської діяльності саме ФОП ОСОБА_3

Суд зазначає, що після отримання пояснень ФОП ОСОБА_3 контролюючим органом не було вжито заходів для встановлення об'єктивної істини, зокрема в частині відібрання пояснень від громадянки ОСОБА_6, ОСОБА_4, співробітників поліції якими складалися адміністративні матеріали, що є необхідним для встановлення особи, якою здійснювалась господарська діяльність.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на те, що ОСОБА_6 не могла здійснювати господарську діяльність оскільки є найманим працівником ФОП ОСОБА_3, оскільки наявність трудових відносин з позивачем не забороняє займатися підприємницькою діяльністю. В будь-якому випадку навіть якщо припустити, що ОСОБА_6 не здійснювала підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» протягом спірного періоду, то такі обставини не можуть свідчити про те, що таку господарську діяльність здійснювала позивач, оскільки такі обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Отже, суд дійшов висновку, що перед застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкції контролюючий орган зобов'язаний був, виключно на підставі належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону, встановити особу якою вчинено порушення, зміст порушення та наявність вини у вчиненні такою особою порушення.

Проте, ані на момент оформлення результатів перевірки, ані на момент судового розгляду адміністративної справи, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарська діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» на момент вчинення порушення здійснювалась саме ФОП ОСОБА_3

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді справи встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваних рішень діяв не обґрунтовано та без врахуванням всіх обставин, які мають значення під час прийняття рішень, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (71100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізького області від 18.07.2018 №0007174001, №0007184001 та №0007194001.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізького області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 09.04.2019.

Суддя І.В. Новікова