Рішення № 81015382, 28.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2019 року 09 год. 40 хв.Справа № 280/426/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 по справі № 2а-6999/10 за період з 05.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 27.12.2018; зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 по справі № 2а-6999/10 за період з 05.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 27.12.2018.

Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_1 зазначає, що 27.12.2018 звернулась до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.00.2010 по справі № 2а-6999/10 за період з 05.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 27.12.2018. Однак листом № 2/У-1 від 10.06.2019 відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність у позивача законних підстав на отримання такої компенсації. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, з огляду на що, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/426/19. Призначено судове засідання на 28.02.2019 без виклику сторін.

Представник відповідача позов не визнав. У письмовому відзиві на позовну заяву від 28.02.2019 вх. № 8241 вказав, що своєчасна сплата суми відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 у справі №2а-3666/10 унеможливлювалась відсутністю фінансування Державного бюджету України на вказані видатки, що, в свою чергу, виключає наявність вини управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, та відповідно застосування ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує також, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Посилається на те, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, проте сума заборгованості була нарахована на виконання рішення суду лише 21.12.2012. Таким чином, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у позові відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, передбачено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 15.11.2012 по справі 2а-6999/10 визнано дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, призначити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду III групи, з 05.05.2010 з розрахунку державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», та здійснити перерахунок пенсії , виплату з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

12.02.2013 на виконання даної постанови Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист.

01.08.2013 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про повернення виконавчого листа 2а-6999/2010 стягувачеві у зв'язку з наявністю обставин, що виключають можливість виконання судового рішення.

ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010.

Листом від 01.04.2013 № 78/У-1 ОСОБА_1 повідомлено, що виплата сум підвищення як дитині війни у розмірах, що перевищують їх розміри обчислені відповідно до чинного законодавства може здійснюватися у разі надходження відповідних коштів Державного бюджету України.

Відповідно до платіжного доручення № 222037 від 21.12.2018 ОСОБА_1 виплачено 52 709,71 грн. за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010.

27.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду м. Запоріжжя із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів.

Листом від 16.01.2019 № 2/У відповідач повідомив про те, що підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів відсутні.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у розрахунку та виплаті компенсації втрати частини доходів пенсії та з вимогою про зобов'язання відповідача вчинити дії, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), для реалізації згаданого Закону.

Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" закріплено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За нормами статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Положеннями Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (п. 4 Порядку №159).

Згідно з пунктами 5 - 7 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

Згідно ст. 6 Закону № 2050-ІІІ, компенсацію виплачують, в тому числі, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії), і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі № №703/5652/15-а, від 20.02.2018 у справі № 336/4675/17, від 22.11.2018 № 522/1404/17, від 05.10.2018 № 162/787/16-а.

Судом встановлено, що на підставі заяви на видачу готівки № 81515244409 від 27 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримала 52 709,71 грн. - кошти за виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 № 2а-6999/10, платіжне доручення № 222037 від 21.12.18.

Таким чином, постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 по справі № 2а-6999/10 виконана лише 27.12.2018.

Тобто, позивачу не було вчасно виплачено пенсію на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, що у відповідності до вказаних вище норм законодавства свідчить про зобов'язання відповідача здійснити компенсацію втрати позивачу частини доходів у порядку передбаченому Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Доводи відповідача стосовно того, що сума заборгованості була нарахована лише 21.12.2012, суд оцінює критично, оскільки, рішенням суду встановлено факт недоотримання позивачем пенсії саме з 05.10.2010, тому вказана обставина в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України не потребує доказування, та не може оспорюватися.

Твердження відповідача, що спірна сума заборгованості є одноразовим платежем також суд вважає помилковим, оскільки вона складається з недоотриманої позивачем пенсії, і той факт, що за судовим рішенням присуджено виплатити одноразово недоплачену суму не змінює сутності пенсії, як періодичного платежу.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №522/5664/17.

Посилання відповідача на відсутність з боку Пенсійного фонду України вини у несвоєчасній виплаті пенсії суд до уваги не приймає, оскільки для нарахування компенсації цей факт не має значення. Обов'язок нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів виникає від настання такої обставини, як порушення встановлених строків виплати таких доходів. При цьому, причини, які цьому перешкоджали, з точки зору законодавця, юридичного значення не мають.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій щодо відмови у розрахунку і виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 8, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69039, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 по справі № 2а-6999/10 за період з 05.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 27.12.2018.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 по справі № 2а-6999/10 за період з 05.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 27.12.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.03.2019.

Суддя Л.Я. Максименко