Ухвала суду № 81015262, 09.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 квітня 2019 року Справа №160/3203/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., перевіривши матеріали заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 року об 14:00 годині до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг» (далі - ТОВ «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг», відповідач) про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст. 283 КАС України, в якій заявник просить суд:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг» (код ЄДРПОУ 37620285).

В обґрунтування своєї заяви ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначило, що відповідач в порушення п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України не допустив посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг» на підставі наказу від 25.03.2019 року № 1827-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2018 року № 1707-п «Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг». При цьому, заявник посилається на положення ст. 94 Податкового кодексу України, ст. 283 КАС України та вказує на те, що платник податків умисно ухиляється від проведення перевірки та фактично перешкоджає податковому органу здійснювати податковий контроль. Тому, заявник беручи до уваги те, що адміністративний арешт як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його зобов'язань застосовується на 24 години, що не в повній мірі спонукає відповідача до виконання таких обов'язків, просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна відповідача.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для звернення заявника до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, стало рішення заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 09:30 години 09.04.2019 року. Зазначене рішення було прийняте заявником після відмови відповідача допустити 08.04.2019 службових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, яка повинна була проводитись на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.03.2019 року № 1827-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2018 року № 1707-п «Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг».

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У відповідності до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого, протягом 96 годин має бути перевірена судом.

У свою чергу, особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, встановлені положеннями ст. 283 КАС України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В силу вимог частини другої цієї статті, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Разом з тим, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, наявність спору про право, є підставою для відмови у відкритті провадження за такою заявою.

Суд зазначає, що спір про право, в контексті зазначеної норми, має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, яке було підставою для виникнення обставин для внесення податковим органом заяви в порядку ст. 283 КАС України. Ця незгода виражається, зокрема, у поданому до суду позові щодо оскарження наказу на проведення перевірки.

Відтак, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, а саме: пояснень відповідача, наданих перевіряючим після не допуску їх до проведення перевірки, а також, копії позовної заяви від 04.04.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг» до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.03.2019 року № 1827-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2018 року № 1707-п «Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг», суд вбачає наявність між сторонами спору про право. Це, у свою чергу, виключає можливість судового провадження за заявою в порядку ст. 283 КАС України.

Таким чином, суд зазначає, що оскарження наказу про проведення перевірки або рішення про застосування адміністративного арешту майна відображає незгоду платника з діями податкового органу, які слугували передумовою для внесення подання, та свідчить про наявність спірних аспектів, які потребують вирішення та не підтверджують беззаперечності застосування спеціальних заходів (адміністративного арешту майна). Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскарження платником податків наказу контролюючого органу про проведення перевірки, рішення про застосування адміністративного арешту майна, безвідносно до обраного способу оскарження: в адміністративному або судовому порядку, є спором про право.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 30.11.2018 року, справа № 826/2195/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кас України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, суд вважає за необхідне, відмовити у відкритті провадження за заявою органу ДФС стосовно підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Керуючись ст. ст. 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кью.Еф.Ем. Кейтерінг» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Роз'яснити заявнику, що за правилами ч. 5 ст. 283 КАС України, відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву, разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про відмову у відкритті провадження за правилами ст. 283 КАС України набирає законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

Суддя І.О. Лозицька