Рішення № 81015125, 04.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 р. Справа№200/1100/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності, що полягає у не розгляді заяви позивача про призначення йому пенсії та зобов'язання винести рішення щодо призначення виплати пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову зазначає, що є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до трудової книжки позивач має трудовий стаж 36 років.

14 січня 2000 року позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

Отже, при віці 73 роки і страховому стажі понад 36 років позивач має право на призначення пенсії за віком.

З зазначених причин 10 січня 2018 року представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просив визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.

ПФУ виконав прохання позивача і листом від 19 січня 2018 року направив заяву про призначення пенсії позивачу з доданими документами, визначивши, що заяву позивача має розглянути саме відповідач.

06 лютого 2018 року представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав безпосередньо до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заяву про призначення позивачу пенсії за віком.

Заява була прийнята разом з доданими документами, однак рішення про призначення пенсії представником не отримано. 02 квітня 2018 року та 17 грудня 2018 року представник позивача знову звернувся до відповідача з вимогою про надання відповіді на заяву позивача про призначення пенсії, однак жодної відповіді не отримали.

Вважає бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді заяви позивача про призначення йому пенсії неправомірною та такою, що суперечать законодавству.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12 березня 2019 року.

12 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 04 квітня 2019 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с. 176).

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов (а.с. 180-181). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження за результатами перевірки Центральної бази даних одержувачів, пенсія за місцем проживання (м. Харцизьк) не призначалась та на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьк не перебуває.

Для призначення пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, представником юридичного офісу ОСОБА_2 було надані наступні документи: заява про призначення пенсії за віком від імені ОСОБА_1 13.11.2017року; копія трудової книжки від 10.11.1965 року не засвідчена в установленому порядку; копія заграничного паспорту на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, не засвідчена в установленому порядку; копія посвідчення особи держави Ізраїль на ім'я ОСОБА_1, не засвідчена в установленому порядку; копія довіреності від 13.11.2017 року, від ОСОБА_1 про визначення кола представників щодо реалізації його прав на пенсійне забезпечення.

Згідно статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування участь громадян в іноземних пенсійних системах регулюється цим Законом, іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Угода між державою України та державою Ізраїль від 28.12.2012 року на даний час не ратифікована. Так як м. Харцизьк віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (розпорядження КМУ № 1085 від 07.11.2014 року), відповідно до Постанови КМУ від 05.11.2014 року № 637, призначення пенсій за рахунок державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО здійснюється за місцем перебування таких осіб, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Таким чином, заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, про призначення пенсії за віком від 13.11.2017року було розглянуто територіальним органом Пенсійного фонду України - управлінням ПФУ в м. Красний Лиман Донецької області - та відповідно до чинного законодавства про звернення направлена відповідь 16.02.2018 року за №1477/02 щодо неможливості призначення пенсії.

Заява на призначення пенсії ОСОБА_1, оформлена не за формою та отримана 06.02.2018 року в управлінні працівником адміністративно-господарського відділу, що всупереч п. 7 розділу 2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 року № 13-1, також з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 (далі Постанова №22-1).

Для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з документами, що посвідчують особу та актуальною довідкою внутрішньо переміщеної особи згідно Постанови КМУ №365 від 08.06.2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», та надати оригінали та копії документів , що підтверджують наявний трудовий стаж.

Таким чином в Управлінні не має правових підстав для призначення пенсії ОСОБА_1.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Супровідним листом від 19.01.2018 року № 1038/Л-11 Пенсійний фонд України направив на адресу відповідача звернення ОСОБА_2 від 09.01.2018 року № 2028 та копії документів, доданих до звернення щодо передачі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті (а.с. 60).

06 лютого 2018 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з апостильованою заявою ОСОБА_1, підписаною ним 13 листопада 2017 року про призначення пенсії та доданими до неї додатками (а.с. 62-67).

Листом 30.03.2018 року № 2521 представник позивача звернувся до відповідача з причин ненадання відповіді на заяву позивача про призначення пенсії (а.с. 68).

Аналогічний лист від 17.12.2018 року № 3754 був спрямований представником позивача вдруге на адресу відповідача (а.с. 70-71).

Матеріали справи не містять рішення відповідача щодо призначення чи відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Перевіряючи правомірність бездіяльності відповідача щодо не розгляду ним заяви позивача про призначення пенсії, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України від 09.07.2006 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надані Верховною Радою України.

Статтею 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.

Згідно п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління пенсійного фонду України у районі, місті, а також у місті та районі , що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-якій час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 2.23 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій передбачено, що документи необхідні для призначення пенсії, можуть бути поданім як в оригіналах, та і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

За приписами пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Додатком 2 до Порядку № 22-1 затверджено форму заяви про призначення пенсії, яка складається з двох аркушів.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.9 Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про місце проживання (реєстрації) особи; особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Згідно пункту 2.22 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства надають також копію посвідки на постійне проживання.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492 документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України.

Представником позивача до заяви про призначення пенсії разом з довіреністю надано: паспорт громадянина України для виїзду за кордон виданий позивачу 16 грудня 2016 року, трудову книжку БТ № 3375146 з вкладишем до неї, диплом ВТ-І № 134917 від 30.03.1979 року (а.с. 22-58).

Пунктом 4.2. Порядку встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Оскільки відповідачем не прийнято та не надано суду жодного рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачу пенсії, останній діяв не в межах діючого законодавства України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача, що полягає у не розгляді заяви позивача про призначення йому пенсії підлягають задоволенню.

Вимоги про зобов'язання відповідача винести рішення щодо призначення виплати пенсії позивачу відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в обраний позивачем спосіб не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

Належним способом захисту буде зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднанане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2017 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.