Рішення № 81014299, 29.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3794/18

н/п 2/640/268/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

за участі представника позивача Жила П.С.

представника відповідача Шмалій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Департамент служб у справах дітей при ХМР про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 року до суду надійшла позовна заява «ОТП Факторинг Україна», з наступним уточненням, в якій позивач просить суд: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № СМ-8МЕ 701/185/2008 від 22.05.2008 року у розмірі 812 568,63 грн. (у тому числі: 742371,38 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 22483,19 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам, 47639,06 грн,- пеня, 75,00 грн. - штрафні санкції) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (адреса: 03680, м. Київ. вул. Фізкультури, 28-Д. ІК 36789421) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ціною, на рівні, не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час проведення торгів щодо відчуження предмету іпотеки, але не нижче 574000,00 грн. Передати предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680. м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами. Скасувати право користування ОСОБА_4. 2004 року народження із зняттям з реєстраційного обліку з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та надати дозвіл на реалізацію зазначеного об'єкта нерухомого майна у порядку, передбаченому для виконання рішень суду, а також стягнути з ОСОБА_3 судовий збір - 1762,00 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання для розгляду справи в загальному позовному провадженні.

24.04.2018 до суду подано клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Шмалія С.В. про продовження встановленого судом строку для подання відзиву.

27.04.2018 до суду подано відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_3 та його представника - адвоката Шмалія С.В., в якому відповідач просить суд в даному позові відмовити повністю щодо кожної з заявлених позовних вимог.

27.04.2018 до суду подано заяву про застосування позовної давності відповідача ОСОБА_3 та його представника - адвоката Шмалія С.В., в якому відповідач просить суд в даному позові відмовити повністю у зв'язку зі спливом позовної давності.

25.06.2018 в судовому засіданні представником позивача подано заперечення на відзив проти позову.

27.06.2018 в судовому засіданні прийнято заяву про зміну позовних вимог.

23.07.2018 ухвалою суду було закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Департамент служб у справах дітей при ХМР про звернення стягнення на предмет іпотеки та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 22.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_5 (надалі - третя особа) був укладений Кредитний договір № СМ-5МЕ 701/185/2008 (далі - кредитний договір). Згідно з Кредитним договором, а також на підставі Кредитної заявки Банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 90 000,00 Дол. США. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі (зокрема, в п. 1.6. кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором (зокрема, в п. п. 1.4.. 1.5. кредитного договору, з підпунктами). Згідно з п. 1.5.1. з підпунктами частини 2 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору).

В порушення зазначених вище умов кредитного договору, а також ст. ст. 509. 526. 1054 ЦК України третьою особою не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки.

Згідно з п. 1.4. частини 2 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку (позивачу) відповідну плату. У відповідності до п. З частини 1 кредитного договору для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка у розмірі 5.49% фіксованого відсотку + FIDR річних.

Згідно з п. 4.1.1. частини 2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позичальник зобов'язаний сплатити банку (позивачу) пеню в розмірі 1% (один відсоток) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Відповідно до пункту 1.9. кредитного договору. ч.2 ст. 1050 та ч.2 ст. 1054 Цивільного кодексу України в разі порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов'язань за кредитним договором.

Проте, ОСОБА_5 умови договору не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

08.06.2010 року Ленінським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення по справі № 2-6201/10 про стягнення з ОСОБА_5 суми боргу за кредитним договором №СМ-8МЕ 701/185/2008 від 22.05.2008 року в розмірі 812 568 грн. 63 коп.

Відповідно до ст. 128 Конституції України рішення суду є обов'язковим для виконання.

Однак, на теперішній час рішення Ленінського районного суду м. Харкова про стягнення суми боргу за Кредитним договором № СМ-8МЕ 701/185/2008 від 22.05.2008 року не виконано.

22.05.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором, між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № РМ-8МЕ 701/185/2008, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання за кредитним договором позичальника ОСОБА_5

Відповідно до п. 3.1 договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира, загальною площею 70.3 кв.м.. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачу на підставі довідки житлово-експлуатаційної контори №2 по обслуговуванню домів ЖСК Київського району № 363 від 10.09.1992 року.

27.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст. ст. 512. 514, 1077 - 1079, 1082. 1084 Цивільного кодексу України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір відступлення права вимоги.

Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором № СМ-8МЕ 701/185/2008 від 22.05.2008 року та договором іпотеки № РМ-8МЕ 701/185/2008 від 22.05.2008 року.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника та іпотекодавця за вищевказаними договорами. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить Відповідачу на праві власності.

Відповідно до п. 6.2. договору іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати боржником (відповідачем) позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань за ст.5 договору іпотеки: інших обставин, передбачених чинним законодавством України.Пунктом 6.4 договору іпотеки передбачено, що позивач має право застосувати спосіб позасудового врегулювання в порядку, передбаченому чинним законодавством України, у тому числі згідно зі ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до п. 4.4. вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем та становить 574 000,00 гривень.Також відповідно до п.7.1. договору іпотеки, за бажанням іпотекодержателя предмет іпотеки передається в управління іпотекодержателю. З метою забезпечення повної реалізації позивачем своїх прав, як іпотекодержателя та запобігання спричинення іпотекодавцем перешкод для подальшої реалізації предмету іпотеки та можливих дій щодо погіршення стану предмета іпотеки, вважаємо за необхідне надати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорон) зі спеціалізованими підприємствами. Окрім цього, на теперішній час іпотекодержателем ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийнято рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - майно боржника ОСОБА_6: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом реалізації його на прилюдних торгах через органи виконавчої служби (приватного виконавця).

На момент укладання договору іпотеки від 22.05.2008 року, згідно п. 5.1.§), і) якого. обтяження предмета іпотеки іпотекою не буде порушувати прав та законних інтересів осіб, у тому числі малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та інших осіб, яких іпотекодавець зобов'язаний утримувати за законом чи договором. Іпотекодавець стверджує, що за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати іпотекодавець, а також відсутні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування предметом Іпотеки.

Відповідно п. 5.2.h договору іпотеки протягом всього терміну дії цього договору іпотекодавець зобов'язаний в т.ч. не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб на території (площі) предмету іпотеки, без попередньо отриманої на те згоди іпотекодержателя.

Згідно п.п. 5.3.1 договору іпотеки іпотекодавець може вчиняти будь-які юридичні дії щодо предмета іпотеки лише отримавши попередню письмову згоду іпотекодержателя.

В супереч зазначених умов та вимог договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя після укладання договору іпотеки, ОСОБА_3 зареєстрував за місцезнаходженням предмету іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 місце проживання третіх осіб (в т.ч. неповнолітніх).

Так, згідно довідки КП Жилкомсервіс № 224 від 24.04,2018 року в квартирі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців. буд. 94, кв. 45 (копія довідки додається) зареєстрований неповнолітній ОСОБА_4, 2004 року народження.

Реєстрацію неповнолітніх осіб було вчинено без згоди іпотекодержателя після укладання договору іпотеки.

Також, позивач зазначає що наявність осіб, зареєстрованих в квартирі, на яку звертається стягнення, негативно відображається на її вартості, а також виходячи з вимог ч. 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень робить неможливим примусову реалізацію

предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

В судове засідання представник позивача Жила П.С. не з'явився, 29.03.2019 подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Шмалій С.В. в судове засідання не з'явився, 29.03.2019 подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов та заяві про застосування строку позовної давності, просив також суд врахувати при ухваленні рішення правові висновки Верховного суду.

Від третьої особи - служби у справах дітей по Київському району м.Харків 29.03.2019 до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, в якому просить суд прийняти рішення з урахуванням інтересів дітей.

Від третьої особи 24.05.2018 ОСОБА_5 до суду подано заяву щодо повідомлення обставин про отримання досудових вимог про погашення кредиту у січні-лютому 2009 року.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 22.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № СМ-5МЕ 701/185/2008, згідно з яким на підставі Кредитної заявки банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 90 000,00 Дол. США. (а.с. 8).

Відповідно до договору іпотеки №PM-SME 701/185/2008 від 22.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Сульженко Ж.О. 22.05.2008 за реєстровим № 628, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником(ОСОБА_5В.) його боргових зобов'язань за кредитним договором №СМ-5МЕ 701/185/2008, іпотекодавець ОСОБА_3 надає іпотекодержателю ЗАТ «ОТП Банк» нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.(а.с. 15-17)

Згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 27.05.2011 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передано право вимоги до боржників(іх поручителів). Згідно п. 3.4 вказаного договору ПАТ «ОТП Банк» зобов'язаний передати права за окремими договорами застави та/або договорами іпотеки, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та боржниками, передача таких договорів має бути оформлена відповідним договором про передачу прав на заставлене майно. Згідно з п.3.4 умов цього договору та відповідно до умов договору комісії ПАТ «ОТП Банк» звертає стягнення на заставлене майно та зобов'язується перерахувати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» усі кошти, отримані від реалізації заставленого майна, а також будь-які інші кошти, отримані від боржників/поручителів. На підтвердження факту передачі кредитного портфелю продавець передає покупцю кредитні документи.(а.с. 16-24)

Таким чином, обґрунтованим є посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву щодо відсутності передбачених договором підстав у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заявляти вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги. укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 27.05.2011, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 27.05.2011 за реєстровим №3555, ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1, що укладені між ПАТ «ОТП Банк» та його позичальниками, що забезпечені іпотекою /заставою.(а.с. 25)

Згідно витягу з додатку до Договору про відступлення права вимоги від 27.05.2011, передано вимоги до боржника №227 ОСОБА_5 за кредитним договором від 22.05.2008, майновим поручителем в якому є ОСОБА_3, за договором іпотеки №PM-SME 701/185/2008 від 22.05.2008.(а.с.27)

Відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 08.06.2010 у справі №2-6201/10, задоволено позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_9 та стягнуто за кредитним договором № СМ-5МЕ 701/185/2008 з відповідачів солідарно 812568,63 грн.(а.с. 28-30)

Правовідносини, які стосуються порядку звернення стягнення на передане в іпотеку майно, врегульовані Законом України «Про іпотеку».

Цим Законом визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання. Так, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони договору іпотеки можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

Позасудовий спосіб захисту права за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в договорі іпотеки реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки передбачене статтею 38 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що у разі, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в договорі іпотеки) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Таким чином, сторони в договорі чи у відповідному застереженні, яке міститься в договорі іпотеки, можуть передбачити надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі іпотеки.

У договорі іпотеки №PM-SME 701/185/2008 від 22.05.2008 року ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_3 погодили, що іпотекоджердатель має право продати предмет іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених у Законі України «Про іпотеку». Реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем здійснюється у разі іпотечного випадку, відповідно до умов даного договору (пункт 6 договору іпотеки).

Аналіз змісту договору іпотеки і положень статті 38 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання іпотекодержателю права здійснити його продаж не є виключно позасудовим способом задоволення вимог кредитора, оскільки можливість реалізації іпотечного майна на підставі судового рішення передбачена як умовами договору, так і Законом України «Про іпотеку».

Судом також встановлено що ПАТ «ОТП Факторинг Україна» просить звернути стягнення на іпотечне майно шляхом передання предмету іпотеки іпотекодержателю в управління з правом продати це майно від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за процедурою, визначеною Законом України «Про іпотеку», з дотриманням умов договору щодо оцінки майна.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

При цьому, як визначено у статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) існуючого між сторонами договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором іпотеки, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

У пункті 1.1 договору іпотеки сторони погодили, що даний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, які випливають із кредитного договору від 22 травня 2008 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_5, за умовами якого позичальник зобов'язаний у строк не пізніше 22 травня 2023 року повернути банку кредит, на умовах встановлених п.п.1.5-1.6 Кредитного договору, чи в інший строк, встановлений в кредитному договорі, сума кредиту може складати у розмірі 90 000 доларів США.

Пунктами 1.9.1, 1.9.2 кредитного договору передбачено право ПАТ «ОТП Банк» вимагати дострокового виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань у разі порушення ним умов договору.

Згідно копії досудової вимоги на ім'я ОСОБА_5 вих. №22-3-2/53915 від 08.01.2009 ЗАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_5 банком пред'явлено вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № СМ-5МЕ 701/185/2008 від 22.05.2008 в повному обсязі, достроково.(а.с. 74)

Також, згідно заяви, ОСОБА_5, що надійшла до суду 24.05.2018, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 22.05.2018 за реєстровим №992, третя особа ОСОБА_5 стверджує про отримання нею у січні-лютому 2009 року досудових вимог від банку про погашення кредиту за кредитним договором № СМ-5МЕ 701/185/2008 від 22.05.2008 в повному обсязі, достроково.(а.с.89)

Відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 08.06.2010, що набрало законної сили, у справі №2-6201/10, задоволено позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_9, стягнуто за кредитним договором № СМ-5МЕ 701/185/2008 з відповідачів солідарно 812568,63 грн. Згідно тексту даного рішення суду, з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_9 солідарно стягнуто повну суму неповернутого кредиту, а також штрафні санкції.

Таким чином, пред'явивши у 2010 році вимоги до позичальника і поручителя про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за користування ним, банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив кінцевий строк виконання основного зобов'язання, що підтверджується вказаним судовим рішенням.

Виходячи зі змісту договору іпотеки і положень Закону України «Про іпотеку», право кредитора задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у нього у зв'язку з невиконанням боржником пред'явлених до нього вимог про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

За таких обставин у ПАТ «ОТП Банк» виникло право пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дня, наступного після закінчення строку, наданого боржнику для дострокового виконання кредитних зобов'язань.

Відповідні висновки щодо застосування норм права висловлені Верховним Судом України у постанові від 5 липня 2017 року у справі № 6-3116цс16. а також в Постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року по справі № 643/5761/16-ц.

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_5 порушила умови укладеного з банком кредитного договору, у зв'язку з чим рішенням суду у 2010 році достроково стягнено з неї та ОСОБА_9 заборгованість, суд дійшов висновку про пропущення позивачем трирічного строку звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення кредитної заборгованості, оскільки з цим позовом позивач звернувся до суду у березні 2018 року. Представником відповідача до суду подано заяву про застосування строку позовної давності, яка підлягає задоволенню.

Стаття 3 Закону України «Про іпотеку» закріплює, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі порушення боржником основного зобов'язання.

Таким чином, визначальним для встановлення моменту, з якого розпочинає перебіг трирічний строк на звернення з вимогами до іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості, є саме виникнення у кредитора права вимоги в кредитному зобов'язанні, яке є основним.

Згідно зі статтею 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності має на меті гарантувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися у разі, якщо суди вирішуватимуть справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу.

Таким чином, враховуючи що позовна вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає у зв'язку із закінченням строку позовної давності, суд відмовляє в задоволенні інших позовних вимог, оскільки вони є похідними від неї та також не підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, дослідивши всі докази надані сторонами та доводи, викладені в позові та у відзиву на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними в судовому засіданні, у зв*язку з чим підстав для задоволення позову у суду немає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат, оскільки відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 160, 256, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Департамент служб у справах дітей при ХМР про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачі предмету іпотеки, скасування права користування, відшкодування судових витрат - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - 03618, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д.

ОСОБА_3 - АДРЕСА_4

ОСОБА_4 - АДРЕСА_4

ОСОБА_5 - АДРЕСА_5

Департамент служб у справах дітей при ХМР - м. Харків, вул. Чернишевська, 55.

Суддя: