Ухвала суду № 81012555, 30.01.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21738/17

Провадження № 2-ар/760/3/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, в якій просить надати роз'яснення щодо перерахунку пенсії відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 26306 від 20.06.2017 р. по визначеному в цій довідці посадовому окладу, окладу за спеціальним званням, надбавкою за стаж служби в поліції з врахуванням надбавки за виконання особливо-важливих завдань у розмірі 44,3% визначеного посадового окладу поліцейських, з урахуванням окладу поліцейського за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років (надбавки за стаж служби в поліції) та премії у розмірі 19,4% по відношенню до усіх зазначених вище нарахувань, що входять до розрахунку пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

30.01.2019 р. до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, матеріали поданої заяви про роз'яснення рішення суду, приходить до наступного висновку.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії МВС України в м. Києві №26306 від 20.06.2017 р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з розрахунку основного розміру пенсії - 79% грошового забезпечення, з включенням до сум грошового забезпечення надбавки за особливо важливі завдання 44,3% та премії 19,4% (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 р., апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто апелянту.

Позивач зазначає, що із розрахунків вбачається, що обрахування додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці проводиться не від окладів грошового забезпечення та окладів грошового утримання (посадового окладу й окладу за військовим (спеціальним) званням) поліцейських Національної поліції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а від неіснуючих окладів грошового утримання працівників міліції, що ліквідовані відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію».

Підстави та порядок роз'яснення судового рішення визначені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.

При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № к-18670/07-с.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.04.2018 р. є чітким за змістом та зрозумілим, як для осіб, стосовно яких вона ухвалена, так і для осіб, хто буде здійснювати її виконання, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

Вбачається, що заявник не погоджується з діями відповідача щодо порядку виконання рішення суду. Розгляд даного питання можливо шляхом оскарження дій боржника, а не надання роз'яснення щодо порядку виконання рішення суду.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 248, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кушнір С.І.