Рішення № 81011165, 05.04.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/19/2019

Справа № 679/3/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Василюк Л.С.,

номер справи 679/3/19,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1,

відповідач ОСОБА_2 митниця ДФС Державної фіскальної служби України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 митниці ДФС Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника УПМП та МВ ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил №6663/20900/18 від 04 грудня 2018 року.

В обґрунтування позову зазначив, що оскарженою постановою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України (далі МК України), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за те, що він перевищив більше, ніж на одну добу, але не більше ніж на 10 діб, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, строк доставки товару за митною декларацією №UA110110/2018/314979 від 12 жовтня 2018 року до органу доходів і зборів призначення на кордоні.

Стверджує, що невивезення ним товару у строки, передбачені ст. 95 МК України, відбулося у зв’язку із існуванням обставин непереборної сили. Зокрема, з 20 жовтня 2018 року пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_4, про що відповідача було повідомлено листом керівника ТОВ «ДАФ ТРАНС» від 21 жовтня 2018 року, в якому останній просив продовжити строк доставки.

За вказаних обставин непереборної сили та наявності повідомлення про це відповідача позивач вважає, що вчинені ним дії відповідно до вимог ст. 460 МК України не тягнуть адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України.

Щодо відсутності дозволів на транзит позивач зауважив на тому, що згідно висновку ОСОБА_2 торгівельно-промислової палати №19-08-5/1369, яка є уповноваженим в Україні органом для засвідчення наявності обставин непереборної сили, відсутність дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні є обставиною непереборної сили, що не було взято до уваги відповідачем. Як і те, що ним було вжито всіх заходів про повідомлення найближчого митного органу про причини затримки доставки вантажу, місце розташування транспортного засобу та строки прибуття на митницю

За вказаних обставин з оскарженою постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства, оскільки розгляд справи був неповним та необ’єктивним.

04 лютого 2019 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, в якому вказав на правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. У відзиві зауважено на тому, що позивач притягнутий до відповідальності за перевищення, встановленого ст. 95 МК України, строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення, а не за невивезення їх до ОСОБА_4. На переконання відповідача, відсутність дозволів на проїзд вантажним автомобільним транспортом по території ОСОБА_4 не могла завадити позивачу доставити товар та транспортний засіб комерційного призначення до органів доходів і зборів й, відповідно, не була причиною того, що автомобіль не зміг прибути до органу призначення.

Що стосується обставин непереборної сили, на які вказує позивач, то у відзиві зазначено, що наявність таких має бути стверджена відповідними документами, які позивачем до суду не надані. Не надано останнім також будь-яких доказів щодо пришвидчення отримання дозволу на проїзд вантажним автомобілем територією ОСОБА_4 та доставки переміщуваного ним товару до органу доходів і зборів призначення.

22 лютого 2019 року та 25 лютого 2019 року позивачем надано додаткові обґрунтування до позовної заяви (відповідь на відзив), в яких останній вказує на те, що для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник, згідно вимог чинного законодавства, зобов'язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа. Пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_4 з 17 листопада 2017 року.

Окрім того, із офіційного сайту АСМАП (асоціація міжнародних перевізників) йому стало відомо, що 21 грудня 2017 року ОСОБА_2 торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19 грудня 2017 року Асоціації міжнародних перевізників України (АсМАП України), м. Київ, Україна, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов'язань №19-08-5/1369 .

Згідно вказаного висновку, ОСОБА_2 торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов'язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов'язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов'язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада. Однак, позивач зауважує на тому, що дані доводи не були взяті до уваги, а тому винесення постанови, на його думку, відбулося з порушенням норм закону. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 січня 2019 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, поновлено його та дана позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач в судове засідання не з’явився. 22 лютого 2019 року та 25 лютого 2019 року подав заяви, в яких просив розгляд справи провести у його відсутності. Додатково зазначив, що відзив відповідача не спростовує наведених ним у позовній заяві мотивів та підстав щодо скасування оскарженої постанови, які є підставними та обґрунтованими.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, про що в матеріалах справи наявне відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засіданні не з’явився.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Суд, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити зважаючи на таке.

Судом установлено, що оскарженою постановою заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника УПМП та МВ ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил №6663/20900/18 від 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень за те, що він перевищив більше, ніж на одну добу, але не більше ніж на 10 діб, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, строк доставки товару за митною декларацією №UA110110/2018/314979 від 12 жовтня 2018 року до органу доходів і зборів призначення на кордоні (а.с. 8-10).

Зі змісту постанови про порушення митних правил убачається, що 01 листопада 2018 року приблизно о 13 годині 45 хвилин в зону митного контролю митного поста «Краковець» ОСОБА_2 митниці ДФС в’їхав автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який здійснював перевезення товару «дріт сталевий» за митною декларацією №UA110110/2018/314979 від 12 жовтня 2018 року. В ході митного контролю було встановлено, що контрольною датою доставки товару, який переміщуються згідно названої митної декларації, до органів доходів і зборів є 22 жовтня 2018 року.

ОСОБА_5, мотивуючи поважність недотримання строків транзитного перевезення наявністю обставин непереборної сили, а саме відсутністю дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_4, категорично заперечує вчинення ним даного правопорушення митних правил та, вказуючи на протиправність дій відповідача, звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 2 ст. 470 МК України відповідальність наступає за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Статтею 95 МК України для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання та терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 2, 3 розділу VІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 року №657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

У відповідності до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118, до обставин непереборної сили відносяться смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженим нею регіональним торгово-промисловим палатам, що визначено ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати».

Аналізом наведених норм закону встановлено, що до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили, які підтверджується відповідними документами.

Водночас матеріалами справи не містять доказів в підтвердження того, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_4 з 20 жовтня 2018 року, як і доказів того, що вказані обставини визнані Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, в межах їх компетенції, визначеної ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати», обставиною непереборної сили.

Крім того, як установлено з позовної заяви та відзиву на неї, позивач не вчинив жодних дій спрямованих на доставку товару до органу доходів і зборів призначення.

При цьому суд зауважує, що відсутність дозволів на проїзд по території ОСОБА_4 не могла завадити позивачу доставити товар та транспортний засіб комерційного призначення до органу доходів та зборів призначення – зону митного контролю митного поста «Краковець», оскільки такі дії не потребують перетину кордону.

Суд відхиляє аргументи позивача щодо наявності висновку ОСОБА_2 торгово-промислової палати №19-08-5/1369, яким остання встановила та затвердила, що відсутність дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, є обставиною непереборної сили, оскільки така обставина встановлена щодо подій, які мали місце з 17 листопада по 01 грудня 2017 року.

Що стосується наданого позивачем повідомлення директора ТзОВ «ДАФ ТРАНС» начальника ОСОБА_2 митниці ДФС від 21 жовтня 2018 року (арк. спр. 21), то таке не містить зазначення обставин, які б виключали підстави адміністративної відповідальності в розумінні ч. 1 ст. 460 МК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За вказаних встановлених обставин та відсутності порушень прав позивача при розгляді відносно нього 04 грудня 2018 року справи про порушення митних правил заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3, суд приходить висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у спосіб, на підставах та в межах наданих йому повноважень, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 допустив порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 470 МК України, оскаржена постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 470 МК України є законною та обґрунтованою, так як вина позивача у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, доведена, підстав для її скасування не вбачається, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

При вирішенні даного спору, суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст.ст. 95, 192, 460, 470 МК України, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилалися позивач та відповідач у поданих ними заявах по суті спору.

Вирішуючи питання судових витрат, суд прийшов наступного.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінет Міністрів України.

Враховуючи приписи наведеної норми закону та зважаючи на відмову у задоволенні позову, суд прийшов висновку, що такі необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінет Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №6663/20900/18 від 04 грудня 2018 року – відмовити посністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінет міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було врученоу день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3.

Відповідач ОСОБА_2 митниця ДФС Державної фіскальної служби України, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 39420875.

Повне рішення суду складено 05 квітня 2019 року.

Суддя О.М. Гавриленко