Рішення № 81008130, 29.03.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5539/18

Провадження № 2 /331/239/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді : Жуковій О.Є.

за участю секретаря: Хащук В.Д.

представника позивача : ОСОБА_1

представника відповідача: Неудачіна Р.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» , третя особа ОСОБА_5 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 28.10.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» укладено договір-заяву банківського строкового вкладу (депозиту) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті №313731/32920/370-14, згідно якого, Вкладник вніс, а Банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № 2635.1.044424.006 у сумі 16000 (шістнадцять тисяч) Євро на строк з 28.10.2014 року по 02.11.2015 року. Згідно умов договору-заяви за час користування вкладом Банк нараховує і виплачує Вкладнику проценти за ставкою 13,25% річних.

Грошові кошти були внесені Вкладником до установи Банку в повному обсязі, згідно меморіального валютного ордеру №10667642 від 28.10.2014 року.

Під час дії договору банківського вкладу, 03.06.2015 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір дарування грошових коштів, згідно якого ОСОБА_3 передав безоплатно у власність, а ОСОБА_5 прийняла у власність 8000 (вісім тисяч) Євро, які знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я дарителя -ОСОБА_3 в ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», в іноземній валюті з усіма правами та обов'язками вкладника згідно договору-заяви №313731/32920/370-14 від 28.10.2014 року.

04.06.2015 року ОСОБА_3 особисто звернувся до відділення №5 філії «Запорізьке регіональне управління «ПАТ Банк Фінанси та Кредит» із письмовою заявою про здійснення перереєстрації вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) №313731/32920/370-14 на ім'я ОСОБА_5. Проте, співробітниками банку було відмовлено у прийнятті письмової заяви та без зазначення відповідних законних підстав, усно роз'яснено про неможливість здійснення перереєстрації вкладу, або ж інших дій, внаслідок яких, ОСОБА_5 була б визнана вкладником банку.

04.06.2015 року ОСОБА_3 направив письмову заяву за допомогою поштового зв'язку на офіційну адресу відділення №5 філії «Запорізьке регіональне управління «ПАТ Банк Фінанси та Кредит».

Оскільки, права ОСОБА_3, як споживача послуг ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» порушені, внаслідок перешкоджання його законному волевиявленню та здійсненню права власності, просить суд визнати вкладником Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» за договором банківського строкового вкладу (депозиту) «Класік» в іноземній валюті № 313731/32920/370-14 від 28.10.2014 року ОСОБА_5 на суму 8 000 Євро.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2019 року провадження по справі відкрито, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

20.11.2018 року третя особа ОСОБА_5 надала до суду пояснення , у яких заначила, що, дійсно, під час дії договору банківського вкладу 03.06.2015 року, між нею та ОСОБА_3 було укладено договір дарування грошових коштів, реєстраційний номер 1881, відповідно до якого, ОСОБА_3 передав безоплатно у власність, а вона прийняла у власність 8000 (вісім тисяч) Євро, які знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я дарителя - ОСОБА_3 в ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», в іноземній валюті з усіма правами та обов'язками вкладника згідно договору-заяви №313731/32920/370-14 від 28.10.2014 року. При особистому зверненні до відділення №5 філії Запорізького РУ ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» їй було відмовлено у прийнятті письмової заяви про перереєстрацію банківського вкладу (депозиту) на її ім'я. 04.06.2015 року, ОСОБА_5 на адресу відділення №5 філії Запорізького РУ ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» поштою було направлено письмову заяву з проханням перереєструвати на її ім'я з усіма правами і обов'язками вкладника грошові кошти в сумі 8000 (вісім) тисяч Євро, які знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_3, згідно договору-заяви №313731/32920/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті. Проте, співробітниками банку вказаний лист отримано не було. Поштове відправлення було повернуто на адресу, в зв'язку із закінченням терміну зберігання. Просила суд позов задовольнити.

22.11.2018 року від представника відповідача до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду те, що 28.10.2014 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та гр. ОСОБА_3 був укладений договір-заява №313731/32920/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» згідно з умовами якого ОСОБА_3 розмістив грошові кошти в розмірі 16 000,00 Євро на строк по 02.11.2015р. Відповідно до вимог ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» 17 грудня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ». На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень ліквідатора Банку». Правові засади та порядок ліквідації банку визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначають, що ОСОБА_5 не є особою, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (тобто, вкладником банку), а розглядається виключно як особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку, тобто, кредитор банку. Враховуючи наявність окремого, визначеного Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порядку задоволення вимог кредиторів, підстав для включення грошових вимог ОСОБА_5 до переліку вкладників для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування немає. Також, повідомили суд про те, що вкладником ОСОБА_3 за договором банківського вкладу - №313731/32920/370-14 від 28.10.2014р. 06.11.2015р. через Банк АГЕНТ ПІВДЕННИЙ Позивачем вже було отримано суму гарантованого відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200 000, 00 гри.

Отже, з урахуванням встановлених чинним законодавством обмежень суми граничного відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та неможливість її збільшення, вимоги Позивача не можуть бути задоволені. В той же час, ОСОБА_5, не позбавлена права звернення до вкладника щодо отримання суми подарованих коштів за рахунок відшкодування за банківськими вкладами, виплаченого Фондом безпосередньо вкладнику.

У вступному слові представник позивача ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову на підставах викладених у позовній заяві .

У вступному слові представник відповідача Неудачін Р.В. заперечував проти задоволення позовних вимог, на підставах викладених у відзиві на позов, а саме на тій підставі, що на даний час Банк перебуває в стадії ліквідації. Згідно з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є особа, яка внесла кошти на рахунок та має право на отримання коштів в порядку та на умовах, передбачених Законом. Під час здійснення процедури ліквідації Банку особа не може бути визнана Вкладником Банку, вчинити всі необхідні дії позивачі повинні були вимагати після повідомлення Банку про укладення договорів.

Суд, вислухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Так судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як встановлено в судовому засіданні,

28.10.2014 року між ОСОБА_3 (Вкладник) та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» (Банк) укладено договір-заяву банківського строкового вкладу (депозиту) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті №313731/32920/370-14.

За умовами зазначеного договору Вкладник розмістив, а Банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_1 у сумі 16000 (шістнадцять тисяч) Євро на строк з 28.10.2014 року по 02.11.2015 року.

Згідно умов договору-заяви за час користування вкладом Банк нараховує і виплачує Вкладнику проценти за ставкою 13,25% річних.

Грошові кошти були внесені Вкладником до установи Банку в повному обсязі, згідно меморіального валютного ордеру №10667642 від 28.10.2014 року. Представник відповідача не заперечував, що на вказаний вкладний рахунок були зараховані кошти в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) Євро.

03.06.2015 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір дарування грошових коштів, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1881, згідно умов якого ОСОБА_3 передав безоплатно у власність, а ОСОБА_5 прийняла у власність 8000 (вісім тисяч) Євро, які знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я дарителя -ОСОБА_3 в ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», в іноземній валюті з усіма правами та обов'язками вкладника згідно договору-заяви №313731/32920/370-14 від 28.10.2014 року.

04.06.2015 року ОСОБА_3 за допомогою поштового зв'язку на офіційну адресу відділення №5 філії «Запорізьке регіональне управління «ПАТ Банк Фінанси та Кредит» направив письмову заяву про здійснення перереєстрації вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) №313731/32920/370-14 на ім'я ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. ч. 1 , 2 , 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1060 ЦК України за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Укладення договору банківського вкладу на користь третьої особи врегульовано ст. 1063 ЦК України, за умовами якої фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

На обґрунтування позовних вимог, позивач вказував на те, що 04.06.2015 року він звернувся до відділення №5 філії «Запорізьке регіональне управління «ПАТ Банк Фінанси та Кредит» із письмовою заявою про здійснення перереєстрації вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) №313731/32920/370-14 на ім'я ОСОБА_5.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Натомість, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження відмови ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» у задоволенні вказаних вимог.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» 17 грудня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».

Згідно вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень ліквідатора Банку».

Правові засади та порядок ліквідації банку визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що оскільки розпочалась процедура ліквідації Банку, тому до даних правовідносин, які склалися між сторонами, застосовуються не норми ЦК України, а норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, у зв'язку із відкликанням банківської ліцензії відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 ПАТ « Банк Фінанси та кредит» позбавлений можливості здійснювати такі дії, як відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

Задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, в черговості, що передбачена частиною першою статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з п.4 ч. 1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

У відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладай, за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 5-4 ч.1 ст.2 зазначеного Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з положеннями ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймати вимоги кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відкликання банківської ліцензії, ліквідацію Банку. Керуючись п.3 ч.2 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку Фонд складає реєстр акцептованих вимог кредиторів. Вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задовольняються у черговості, встановленій ч.1 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно із ч. 2 статті 26 Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частинами 1 та 3 статті 27 Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Таким чином, судом встановлено ОСОБА_5 не є вкладником Банку у розумінні положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно лита про ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 07.11.2018 року зазначено, що вкладника ОСОБА_3 за договорами банківських вкладів, у тому числі за договором №313731/32920/370-14 від 28.10.2014 року було включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та 06.11.2015 року ним отримана гарантована сума відшкодування розмірі 200 000, 00 грн. через Банк -агент ПІВДЕННИЙ. (а.с. 34).

З урахуванням фактичних обставин справи та положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд вважає, що позовні вимоги про визнання вкладниками є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» , третя особа ОСОБА_5 про захист прав споживачів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текс судового рішення виготовлений 08 квітня 2019 року.

Суддя: О.Є. Жукова

29.03.2019