Ухвала суду № 81007627, 08.04.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1051/19

У Х В А Л А

08.04.2019 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позовна заява повинна містити:

- прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7);

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8);

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9);

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позовна заява не містить: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; в позовній заяві не вказано щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

За таких обставин позивач, ставлячи питання про визнання за ним у судовому порядку права власності на майно, має вказати на правові підстави звернення саме до суду з подібною вимогою, однак позивачем не викладені обставини: дати досягнення домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про надання дозволу на будівництво на земельній ділянці, що знаходиться у власності останнього, місце, призначення та загальна площа земельної ділянки, не вказано особу з ким позивачем був укладена вказана домовленість у якій формі (договір, розписка, тощо) та при яких обставинах, конкретно не зазначено підстави забудови, які права чи інтереси позивача були порушені.

Крім того, не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до них з зазначенням, якими саме діями чи бездіяльністю та які саме права та інтереси позивача, пов'язані з предметом спору, порушено, не визнано чи оспорено відповідачем, як і не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, не конкретизовано, які саме дії відповідач має вчинити чи від яких дій утриматись з метою відновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду; не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги про визнання права власності, не конкретизовано з яких підстав, передбачених цивільним законодавством, позивач просить визнати право власності на зазначене майно, як не зазначено доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в цій частині, не викладено обґрунтування позовних вимог, щодо предмету спору; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Згідно п.12,14 постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ №6 від 30.03.2012, - у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Позивачем не викладені обставини, зокрема, щодо права позивача на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_3, на підставі яких документів здійснював забудову (сервітут, договір дарування земельної ділянки, тощо) (цільве призначення земельної ділянки).

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України..

В додатку позовної заяви позивачем зазначено, що додано квитанцію про сплату судового збору, однак матеріали додані до позовної заяви такої не містять.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Позивач необхідно додати до позовної заяви докази вартості майна, на яке просить визнати право власності, а також сплатити судовий збір в залежності від вартості майна, відповідно до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Також судовий збір належить сплачувати за наступними реквізитами: Банк ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, ЄДРПОУ 37713243, р/р 31216206700057

У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати: слова “судовий збір”; код ЄДРПОУ суду, до якого звертається (код Виноградівського районного суду - 37290774); пункт із Таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п”яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.177, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали, в противному разі заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя ОСОБА_4