Рішення № 81006942, 01.04.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/308/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про таке:

1.Виклад позиції позивача та відповідача.

1. Звернувшись з позовом та уточнивши заявлені позовні вимоги (а.с.66-68), ОСОБА_1 просить:

1)надати їй дозвіл або уповноваженій нею особі на багаторазові тимчасові в'їзди/виїзди неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Макіївки Донецької області, та її переміщення вздовж лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей (територія проведення операції Об'єднаних сил, на тимчасово окуповану територію України), в'їзд на неконтрольовану територію України та виїзд з неї, до тимчасово окупованої території України - Автономної республіки Крим та м. Севастополя з 24 квітня 2019 року до 24 липня 2021 року, без згоди та супроводу батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Макіївка Донецької області;

2)надати їй дозвіл або уповноваженій нею особі на виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Макіївки Донецької області, до Єгипту у період літних канікул з 01 червня 2019 по 31 серпня 2019 року, без згоди та супроводу батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Макіївка Донецької області, з метою оздоровлення, розширення кругозору та відпочинку дитини.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Шлюб між нею та відповідачем розірваний 25 червня 2008 року.

З 2008 року відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не приймає, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток дитини не надає. Місцезнаходження відповідача їй невідоме.

Протягом декількох років після розірвання шлюбу нею неодноразово здійснювалися спроби вивезти дитину за кордон з метою відпочинку та оздоровлення на нетривалий період часу, проте відповідач щоразу необґрунтовано та безпідставно відмовляв в оформленні документів.

За період з 2008 року по 2018 рік включно вона так і не змогла жодного разу вивезти дитину за кордон.

Дитина часто хворіє на застудні захворювання, а тому вона щорічно вивозила дитину на відпочинок та оздоровлення до моря або лісу на території України.

Але і це стало неможливим з початку Антитерористичної операції, оскільки, щоб пересікати лінію зіткнення з дитиною, яка не досягла 16 річного віку, потрібна нотаріальна згода другого з батьків.

Без надання відповідачем дозволу на виїзд дитини вони не можуть залишити тимчасово окуповану територію, де проживають, оскільки не зможуть повернутися назад до дому без згоди батька, і тому вимушені не залишати цю територію. Все це дуже пагубне впливає на психіку та здоров'я дитини.

Вважає, що позиція відповідача шкодить інтересам дитини та не сприяє її всебічному та гармонійному розвитку, порушує право дитини на повний та гармонійний розвиток особистості та вказує на зловживання відповідачем своїми батьківськими правами.

Крім того, метою в'їзду/виїзду на неконтрольовану територію України є лише оздоровлення та відпочинок дитини на короткій термін; метою виїзду дитини закордон - лише її оздоровлення, відпочинок та розширення кругозору, без мети постійного проживання за межами України.

Тож, жодні права батька, встановлені чинним законодавством України, в тому числі на побачення з дитиною, порушуватись не будуть.

3. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

П. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивач ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Ш. Інші процесуальні дії у справі.

5. Оскільки відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, а позивач не заперечувала проти заочного порядку розгляду справи, судом 01 квітня 2019 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

1V. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносин.

7. Судом встановлено, що сторони у справі - ОСОБА_1 (дошлюбне - ОСОБА_3) та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9).

8. Малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, та перебуває на утриманні матері. Дана обставина відповідачем не спростована.

9. За змістом ч.1 ст.3, ст. 18 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою ВРУ від 27 лютого 1991 року № 789-ХП), та ч.7 і ч.8 ст. 7 Сімейного кодексу України усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

10.Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

11.Відповідно до ч. 1 ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист своєї дитини.

12. Позивач, яка має місце реєстрації та постійного проживання у м. Макіївка Донецької області, має необхідність у перетині лінії зіткнення з дитиною, на що не може отримати згоду батька, оскільки з 2008 року батько не цікавиться розвитком дитини, та не виходить на зв'язок. Крім того, позивач, з метою оздоровлення та відпочинку дитини та розширення її кругозору, має необхідність у період літніх канікул тимчасового виїзду за межі України до Арабської Республіки Єгипет, на що також не може отримати згоду батька.

13.Отже, суд приходить до висновку, що бажання позивача отримати дозвіл на перетин дитиною лінії зіткнення, а також державного кордону України з метою оздоровлення, відпочинку, та розширення кругозору, узгоджується з правами та обов'язками позивача, покладеними на неї зазначеними вище нормами діючого законодавства та не обмежує відповідача у можливості виконувати свої батьківські обов'язки.

V. Оцінка Суду.

14.Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

15.Частинами другою, третьою статті 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

16.Відповідно до ст.6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупований територіях у Донецькій та Луганській областях», порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій встановлюється відповідно до цього Закону.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупований територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

17. Відповідно до п.5.1.1 та п.5.1.2 Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської області, в'їзд на неконтрольну територію та виїзд з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства), в'їзд на неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою КМУ від 27.01.1995 року №57. Виїзд з неконтрольованої території громадян України, які не досягли 16 річного віку, здійснюється за умови пред'явлення свідоцтва про народження дитини, будь-якого документа, визначеного ст. 5 Закону України «Про громадянство України» або ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» особи (осіб), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16 річного віку, виїжджають з неконтрольованої території, та дозволом фізичної особи.

18. Правила перетинання держаного кордону громадянами України, затверджені постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57 зі змінами і доповненнями, передбачають, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

19. Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що перетин лінії зіткнення та державного кордону України малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідає її інтересам, та не було встановлено обмежень чи заборон до цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.

20. Разом з тим, враховуючи, що діючим законодавством України не передбачено необхідності в отриманні фізичною особою дозволу на переміщення вздовж лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей (територія проведення операції Об'єднаних сил), суд вважає необхідним в задоволенні позову в цій частині відмовити.

21. За таких обставин, позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 263-265,282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька задовольнити частково.

2.Надати дозвіл на багаторазові тимчасові в'їзди/виїзди малолітньої дитини ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 28 листопада 2005 року, видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції, актовий запис № 714) на тимчасово окуповану територію України, а саме: окремі райони Донецької та Луганської областей, Автономну республіку Крим та м. Севастополя, у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, або уповноваженої нею особи, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили по 24 липня 2021 року.

3.Надати дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 28 листопада 2005 року, видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції, актовий запис № 714) до Арабської Республіки Єгипет у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, або уповноваженої нею особи, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, в період з 01 червня 2019 року по 31 серпня 2019 року.

4. Повний текст рішення складено 01 квітня 2019 року.

5. Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.В. Каліуш