Рішення № 81006458, 03.04.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22225/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року

Хмельницький міськрайонний судХмельницької області

в складі: головуючого судді Чевилюк З.А.,

за участі секретаря Перун А.М.,

за участі представника позивачів ОСОБА_1

позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_6 комунального майна Хмельницької міської ради, Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Дубове» про визнання права постійного користування та визнання права на приватизацію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 комунального майна Хмельницької міської ради про визнання за ними права користування житловим приміщенням та правом на приватизацію у гуртожитку за адресою м.Хмельницький, вул..Щедріна 5, кімната 11. ОСОБА_4як працівнику цегельного заводу було надано право на поселення в гуртожитку разом з членами сім’ї.Позивачі є зареєстрованими за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, кімната 11 з 12.04.2001 року. Позивачам було відмовлено у наданні дозволу на приватизацію з мотивів відсутності всіх необхідних документів, а саме ордеру на вселення. Вважаючи відмову у наданні дозволу на приватизацію незаконною, позивачі звернулись за захистом порушених прав до суду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_2П, ОСОБА_3 позов підтримали та просили його задоволити. ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за відсутності та підтримав позов. Представник ОСОБА_6 комунального майна подав письмові заперечення на позов, де зауважив, що відмова у приватизації жилого приміщення у гуртожитку по вул..Щелріна 5 є законною та обґрунтованою. Просила у позові відмовити. За клопотанням ОСОБА_2 залучено співвідповідачем по справі Комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Дубове» Хмельницької міської ради, яке у вирішенні справи покладається на думку суду, про що дали письмове клопотання.Просили розгляд здійснити за їх відсутності.

В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, що підтвердили факти, на які посилаються позивачі по справі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню частково.

За правилами ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Об'єктом захисту в цивільному процесі визначено порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 345 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третій статті 9 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірні правовідносини цей перелік не розповсюджується.

За змістом статей 128, 129 ЖК Української РСР підставою для вселення на жилу площу у гуртожиток є спеціальний ордер, що видається адміністрацією підприємства, установи, організації на підставі спільного рішення адміністрації та відповідного профспілкового комітету.

Відповідно статей 130, 131 ЖК Української РСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається Примірним положенням про гуртожитки.

Частиною 1 статті 61 ЖК Української РСР передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

З 12.04.2001 року та по теперішній час позивачі по справі фактично проживають та зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1,кім.11, що підтверджується довідкою про реєстрацію від 10.08.2018 року, виданою відділом реєстрації місця проживання Хмельницької міської ради та даними паспортних документів. Підтвердженням користування позивачами кімнатою в гуртожитку є також договір найму житла в будинку комунальної власності №10 від 25.04.2017 року та квитанції про сплату комунальних платежів за користування кімнатою за адресою м.Хмельницький, вул..Щедріна 5,кім.11.

За відомостями технічного паспорта на кімнату в гуртожитку в м.Хмельницькому, по вул..Щедріна 5, кім.11, нерухомість розташована на другому поверсі двоповерхового будинку та складається з двох кімнат житловою площею 29,4 кв.м.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є подружжям з 28 липня 1991 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-БВ №268752. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 є їх дітьми.

За даними Хмельницького бюро технічної інвентаризації, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачами не зареєстровані об’єкти нерухомого майна.

Кімната в гуртожитку була надана ОСОБА_4 у зв’язку з роботою на Дубовському цегельному підприємстві, з пояснень ОСОБА_4 Факт працевлаштованості підтверджується даними трудової книжки.

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» підтвердило ОСОБА_2, ОСОБА_4 довідками від 24, 25 квітня 2017 року про невикористання житлових чеків.

Архівний відділ Хмельницької міської ради 03.09.2018 року повідомив письмово ОСОБА_2 про відсутність будь-якої інформації щодо видачі ордера на вселення до АДРЕСА_1 по вул..Щедріна в м.Хмельницькому.

Позивачам було відмолвено у приватизації вищезазначеної кімнати в гуртожитку у зв’язку з відсутністю ордера на вселення, подача якого передбачена п.18 Положення про порядок передачі квартир(будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затв. наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16.12.2009 року.

В постанові Верховного Суду № 591/6623/16-ц від 30.05.2018 року зроблено висновок, що за умови вселення особи до гуртожитку на законних підстав, неоспорення законності проживання в гуртожитку та подачі всіх необхідних документів на приватизацію, крім ордера, при відсутності вини у його відсутності, не може бути підставою для відмови особі в приватизації за умови її звернення з такою метою.

З огляду на те, що на спірну житлову площу окрім позивачів ніхто не претендує, кімната№11 в гуртожитку за адресою м.Хмельницький, вул.Щедріна 5 є єдиним об'єктом нерухомого майна, позивачі вселилися у житло на законних підставах і протягом тривалого часу (з 2001 року) добросовісно використовують кімнату в гуртожитку як єдине житло, що підтверджується зібраними по справі доказами, в т.ч. і поясненнями свідків, житлові права позивачів підлягають захисту у встановленому порядку.Факт видачі ордера на кімнату 11 за адресою м.Хмельницький, вул..Щедріна 5, його існування не підтверджено у встановленому порядку належними та допустимим доказами. Право на приватизацію позивачів порушено відмовою відповідача ОСОБА_6 комунального майна. Позовні вимоги в цій частині є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Позов в частині визнання права постійного користування житловим приміщенням у гуртожитку за адресою м.Хмельницький, вул..Щедріна 5,кім.11 не підлягає задоволенню, оскільки даний факт ніким не оспорюється та є очевидним, підтвердженим здійсненням реєстрації проживання позивачів відповідно до ст.29 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст..ст. 6, 12, 13, 81, 141,263 – 265,280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 правона приватизацію у гуртожитку за адресою м.Хмельницький, вул..Щедріна 5,кімната 11.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги .

Позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, м.Хмельницький, вул..Щедріна 5, кімната 11.

Відповідачі: ОСОБА_6 комунального майна Хмельницької міської ради, м.Хмельницький, вул..Камянецька 2.

Комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Дубове», м.Хмельницький, вул..Купріна 61.

Повний текст рішення виготовлено 3 квітня 2019 року.

Суддя З.А.Чевилюк