Ухвала суду № 81006283, 28.03.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3004/19

Провадження №2/523/2509/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р.Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя Бабаков В.П.,

при секретарі Мельніченко Г.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альтера Кемікал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Вимоги мотивовані тим, що між позивачем ФОП ОСОБА_1 укладено договір №А-2028 про поставку товару від 01.06.2016р. Останній свої зобов`язання на даним договором не виконував належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість. Оскільки відповідач прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, позивач звернувся до суду саме в порядку цивільного судочинства про стягнення заборгованості за вказаним договором.

Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, копія ухвали про відкриття спрощеного провадження, позову та доданих до нього матеріалів надсилалися відповідачу за місцем його реєстрації в порядку, передбаченому ст.ст.128,130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як уже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просить стягнути заборгованість за договором поставки, укладеним між ним та ФОП ОСОБА_1

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо виконання зобов`язань за господарським договором, яким було опосередковано зобов`язальні правовідносини сторін спору з поставки товару та його оплати.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі № 910/8729/18.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суддя закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний спір слід розглядати в порядку господарського судочинства, а тому провадження по справі необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.20 ГПК України, ст.ст.255,260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альтера Кемікал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 28.03.2019р.

Суддя