Рішення № 81006251, 27.03.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/1387/16-ц

Провадження №2/523/455/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2019 р. Суворовський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Бузовського В.В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, поділ майна, визнання права власності та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом просив встановити факт проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , та поділити спільне нажите майно, визнати за ним право власності на: - вантажний автомобіль «Volvo FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 20 000,00 дол. США, виділивши його в натурі; - причеп «Pacton», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 10 000,00 дол. США, виділивши його в натурі; - причеп трейлер, реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 5 000,00 дол. США, виділивши його в натурі; - причеп «Asko», реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 13 000,00 дол. США, виділивши його в натурі; - автомобіль марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 58 000,00 дол. США, виділивши його в натурі, визнати право на грошовую компенсацию Ѕ частини коштів, що були сплачені на ремонт двох квартир, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 , визнати за ОСОБА_2 право власності на: - кондіціонери білого кольору - 3 шт. вартістю 900,00 дол. США ; - холодильник двокамерний металевого кольору, вартістю 600,00 дол. США ; - газова плита металевого кольору, вартістю 400,00 дол. США ; - духова шафа металевого кольору, вартістю 500,00 дол. США ; - витяжка білого кольору, вартістю 900,00 дол. США ; - мікрохвильова піч металевого кольору, вартістю 300,00 дол. США ; - прихожа купе дзеркальна, вартістю 1 500,00 дол. США ; - кухня з фасадом з ротангу, вартістю 12 000,00 дол. США ; - мийка металевого кольору, вартістю 150,00 дол. США ; - стіл овальний з натуральної деревини, вартістю 500,00 дол. США ; - телевізор, вартістю 800,00 дол. США ; - акваріум, вартістю 300,00 дол. США; - автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 27 00,00 дол. США, після збільшення позовних вимог просив встановити факт проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , визнати таким, що набуто за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, майно: - 3-х кімнатну квартиру загальною площею 62,7 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3; - вантажний автомобіль «Volvo FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 20 000,00 дол. США; - причеп «Pacton», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 10 000,00 дол. США; - причеп трейлер, реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 5 000,00 дол. США; - причеп «Asko», реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 13 000,00 дол. США; - автомобіль марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 58 000,00 дол. США; - автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 27 00,00 дол. США; - кондіціонери білого кольору - 3 шт. вартістю 900,00 дол. США ; - холодильник двокамерний металевого кольору, вартістю 600,00 дол. США ; - газова плита металевого кольору, вартістю 400,00 дол. США ; - духова шафа металевого кольору, вартістю 500,00 дол. США ; - витяжка білого кольору, вартістю 900,00 дол. США ; - мікрохвильова піч металевого кольору, вартістю 300,00 дол. США ; - прихожа купе дзеркальна, вартістю 1 500,00 дол. США ; - кухня з фасадом з ротангу, вартістю 12 000,00 дол. США ; - мийка металевого кольору, вартістю 150,00 дол. США ; - стіл овальний з натуральної деревини, вартістю 500,00 дол. США ; - телевізор, вартістю 800,00 дол. США ; - акваріум, вартістю 300,00 дол. США. Визнати за ним право власності на: - Ѕ 3-х кімнатної квартири загальною площею 62,7 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; - автомобіль марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 58 000,00 дол. США; - вантажний автомобіль «Volvo FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 20 000,00 дол. США; - причеп «Asko», реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 13 000,00 дол. США, також до суду звернувся ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділити спільне нажите майно, визнати за ним право власності на: - холодильник «Samsung», вартістю 5 939,00 грн.; - кондиціонери «Hualing 9», вартістю 4 280, 00 грн.; - кондиціонер «Hualing 7», вартістю 2 002,00 грн., визнати за ОСОБА_2 право власності на кухню вартістю 34 500,00 грн., зазначені позови ухвалою суду від 17 травня 2017 року були об`єднанні в одне провадження. ОСОБА_1 після встановлення гарних особистих відносин з ОСОБА_2 у 2004 році по жовтень 2014р., став разом жити у 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_3, у якій був зроблений ремонт у 2007р., придбана побутова та електрична техніка. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направляли отриманий доход на покращення своїх житлових умов. З метою отримання доходу вони застосували спільний бізнес у сфері перевезень, зареєструвавши приватне підприємство «КОРСАР-2008», розмір внеску ОСОБА_1 600,00 грн., розмір внеску ОСОБА_2 900,00 грн., яке успішно працювало завдяки спільних зусиль з 2009р. по 2014р. З отриманого доходу були придбані вантажний транспорт для здійснення господарської діяльності, а також особисті автомобілі. ОСОБА_1 вважає, що власними коштами, своїми трудовими і власними зусиллями значно покращив майновий стан сім`ї. Будучи професійним водієм, керівником та організатором, ОСОБА_1 організував діяльність ПП «КОРСАР-2008» та забезпечив значні обороти у господарській діяльності, від доходу якої і були куплені усі транспортні засоби. ОСОБА_1 вважає, що вартість та цінність квартир, зареєстрованих за ОСОБА_2 , за час їх спільного проживання, значно збільшилась завдяки його вкладу у ремонті роботи, придбані меблі, побутову та електричну техніку, тому ОСОБА_1 вважає, що за таких обставин має право на частку квартири, у якій він проживав сумісно з ОСОБА_2 У 2008 р. був здійснений ремонт двох квартир, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , також у період спільного проживання була придбана побутова техніка та меблі. ОСОБА_1 вважає, що за час спільного проживання було придбано меблів та техніки приблизно на загальну суму 18 300,00 дол. США. Оскільки зазначено майно залишається у володінні ОСОБА_2 , то вартість зазначеного майна повинна бути врахована при розподілі.

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна. В обґрунтування позовних вимог вказує, що з період з 2003р. по жовтень 2016р. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали разом у фактичних шлюбних відносинах, проте державна реєстрація шлюбу не проводилася, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не вважали це за потрібне, при цьому перебували у фактичних шлюбних відносинах. У вказаний період вили спільне господарство, придбавали спільне майно. У своїх позовних вимогах ОСОБА_4 просив встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 в період з 2003р. по 5 жовтня 2016р., поділити спільне набуте майно.

ОСОБА_2 направила до суду заперечення на позовну заяву, у яких просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_2 , з 2009р. по 2014р. однією сім`єю з ОСОБА_1 не проживали та не вели спільного господарства. ОСОБА_2 стверджує, що дійсно знайома з ОСОБА_1 , мала сумісний бізнес - ПП «КОРСАР-2008», для введення якого отримували кредити та купували рухоме майно, яке оформлювали окремо, кожний на себе, в залежності від того, ким придбавалося майно. ОСОБА_2 сплачувала та продовжує сплачувати кредити, отримані ОСОБА_1 , по яким виступала майновим поручителем та заставодавцем, у зв`язку з чим в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Підтвердження придбання ОСОБА_1 . майна яке знаходиться у квартирах ОСОБА_2 не надано. ОСОБА_1 добре відоме, яке майно знаходилося у квартирах ОСОБА_2 , за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , оскільки він був за вказаними адресами у зв`язку з сумісним веденням бізнесу. Також на прохання ОСОБА_1 , та за погодженням ОСОБА_2 , місце реєстрації ОСОБА_1 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідно до актів (а.с. 191,205 Том І) ОСОБА_1 ніколи не мешкав за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Відповідно до вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.2005р. (а.с. 316 Том ІІ) ОСОБА_1 булло обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд за місцем мешкання: АДРЕСА_4 , у вироку зазначено, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем мешкання: АДРЕСА_4 , крім того підтвердженням місця мешкання ОСОБА_1 у 2008 р. за адресою: АДРЕСА_13, свідчить документи державної виконавчої служби, де на виконанні знаходився виконавчий лист у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дитину.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що позов є необґрунтованим з зазначених вище обставин ОСОБА_2 просить відмовити повністю в задоволенні позовів.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні позовну заяву підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

Позивач ОСОБА_4 та його представник в судове засідання не з`явилися, але надали клопотання, про розгляд справи без участі позивача та його представника у справі (а.с. 238 Том ІІ).

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, але надали клопотання, про розгляд справи без участі відповідача та його представника у справі (а.с. 229 Том ІІ).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , 25.07.2008р. зареєстрували приватне підприємство «КОРСАР-2008» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 16 Том І).

На прохання ОСОБА_1 , та за погодженням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до довідки №982 від 30.05.2016 р.(а.с. 157 Том І), власником зазначеного майна є ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі продажу нерухомого майна № 98.01-117від 10.01.1998р. (а.с.75 Том ІІ).

ОСОБА_2 також є власником кв АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі продажу нерухомого майна № 99-0170 від 11.06.1999р. (а.с.80 Том ІІ).

Відповідно до актів (а.с. 191,205 Том І) ОСОБА_1 ніколи не мешкав за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .

Відповідно до вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.2005р. (а.с. 316 Том ІІ) ОСОБА_1 булло обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд за місцем мешкання: АДРЕСА_4 , у вироку зазначено, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем мешкання: АДРЕСА_4 .

Крім того підтвердженням місця мешкання ОСОБА_1 у 2008 р. за адресою: АДРЕСА_13, свідчить документи державної виконавчої служби, де на виконанні знаходився виконавчий лист у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дитину.

Свідки позивача, пояснили, що кілька разів бачили ОСОБА_1 біля будинку ОСОБА_2 , який приїздив на автомобілі та вигружав пакунки, але жодного разу не бачили ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , також суд приймає до уваги пояснення свідків відповідача, які стверджують, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ніколи однією сім`єю не проживали.

З пояснень свідків у судовому засідання, як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача, судом не встановлено ознак спільного проживання сімєю, за яким: чоловік та жінка проживають разом, ведуть спільне господарство, мають єдиний бюджет, не встановлено того, що вони планували своє життя, обговорювали питання фінансового характеру.

Суду не надано документальних доказів, що підтверджують придбання майна на користь сімї, витрачання коштів на спільні цілі, тощо.

Позивачем не надано допустимих доказів про придбання спірного майна внаслідок спільної праці та внаслідок проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

Жодними доказами по справі не підтверджується наявність між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Після встановлення вказаних обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в порядку позовного провадження при наявності спору про право цивільне.

Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивачу необхідно для врегулювання питання щодо спільного майна, набутого під час проживання без реєстрації шлюбу.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

За нормами матеріального права для визнання майна спільною сумісною власністю фактичного подружжя необхідно довести факт проживання позивачки та відповідача однією сім`єю без шлюбу та факт придбання спірного майна в період проживання сторін однією сім`єю.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не надали суду підтвердження того, що сторони проживали разом однією сім`єю без шлюбу.

Показання свідків з боку позивача та відповідача на думку суду, є неконкретними, суперечливими та не підтверджують факт відносин, притаманних подружжю, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 2004 р. по жовтень 2014р.

Верховний Суд України, ухвалючи постанову від 14.02.2018 у справі № 129/2115/15-ц, зазначив, що при застосуванні статті 74 СК України, слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно. Обовязковою умовою для визнання їх членами сімї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Вказані обставини судом не встановлено. Періодичне спілкування позивача з відповідачкою також не може бути свідченням факту проживання сторін однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні ст.74 СК без наявності інших ознак сімї.

В силу частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, предбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачами не доведено факт спільного сумісного проживання позивача та відповідача як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу. Ці обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, які б беззаперечно мали свідчити про їх спільне проживання, ведення господарства, спільний побут та наявність взаємних прав та обов`язків, що є характерними ознаками сім`ї.

Надавши оцінку заявленим вимогам в цій частині, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги пояснення та заперечення сторін, оцінивши показання свідків, а також діючи в межах заявлених позовних вимог, та того, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження факту спільного сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , та позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки позивачами не надано до суду жодного доказу на підтвердження проживання з ОСОБА_2 , як чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Розглянувши вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в частині поділу спільно нажитого майна суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із положенням ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (ч.1ст.57 СК України).

Сумісна власність - це різновид права спільної власності, що належить двом або більше особам одночасно на один і той самий об`єкт без визначення часток кожного з них.

Відповідно до частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснено у пунктах 23, 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен встановити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 не надали належних та достовірних доказів придбання спірного майна саме внаслідок їх спільної з відповідачем праці та проживання однією сімєю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

В частині поділу майна позови також задоволенню не підлягають, оскільки не встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 приживали однією сім`єю, а тому вимоги ст. 74 СК України, на виниклі правовідносини не поширюються, ОСОБА_1 із іншими вимогами, щодо поділу майна передбаченого ЦК України не звертався.

На підставі ст. керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 (який зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_8 ) треті особи ОСОБА_3 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_4 (який зареєстрований: АДРЕСА_12 , паспорт серії НОМЕР_9 виданий Христинівським РСУДМС України в Черкаській області) про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, поділ майна, визнання права власності - відмовити.

В позові ОСОБА_4 (який зареєстрований: АДРЕСА_12 , паспорт серії НОМЕР_9 виданий Христинівським РСУДМС України в Черкаській області) до ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_8 ), третя особа ОСОБА_1 (який зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_7 ), про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.04.2019 року.

Суддя: