Ухвала суду № 81004970, 05.04.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5177/14-ц

Провадження № 4-с/500/11/19

УХВАЛА

05 квітня 2019 року Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого - судді Грубіян Л.І.

при секретарі - Івановій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл скаргу на дії старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС Головного

територіального управління юстиції в Одеській області Шкурінського Станіслава Станіславовича,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року представник Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (далі ПАТ «Імексбанк») звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконним та скасувати повідомлення від 07.12.2018 про повернення без прийняття до виконання виконавчого листа виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 24.12.2014 по цивільній справі №500/5177/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ІМЕКСБАНК» заборгованості за кредитним договором №999-00033730/1 від 01.07.2013 в розмірі 72 737,62 гривень та судового збору в розмірі 727,38 гривень.

Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що для здійснення примусового виконання рішення суду, АТ «ІМЕКСБАНК» направило на адресу Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області (далі - Відділ) виконавчий лист виданий Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 24.12.2014 року по цивільній справі №500/5177/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» заборгованості за кредитним договором №999-00033730/1 від 01.07.2013 в розмірі 72 737,62 гривень та судового збору в розмірі 727,38 гривень.

20.12.2018 на адресу АТ «ІМЕКСБАНК» від Відділу надійшло повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.12.2018 року, яке було зареєстровано у відділі за вих. №42912 від 10.12.2018 року, зазначене повідомлення винесено старшим державним виконавцем Відділу на підставі п.8 частини четвертої ст.4 Закону України «Про виконавче провадження, тобто у зв`язку ненаданням підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим.

Вважають, що дії державного виконавця Відділу є незаконними, протиправними та такими, що порушують права Стягувача, а тому, оскаржують їх з наступних підстав.

У відповідності до частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», АТ «ІМЕКСБАНК» здійснив сплату авансового внеску на рахунки Відділу в розмірі 2 відсотків, а саме 1 469,30 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №12/708 (#1973223101) від 28.11.2018, яке було долучено до заяви про відкриття виконавчого провадження та направлено на адресу Відділу, проте, з невідомих причин державний виконавець Відділу проігнорував зазначений документ та не здійснив перевірку факту надходження коштів на відповідний рахунок відділу.

Окрім цього, державним виконавцем Відділу не надано доказів, які підтверджують факт відсутності оригіналу вищезазначеного платіжного доручення під час розкриття конверту поштового відправлення від АТ «ІМЕКСБАНК», який було розкрито працівниками Відділу, зокрема відповідного акту, що є порушенням норм чинного законодавства України.

У відповідності до другого абзацу пункту 2.3 Розділу 2 Порядку роботи з документами в органа державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008, у разі одержання документів у пошкодженій упаковці, а також якщо при відкриті конверта (упаковки) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про и складається акт у двох примірниках, один примірник якого надсилається відправнику, а другий примірник - долучається до одержаних матеріалів і передається разом з ними для розгляду з належністю.

Таким чином, викладені обставини свідчать про протиправність дій державного виконавця Відділу які порушують права АТ «ІМЕКСБАНК».

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.

Державний виконавець відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Шкурінський С.С. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на заперечення на скаргу від 21.02.2019 року, в якій вказує, що 05.12.2018 року до Ізмаїльського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області надійшов лист від ПАТ «Імексбанк» при огляді якого було встановлено, що відсутні деякі документи, які зазначені в заяві про відкриття виконавчого провадження, а саме: оригінал платіжного доручення про сплату авансового внеску, копія рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 01.09.2016 р., копія постанови про повернення від 07.12.2015 року, про що 05.12.2018 року складено акт про відсутність додатків, який було надіслано на адресу відправника.

05.12.2018 року заява про відкриття виконавчого провадження була зареєстрована за вхідним № 13130 та передана старшому державному виконавця Шкурінському С.С. для подальшого прийняття рішення. 07.12.2018 року старшим державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Шкурінським С.С. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання на підставі п.8, ч. 4, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з не наданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим.

Так, у вказаній скарзі позивач зазначає, що здійснив сплату авансового внеску на рахунки Відділу в розмірі 2-х відсотків, а саме 1469,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12/708 (#973223101) від 28.11.2018 року, яке було долучено до заяви про' відкриття виконавчого провадження та направлено на адресу Відділу, але при огляді листа від AT «Імексбанк» встановлено, що відсутній оригінал платіжного доручення про сплату авансового внеску, копія рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 01.09.2016 р., копія / постанови про повернення від 07.12.2015 року, що підтверджується актом про відсутність - додатків від 05.12.2018 року в двох примірниках, один з яких надіслано на адресу відправника, інший - зберігається у відповідній справі за номенклатурою справ Відділу.

А також, в заяві про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2018 року виx. № 624 скаржник не зазначає номер платіжного доручення про сплату авансового внеску, дату сплати та суму сплати авансового внеску на які він посилається в своїй скарзі, що унеможливлює встановлення факту сплати авансового внеску на депозитний рахунок Відділу.

Частиною 2, ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних 6 розмірів заробітної плати.

Вислухавши державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Законом України «Про виконавче провадження», визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців. Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зіст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно п. 8 ч. 4ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» авансовий платіж це - кошти, які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій в кожному окремому виконавчому проваджені.

Оскільки виконавчі провадження відкриваються відносно кожного солідарного боржника, авансовий внесок слід сплатити за кожним виконавчим провадженням у розмірі 2 % від суми, що підлягає стягненню у солідарному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.10.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Імексбанк» заборгованість за кредитним договором №999-00033730/1 від 01.07.2013 року у розмірі 72 737,62 гривень та судового збору в розмірі 727,38 гривень. (а.с.59-60).

Відповідно до заочного рішення від 14.10.2014 року був виданий виконавчий лист Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 24.12.2014 по цивільній справі №500/5177/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ІМЕКСБАНК» заборгованості за кредитним договором №999-00033730/1 від 01.07.2013 в розмірі 72 737,62 гривень та судового збору в розмірі 727,38 гривень.(а.с.73)

Відповідно до платіжного доручення №12/708 від 28.11.2018 року, ПАТ «Імексбанк» сплатив авансовий платіж у розмірі 1 469,30 гривень по виконавчому провадженню за виконавчим листом №500/5177/14-ц.

Згідно повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.12.2018, яке було зареєстровано у відділі за вих. №42912 від 10.12.2018. (а.с.74)

Крім того, від 05.12.2018 року було складено акт про відсутність додатків, а саме був відсутній оригінал платіжного доручення про сплату авансового внеску, який було надіслано на адресу відправника.(а.с.87)

Суд вважає, що скарга на дії державного виконавця по складанню повідомлення про повернення виконавчого документа законним, що є підставою для відмови в задоволенні скарги. Керуючись ст.447-452 ЦПК України, ст..4,26 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на дії старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Шкурінського Станіслава Станіславовича - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя: Л.І.Грубіян