Рішення № 81002743, 04.04.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1660/2018 Справа № 490/940/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Кваші С.О., Дудник Г.С.,

за участю позивача, його представника Сторчеуса Ю.І., ОСОБА_2, представника відповідача Репешка П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області , ТОВ "Соляні" про усунення перешкод та забезпечення прав в користуванні спільним майном сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління ДАБІ у Миколаївській області , ТОВ "Соляні" в якому просив зобовязати власника квартири АДРЕСА_1 в м.миколаєві ОСОБА_5 привести спільний коридор квартири № АДРЕСА_5 у відповідність до технічної документації будинку, а саме прибрати самовільно встановлену стіну в спільному коридорі та встановити вхідні двері до квартири НОМЕР_3 , де вони були встановлені до перебудови; зобов'язати відповідача привести у первісний стан стіни, стелю і підлогу захопленої частини коридору спільного користування ( відновити шпалери, облицювати стелі стельовою плиткою та підлогу плиткою для підлоги); зобов'язати відповідачку привести у первісний стан несучу стіну в спільному коридорі, тобто відновити цілісність зазначеної конструкції відповідно до технічної документації будинку; зобов'язати відповідача привести у первісний стан електричні мережі, які знаходяться в спільному користуванні відповідно до технічної документації будинку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що є власниками квратири АДРЕСА_7 , а відповідачка є власником сусідньої квартири НОМЕР_3, ці квартири мають спільний тамбур і розташовані на 4 поверсі багатоквартирного житлового будинку. Внаслідок самовільно проведеної без дозволу інших мешканців четвертого поверху відповідачкою реконструкції їх квартири захоплено 1,5х1,35 метрів коридору спільного користування, а також була порушена цілісність несучих стін, перекрито доступ до електричних мереж. Самовільно побудована стіна з вхідними дверима до квартири НОМЕР_3 розташована перпендикулярно та на відстані 35 см від вхідних дверей належної позивачам квартири , що створило значні незручності у користуванні та унеможливило право на користування коридором, який є спільним для мешканців квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3. Позивач неодноразово звертався до управління ДАБІ , інших компетентних органів , проте іншим шляхом, ніж в судовому порядку відновити свої порушені права не має можливості.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 , його представник ОСОБА_2, та адвокат Сторчеус Ю.І. заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, пояснив, що позивач є власником квартири НОМЕР_4, що розташована на четвертому поверсі в будинку АДРЕСА_1 Відповідач є власником сусідньої квартири НОМЕР_3 , яка має з ними спільний тамбур - коридор загального користування. Відповідачка в порушення встановленого порядку без їх згоди захопила частину спільного коридору та в порушення будівельних норм та правил збудувала перегородку в тамбурі з встановленими металевими дверима на відстані лише в 40 см від вхідних дверей до їх квартири , чим створила власникам квартир НОМЕР_4 значні перешкоди у вільному користуванні квартирою. Так, електричні мережі та кабель мережі інтернет опинилися у коридорі відповідачів, що унеможливлює доступ позивача до користування та експлуатації ними. Також пвлаштовано отвір в несучій стіні будинку, що тягне небезпеку навіть обвалу стіни і загррожує життю та здоровю мешканців сусідньої квартири, та і всього будинку. Також влаштування перегородки впритул до їх стіни унеможливлює винесення на медичних ношах позивача в разі необхідності надати йому невідкладну медичну допомогу у стаціонрі. Так, позивач є інвалідом, ліквідатором аварії на ЧАЕС І категорії, має серйозні захворювання серцевої системи, і був випадок, що лікарі бригади ШМД не змогли винести його на ношах через розташуванн цієї перегородки, щоб терміново доставити до лікарні.

Представник позивача ОСОБА_2 зазначала про те, що відсутність доступу до електричних мереж, які прокладені від електролічильника до вводу до їх квартири, позбавляє її права на вільну їх заміну, заміну іентернет-кабелю, телевізийного кабелю, адже для їх заміни чи прокладення нових слід буде влаштовувати нові входи до квартиру через інші ділянки стіни, а не підключатися без зайвих затрат до уже існуючих.На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Представник позивача адвокат Сторчеус Ю.І. звернув увагу суду на те, що відповідачами неправомірно в порушення полоежнь ст.ст.282,382,383,391 ЦК України порушено право спільної власності позивача, так як захоплена без згоди співласника частина коридору загального користування, що підлягає судовому захисту .

Відповідачка надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, направила свого представника -адвоката Репешко П.І. , який в судовому засіданні в позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю. Зазначив, що відповідачі збудували спірну перегородку та реконструкцію всередені квартири у відповідності до вимог діючого законодавства у сфері будівництва, отримали відповідні дозводи, оформили відповідні Декларації у органах державного архітектурно-будівельного контролю та зареєстрували право власності на реконструкцію квартири у встановленому законом порядку. Проведена реконструкція квартири жодним чином не створює перешкод у користуванні позивачами своєю квартирою, електричні щитки та лічильники знаходяться у загальному тамбурі, а право власності на електричні мережі позивачм не належить.Таким чином, оскільки позивачами не доведено порушення свого права власності позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи ТОВ "Соляні" надав заяву про розгляд справи у його відсутність, рішення прийняти на розсуд суду.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2017 року за клопотанням позивача призначено по справі судова будівельно-технічна експертиза .

Ухвалою суду від 07 березня 2018 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 27 вересня 2018 року за клопотанням представника відповідача призначено по справі повторна судова будівельно-технічна експертиза .

Ухвалою суду від 01 лютого 2019 року поновлено провадження по справі.

Суд, вислухавши думку сторін та їх представників, допитавши свідка, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на баланс ТОВ "Соляні" .Квартира НОМЕР_4 в цьому будинку належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках. Позивач зареєстрований і постійно проживає в вказаній квартирі з 1988 року. ОСОБА_4 є інвалідом війни ІІ групи безтерміново, ліквідатором Чернобильської катастрофи категорії І.

Квартира " АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5, на підставі договру купівлі-продаж від 26.10.2002 року (а.с. 55)

Відповідачем надано Проект, складнений на її замовлення ФОП ОСОБА_6, Пприєднання частини приміщення загльного користування до квартири НОМЕР_3 в житловому будинку по АДРЕСА_6 - розміром 1,7х1,35 м.

09 грудня 2016 року в управлінні ДАБІ у Миколаївській області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири НОМЕР_3 ( проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_6 та затверджена замовником ОСОБА_5 26.11.2016 року)- на підставі п.4 ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності"- реконструкція об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, загальна площа відповідно до проектної документації - 69,9 кв.м.

26 січня 2017 року в управлінні ДАБІ у Миколаївській області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до ІІ категорії складності , та на підставі вказаної декларації 21 березня 2017 року зареєстровано право власності за ОСОБА_5 на трикімнатну квартру НОМЕР_3 по АДРЕСА_6, загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м.

ОСОБА_4 має хронічні захворювання серцевої системи, цукровий діабет, неврологічні захворювання, гіпертонічну хворобу ІІІ ступеню з високим ризиком.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, протягом липня -вересня 2016 року позивач неодноразово звертався з заявами та скаргами до директора ТОВ "Соляні", Центрального відділу ГУНП в мМиколаївській області , Управління ДАБІ в Миколаївській області щодо прведення первірки з приводу незаконного будівництва сусідами перегородки в спільному тамбурі за вкащаною адресою. Зміст відповідій на вказані звернення зводився до того, що вирішення даного питання не відносить до компетенції вкзаних органів, протк у відповіді Управління ДАБІ у Миколаївській оболасті (а.с.19) від 22.09.2016 року зазначено, що документів, які надають право виконувати будівельні роботи за вищевказаною адресою Управлінням не реєструвалося.

Згідно Довідки № 2\14 від 17.01.2017 року , яка дана ОСОБА_4 ТОВ "Соляні", мешканцем квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5, встановлено в місці спільного користування- в коридорі на сходовому майданчику перегородка без дозволу житлово-експлуатаційного підприємства, оформленого належним чином та без його згоди.

Згідно Довідки про погодження від 15.12.2016 року, яка дана ОСОБА_5 ТОВ "Соляні" , ТОВ "Соляні" погоджує вирішення питання про поліпшення умов користування квартироюЗазначене дозволено шляхом прибудови до квартири вхідного тамбура розміром 1,55х1,32х(2,05 кв.м.) за рахунок його розмішення у межах частини приміщення загального користування. Планувальна можливість прибудови лежить у відповідності з наданим та погодженим проектом , який повністю співвідноситься із будівельними нормами та обмеженнями, що відображені у розпорядженнях та наказах по ДБН ДЕРЖКОМБУДу України.

При цьому суд звертає увагу, що ні зазначена Довідка-погодження, ні проект реконструкції - не містить жодних даних, підписів, посилань про те, що він погоджений с сусідами та співвласниками коридору загального користування, за рахунок якого планується прибудова вхідного тамбуру.

Згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 17-1242/1243 від 26 лютого 2018 року, власники квартири НОМЕР_3 провели реконструкцію своєї квартири та збільшили загальну площу квартири за рахунок частини позаквартирного коридору , зробивши її тамбуром у власній квартирі, площею 2,0 кв.м. Розташування двірних прорізів квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3 призвело до незручностей співвласників будинку, що пов'язані з потраплянням сусідів до своєї квартири та блокуванні доступу до інженерних мереж , а саме кабелю інтернету квартири НОМЕР_4. Планування квартири 15 не відповідає плануванню вказаному на технічному паспорті станом на 20.12.2016 року. На час проведення експертизи планування та конструктивне рішення квартири 15 не відповідає державним нормама та потребує документів (сертифікатів) , що підтверджують міцність встановлених конструкцій та несучу спроможність конструктивних елементів квартири (будинку).

Згідно Висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи № 125-086 від 15 січня 2019 року , в квартирі НОМЕР_3 наявні внутрішні перепланування приміщень у вигляді демонтажу внутрішніх перегородок , улаштування дверних прорізів та інше, які не відповідають розробленому ФОП "ОСОБА_6." передпроектним розробкам, в якому відображено тільки приєднання частини приміщення загального користування до квартири НОМЕР_3 .

Визначити, чи є внутрішня стіна між приміщенням коридору загального користування та приміщеннями сантехнічного приміщення квартири НОМЕР_3 несучою, не надається можливим в зв'язку з відсутністю робочого проекту на будівництво житлового будинку АДРЕСА_6

Дослідженням прибудови тамбуру до квартири НОМЕР_3 встановлено, що вона є розмірами 1,7 х 1,35 м., площею 3,9 кв.м., виконана за рахунок коридору загального користування між мешканцями квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , а саме встановлена перегородка товщиною0,12 м з дверним прорізом , заповненим металевим дверним блоком , що відповідає розробленим ФОП ОСОБА_6 передпроектним проработкам. При дослідженні наявних вхідних дверних прорізів в НОМЕР_4 та НОМЕР_3 встановлено, що дверний вхідний проріз в квартиру НОМЕР_3 улаштований в перегородці з повним відкриванням дверного металевого полотна в бік правою бокової стіни коридору загального користування; дверний вхідний проріз в квартиру НОМЕР_4 улаштований в стіні з повним відкриванням дверного полотна в бік лівої бокової стіни коридору загального користування. Тобто при повному відкриванні дверних полотен кожної квартири дверні полотна не пересікаються , як вказано в наданих пеередпроектних проработках .

Встановлено, що в ході виконання робіт по улаштуванню тамбура до квартири НОМЕР_3 з площі коридору загаьного користування між власниками квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , електричні мережі, які ідуть від загальних електричних щитків цих квартир , розташовані на стіні коридору загального користування та кабелі інтернету до НОМЕР_4, опинилися в тамбурі квартири НОМЕР_3 що призводить до значних незручностей до їх доступу мешканцями квартири НОМЕР_4 під час їх ремонту. Елекричні щити квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3 розташовані на коридорі загального користування.

Встановити, чи існують порушення стану електричних мереж в спільному коридорі квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_6 не надається можливим , так як встановлення технічного стану електричних мереж повинно виконуватися спеціалістами електричних мреж.

Перепланування приміщень квартири АДРЕСА_3 всередені кварири, хоча і не відповідають передпроектним розробкам ФОП ОСОБА_6 та при цьому робочий проект "Реконструкція квартири НОМЕР_3 в житловому будинку" який вказаний в Декларації про готовність об'єкту до експлуатації експерту не наданий, не впливають на можливість належного користування мешканцями квартири НОМЕР_4 своїм майном у вигляді приміщень квартири. В той же час виконана прибудова тамбуру до квартири НОМЕР_3 призводить до значних незручностей за відсутності доступу мешканцям квапртири НОМЕР_4 до електричних мереж та інтернету під час їх ремонту, так як на даний час ввід кабелів електричних мереж та інтеренету знаходиться в тамбурі квартри НОМЕР_3. Для усунення цих перешкод необхідно викнати перенос вводу кабелів електричних мереж та інтернету , який виконується силами спеціалістів електричних мереж згідно розроблених проектів або технічних схем.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", (із змінами за постановами №15 від 25.05.1998 року, №7 від 30.05.2008 року, №12 від 24.10.2008 року) приватна власність громадян, як одна з рівноправних форм власності, охороняється законом, її захист здійснюється судом.

За положеннямист. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст.317,319 ЦК Українивласникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 358 ЦК України передбачено підстави та умови здійснення права спільної часткової власності співвласниками та презюмується, що таке здійснення відбувається за їхньою згодою. Відповідно до частини третьої цієї статті кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У відповідності до абз. 2 п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ст. ст.2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. ст.6 цього Закону , співвласники мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Поняття спільного майна визначено статтею 1 вищезазначеного Закону, відповідно до якої спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Отже, виходячи з умов Закону, тамбур та сходові майданчики є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями всупереч вимог п.4 абз. 3 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених по Постановою КМ України від 24.01.2006 р. № 45, порушила права ОСОБА_4 , оскільки, переобладнала коридор загального користування, без його згоди та без врахування інтересів останнього, як співвласника цього коридору та власника квартири НОМЕР_4.

У п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз'яснено, що, відповідно до положень статей391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоповерховому житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкціїбудинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, що обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно доп. 1.4.1 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 (надалі Правила) переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Пунктом 1.4.5 цих Правил передбачено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, їх власник або уповноважений ним особа подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування. Уразі необхідності можуть подаватися такі документи як згода власників (співвласників) на переобладнання або перепланування приміщень.

Крім того, суд враховує наступне.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з'єднань з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки) окремого користувача системи передачі/розподілу;точка вимірювання - фізична точка (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення високовольтної обмотки трансформатора струму) на електричній мережі, в якій вимірюються фізичні параметри електричної енергії (її якісні параметри та рівні електричної потужності) та/або обсягу перетікань електричної енергії; точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку; учасники роздрібного ринку електричної енергії (учасники роздрібного ринку) - електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу, з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.

Згідно п 2.2.5 цих правил, за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється:

1) між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи - відповідно до пункту 2.2.2 або пункту 2.2.3 цієї глави;

2) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, - на вхідних клемах вузла вимірювання;

3) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, - на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання;

4) між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання.

Таким чином, належними та достеменним доказами ( всинсовком судової експертизи), а також поясненнями сторін підтверджується факт обмеження доступу позивача до частини електричних мереж, які ідуть від електролічильника , тобто після вхідних клем вузла вимірюванняАДРЕСА_4 до безпосередньо струймоприймачів квартири, що згідно вищенаведених Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 відноситься до балансової належності та експлуатаційної відповідальності саме власників квартири НОМЕР_4 як побутових споживачів електроенергії у багатоквартирному житловому будинку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушених своїх невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свобода чи законні інтереси таких осіб, і залежно від цього вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбаченийстаттею 16 ЦК України.

Разом із цим, за ч. 3ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В межах розгляду даної справи відповідачем не спростовані доводи позивача та зібрані докази у справі щодо створення перешкод у користуванні та розпорядженні його майном шляхом встановлення перегородки в коридорі загального користування , адже таким чином унеможливлено доступ позивача до частини електричних мереж , відповідальність за належний стан яких згідно вимог закону покладається саме на власників квартири НОМЕР_4, а також вільне користування спільним коридором, який повинен перебувати у спільному користуванні сторін по справі. До того ж твердження позивачів щодо того, що розташування стіни на відстані близько 40 см від їх дверей унеможливлює винесення медичних нош з квартири, з огляду на наявні захворювання позивача суд також вважає такими, що заслуговують на увагу.

З огляду на вищенаведене, вимоги позову про зобов'язання ОСОБА_5 , як власника квартири НОМЕР_3 , демонтувати встановлену перегородку, товщиною 0,12 м, в коридорі загального користування між мешканями квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3 та привести коридор загального користування до попереднього розміру та стану внутрішнього оздоблення , які існували до проведення прибудови тамбуру, розміром 1,7 мх1,35м, площею 3,9 кв.м. - є обгрунтованими, доведеними та підлягають задволенню.

Що стосується вимог позову про зобов'язання відповідачки привести у первісний стан несучу стіну в спільному коридорі, тобто відновити цілісність зазначеної конструкції відповідно до технічної документації будинку; зобов'язати відповідача привести у первісний стан електричні мережі, які знаходяться в спільному користуванні відповідно до технічної документації будинку - то такі вимоги задоволенню не підлягають за їх недоведеністю , адже в матеріалах справи відсутні докази щодо порушення цілісності саме несучої стіни будинку та пошкодження елекричних мереж, які прямо порушують права позивачі на належне користування своєю власністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Маетріалами справи підтверджуються витрати позивача на сплату вартості судової експертизи у розмірі 4753,92 грн 30.11.2017 року ( а.с.84)

Керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 81, 141, 259-263,273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5, якій на праві власності належить квартира АДРЕСА_5, демонтувати встановлену перегородку, товщиною 0,12 м з дверним прорізом , заповненим металевим дверним блоком в коридорі загального користування між мешканями квартир НОМЕР_4 та НОМЕР_3 на четвертому поверсі будинкку АДРЕСА_6 та привести коридор загального користування до попереднього розміру та стану внутрішнього оздоблення , які існували до проведення реконструкції квартири НОМЕР_3 у вигляді прибудови тамбуру, розміром 1,7 мх1,35м, площею 3,9 кв.м.

У задоволенні інших позовних вимог в частині зобов'язання приведення у первісний стан та відповідно до технічної документації будинку несучу стіну в спільному коридорі та електричні мережі, які знаходяться в спільному користуванні - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_6, 54025) на користь держави судовий збір у розмірі 1762 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 ( ІНН НОМЕР_2, АДРЕСА_7, 54025) 4753 грн 92 коп витрат на проведення експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення суду складено 05 квітня 2019 року.

Суддя Гуденко О.А.