Вирок № 81001476, 03.04.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

03.04.2019 Справа № 490/4572/16-к

н\п 1-кп/490/79/2019

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

В И Р О К

Іменем України

03 квітня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Тішко Д.А.

за участю секретаря судового засідання Дибич О.В.,

прокурора Великохатька В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12016150020001141, за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Новий Буг Миколаївської області, є громадянином України, українець, з вищою освітою, одруженого, дітей не має, працює керівником гуртків в Клубі юних моряків з флотилією, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.1 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2016 року приблизно о 02 год. 30 хв. ОСОБА_1, маючи намір спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований напроти будинку №24 по вул. Фалєєвській в м.Миколаєві, шляхом віджиму правого бокового скла проник в кабіну вищевказаного автомобілю, після чого шляхом пошкодження та в подальшому з'єднання дротів запалення завів даний автомобіль. В подальшому ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 35650 грн.

Крім того, ОСОБА_1 05 березня 2016 року близько 02 год. 37 хв. в порушення п.п. 2.9«а»; 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував технічно справним автомобілем «ГАЗ 2705», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався у темний час доби по сухій, чистій, освітленій міським електроосвітленням проїзній частині вул. Велика Морська зі сторони вул. Фалеївської в напрямку вул. Радянської зі швидкістю 40км/год. Рухаючись на вказаному автомобілі при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг вул. Велика Морська та вул.Декабристів, ОСОБА_1 в порушення п.п.2.3«б»; 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» ПДР України,та дорожньою розміткою білого кольору 1.14.2 додатку 2, «Пішохідний перехід», ПДР України, по якому з права наліво у темпі спокійного кроку рухався пішохід, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним легкового автомобіля, хоча об'єктивно міг це зробити, не переконався, що па пішохідному переході відсутній пішохід, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух у вибраному ним напрямку, внаслідок чого допустив контактування передньою частиною автомобіля з пішоходом ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину вулиці Великої Морської в м. Миколаєві по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному знаками 5.35.1 та 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.2 «білого кольору» додатку 2 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5., спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому внутрішньої лодижки лівої гомілки та нижньої третини малої бедрової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №504 від 30.03.2016р., відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочинів, передбачених ч.1 ст.286, ч.1 ст.289 КК України, винним себе визнав повністю, та пояснив, що з викладеним у обвинувальному акті обставинами він повністю згоден, це відповідає дійсності. Крім того додав, що повністю компенсував завдані збитки потерпілим, про що є відповідні документи у справі. За тривалий час, який пройшов з моменту вчинення кримінальних правопорушень, він повністю змінив ставлення до життя, праціює у клубі юних моряків, позитивно характеризується, нагороджений грамотами за успіхи у виховній роботі із дітьми.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, обвинувачений не оспорює фактичні обставини, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, пояснив в судовому засіданні, що правильно розуміє зміст зазначених обставин та його позиція є добровільною з огляду на що суд вважає їх встановленими.

Наведені вище дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч.1 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом та за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Щодо епізоду порушення правил безпеки дорожнього руху з боку ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом «ГАЗ 2705», реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до спричинення потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоровя, то суд вбачає підстави для звільнення ОСОБА_1 за цим злочином від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Частина 1 ст. 285 КПК України визначає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину минуло три роки.

За злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, законом визначено покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому цей злочин належить до категорії злочинів невеликої тяжкості.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що з моменту вчинення вказаного злочину, тобто з 05 березня 2016 року, минуло більше трьох років.

На час розгляду клопотання судом не встановлено та сторонами провадження не надано відомостей про ухилення підозрюваного від слідства, вчинення ним нових злочинів середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину, а так само і відомостей про переривання чи зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст.49 КК України).

З урахуванням викладеного суд вважає, що на даний момент встановлено наявність законних підстав для звільнення підозрюваного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим злочином.

При призначенні покарання обвинуваченому за злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що він вчинив умисний злочин середньої тяжкості проти безпеки руху та експлуатації транспорту, його особу, а саме те, що він є одружений, дітей не має, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання, навчання та роботи характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, тривалий час працює в клубі юних моряків, потерпіла ОСОБА_6 претензій до обвинуваченого не має, трудовий колектив, де працює обвинувачений клопотав про передачу йому обвинуваченого на поруки. Відповідно до довідки №713 від 25.03.2016р. з Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 ОСОБА_1 на обліку не перебуває. Відповідно до довідки №1515 від 15.03.2016 р. Миколаївського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_1 на обліку не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України покарання за нижньою межою найбільш м'якої санкції у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.

Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. Стороною обвинувачення надано довідки щодо вартості проведення у кримінальному провадженні судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортних засобів №09-1-134 від 22.03.2016 року на суму 880 грн. 40 коп., та судової експертизи №345/18 від 21.04.2016 року на суму 528 грн. 60 коп., та судової експертизи №382 від 28.04.2016 року на суму 528 грн. 60 коп., на загальну суму 1937 грн. 20 коп. Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави 1937 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування вказаних витрат.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України, речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки «ГАЗ 2705», реєстраційний номер НОМЕР_1 який передано на відповідальне зберігання потерпілій, слід залишити ОСОБА_2 як володільцю.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження припинили свою дію.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК УкраїниОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за проведення судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортних засобів №09-1-134 від 22.03.2016 року, судової експертизи №345/18 від 21.04.2016 року, судової експертизи №382 від 28.04.2016 року в розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн.20 коп.

Речовий доказ у кримінальному провадженні №12016150020001141, а саме: автомобіль марки «ГАЗ 2705», реєстраційний номер НОМЕР_1, який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити останьому як володільцю.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя Центрального районного

суду міста Миколаєва Д.А. Тішко