Ухвала суду № 80999461, 08.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/24353/2012

Провадження № 4-с/761/73/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Піхур О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мусійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець Руденко О.Ю. Шевченківського районного відділу виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в:

У січні 2017 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з скаргою.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. від 26.06.2017 року скаргу повернуто заявнику.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.09.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді від 24.12.2018 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Заявник у своїй скарзі просить визнати дії державного виконавця щодо виконання 29.11.2016 року рішення суду від 10.04.2013 року неправомірними, скасувати його вимоги від 23.09.2016 року №802/22 та зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва зупинити виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 року до закінчення касаційного провадження, оскільки, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2014 року було зупинено виконання рішення суду від 10.04.2013 року та ухвали від 03.06.2014 року.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.1, ч.2 ст. 450 ЦПК України).

Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази, матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2014 року було зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 року у цивільній справі №2610/24353/2012 до закінчення касаційного провадження.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (ч.5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 року залишено без змін.

Таким чином, виконавчі дії проводились 29.11.2016 року, тобто, в той час, коли було закінчено касаційне провадження і закінчилася дія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2014 року в частині зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 року у цивільній справі №2610/24353/2012, тобто після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 451 ЦПК України).

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (ст. 452 ЦПК України).

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ст. 453 ЦПК України).

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що державний виконавець під час виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 року у цивільній справі №2610/24353/2012 діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, було закінчено касаційне провадження і закінчилася дія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2014 року в частині зупинення виконання рішення, а тому вимоги скарги не підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.34, 35 Закону України «Про виконавче провадження»; ст.ст. 447, 451, 452, 453 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

В задоволенні вимог скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець Руденко О.Ю. Шевченківського районного відділу виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на дії державного виконавця - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в розмірі 551,20 грн.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного судового рішення 08.04.2019 року.

Суддя