Ухвала суду № 80999040, 22.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11873/19

Провадження № 2/761/4738/2019

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зацікавлена особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, надання права на обслуговування та використання будинку, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява.

Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, у разі, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач фактично заявляє дві окремі вимоги, що мають не майновий характер. При цьому, згідно наданої квитанції про сплату судового збору на суму 768,40 грн. - останній сплачений позивачем не в повній мірі, тобто лише за одну вимогу позову.

Так, з урахуванням положень та порядку сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», а також того, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн., за заявлені у позовній заяві дві окремі вимоги які мають немайновий характер позивачу необхідно всього сплатити 1536,80 грн., тобто з урахування, сплаченої ним частини судового збору у сумі 768,40 грн., заявнику необхідно в повній мірі доплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Зазначений судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача 31217206026011

Код класифікації

доходів бюджету 22030101

Призначення платежу Судовий збір Шевченківський районний суд міста Києва.

Крім того, як вбачається у своїй заяві, позивач просить визнати особу відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що в розумінні положень ЖК УРСР та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», на які посилається позивач, - фактично є вимогою про зняття особи з реєстрації місця її проживання. При цьому, згідно позову, заявник вказує на те, що відповідач, якого він просить визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: вул. Чаплигіна, 16-а, м. Київ - вже є знятим з реєстрації вказаного місця проживання, тобто фактично, в даному випадку відсутній предмет спору, що в подальшому при розгляді справи може призвести до закриття провадження у даній справі, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України.

Водночас, заявлена вимога про надання позивачу як співвласнику права на обслуговування та використання всього будинку та прибудинкової території, за вищевказаною адресою, з урахуванням викладених у позові обставин та, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, є не обґрунтованою, так як у заяві відсутні відповідні посилання на норми законодавства, якими регулюються спірні правовідносин, заявлені у даному позові.

Разом з тим, ст. 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Так, з позовної заяви вбачається, що позивач у суб'єктному складі даного позову вказує зацікавлену особу - ОСОБА_3, статус якого, як учасника справи, в даному випадку не визначений жодними положеннями ЦПК України, адже у відповідності до ст.ст. 42, 48 ЦПК України, враховуючи, що дана справа розглядається у позовному провадженні, її учасниками можуть бути лише позивач, відповідач та треті особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням заявникові строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зацікавлена особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, надання права на обслуговування та використання будинку - залишити без руху, надавши позивачу строк в десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, роз'яснивши, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Г.Притула