Ухвала суду № 80998976, 18.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6646/18

Провадження № 6/761/386/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участю приватного виконавця: Володіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Приватного виконавця Володіна Артема Вікторовича виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2019 року до суду надійшло зазначене подання.

В поданні приватний виконавець просить: звернути стягнення на нежитлові приміщення з №1 по №5, №І (групи приміщень №14) літера «А», площею 74,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 379,26 доларів США, що еквівалентно 415 086,23 грн. Як зазначає приватний виконавець під час вчинення виконавчий дій не було виявлено майна за рахунок якого може бути сплачено заборгованість.

З інформаційної довідки вбачається, що за боржником зареєстровано земельні ділянки, будинок та квартира, проте приватним виконавцем Гненним Д.А. на вказане нерухоме майно накладено арешт.

В ході виконавчого провадження до приватного виконавця звернувся стягувач з клопотанням про звернення стягнення на майно, яке зазначене в клопотанні так як боржниця є єдиною спадкоємицею такого майна, проте не зареєструвала своє право власності на нього. Так як спадкоємець (Боржник у виконавчому провадженні) ухиляється від оформлення права власності на спадкове майно, що також є предметом іпотеки, а також ухиляється від сплати заборгованості, приватний виконавець вважає, що є підстави для звернення стягнення на вказане майно.

В судовому засіданні приватний виконавець підтримав подання та просив його задовольнити.

Вислухавши приватного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання за наступних підстав.

Частина 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Крім того, згідно із частиною 10 статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Володіна А.В. перебуває виконавче провадження №58202001 щодо виконання виконавчого листа №761/6646/18, виданого 06.12.2018 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» заборгованість за кредитним договором №47/08-F від 08.07.2008 року у розмірі 15 379,26 доларів США, що еквівалентно 415 086,23 грн.

Постановами від 25.01.2019 року приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа та наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

Приватний виконавець не встановив джерела доходів боржника - рахунки в банківських установах відсутні, не працює за трудовим та цивільно-правовим договором, пенсію не отримує.

Водночас з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки АДРЕСА_3 площею 0,284 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 31.05.2018 року; земельної ділянки АДРЕСА_3 площею 0,2647 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 31.05.2018 року; житлового будинку АДРЕСА_3 загальною площею 1679 кв.м., житловою площею 235,5 кв.м. на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 31.05.2018 року; квартири АДРЕСА_1 загальною площею 106,5 кв.м. на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 31.05.2018 року.

На все вказане майно накладено арешт постановою приватного виконавця Гненного Д.А. від 27.09.2018 року у виконавчому провадженні №57304857.

Крім того, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що нежитлові приміщення з №1 по №5, №І (групи приміщень №14) літера «А», площею 74,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані на праві власності за ОСОБА_4 Вказані приміщення були передані в іпотеку АКБ «Золоті ворота», а потім за Договором про відступлення права за Договором іпотеки від 08.07.2008 року Іпотекодержателем зазначеного майна стало ТОВ «Фінансова компанія Горизонт».

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Звєрькова Н.В. повідомила, що після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа №2/2014 відкрита на підставі заяви ОСОБА_2, яка є єдиним спадкоємцем.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія горизонт» зверталося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема нежитлові приміщення з №1 по №5, №І (групи приміщень №14) літера «А», площею 74,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 24.09.2018 року (справа №761/6646/18) позов було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія горизонт» заборгованість за кредитним договором №47/08-F від 08.07.2008 р. у розмірі 15 379,26 доларів США, що еквівалентно 415 086,23 грн. В задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

В обґрунтуванні відмови в цій частині позовних вимог суд зазначив, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню, оскільки до відповідача перейшов обов'язок саме по заборгованості за кредитним договором, однак не перейшов обов'язок за договором іпотеки, як іпотекодавця.

Позивач не оскаржував рішення в апеляційному порядку.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених у статті 1219 ЦК України(статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про іпотеку», Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом.

Стаття 23 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Отже, оскільки законодавець надав повноваження суду звертати стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, проте іпотечне майно не є майном боржника, тому суд не вбачає підстав для задоволення подання приватного виконавця.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.10 ст.440 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Приватного виконавця Володіна Артема Вікторовича виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Н.Г. Притула