Ухвала суду № 80998131, 18.02.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6636/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Лапцун В.В., за участю прокурора Паршутіна А.Б., захисників - адвокатів Абрамчука Д.В., Завалька С.В., Данильченко К.М., Дульського О.Л., Пінчука К.Ю., підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.02.2019 старший слідчий в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України старший радник юстиції Климович Ф.С., за погодженням з прокурором четвертого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та інших органів досудового розслідування, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України молодшим радником юстиції Козіцьким О.С., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001183 від 05.05.2016 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Так, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_9, будучи членом спостережної ради АБ «Укргазбанк» (далі - Банк), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, використовуючи підконтрольне йому підприємство - ТОВ «Контракт 2007» та свій вплив на службових осіб Банку, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, організував укладення 14.11.2008 між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Контракт 2007» договору оренди нежитлових приміщень № 1-11/08 та підписання 01.04.2009 акту прийому-передачі до вказаного договору оренди нежитлових приміщень, загальною площею 5 035,90 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 19, 21, 23, якими Банк фактично не користувався та необхідність використання яких документально не підтверджено. Внаслідок перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Контракт 2007» за надані послуги з оренди нежитлових приміщень та за відшкодування ремонтно-будівельних робіт нежитлових приміщень, АБ «Укргазбанк» завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 39 098 436 гривень 87 копійок.

У невстановлену слідством дату та час у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на організацію привласнення чужого майна - майна АБ «Укргазбанк» в особливо великих розмірах з метою обернення його у подальшому на свою користь. Усвідомлюючи, що самостійно довести злочини до кінця він не зможе, та не бажаючи бути викритим у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_9 розробив план вчинення привласнення майна АБ «Укргазбанк», згідно з яким було визначено об'єкт злочину, необхідність ініціювання вчинення злочинів перед іншими співучасниками, вступу з ними у змову із подальшим розподілом їхніх обов'язків та функцій, а також координації їх діяльності. Таким чином, ОСОБА_9 організував вчинення злочинів та приступив до керування ними.

Згідно злочинного плану ОСОБА_9, підконтрольні йому особи у складі керівництва АБ «Укргазбанк», діючи за попередньою змовою та шляхом зловживання своїм службовим становищем, повинні були прийняти рішення, на підставі яких майно банківської установи - грошові кошти в особливо великих розмірах, що перебували у їх віданні, було привласнено на користь ОСОБА_9 та задіяних у вчиненні злочину осіб шляхом укладення правочину (договору оренди приміщення), вигодонабувачем від якого стала підконтрольна ОСОБА_9 юридична особа - ТОВ «Контракт 2007».

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 у 2008 році, точної дати та часу слідством не встановлено, повідомив про свій злочинний план директору ТОВ «Контракт 2007» ОСОБА_6 та іншим невстановленим слідством особам, і запропонував їм взяти участь у його вчиненні, на що останні погодились.

Встановлено, що ТОВ «Контракт 2007» (код ЄДРПОУ 35264171) зареєстровано з відповідним записом у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи за № 10701020000028951 10 липня 2007 року. Засновниками товариства виступили ТОВ «Систембуд» (код ЄДРПОУ 35000486) та громадянин ОСОБА_11 ТОВ «Контракт 2007», відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе (вул. М. Бойчука), буд. 12А.

Директором ТОВ «Контракт 2007» з 05.08.2008 по 17.06.2009 було призначено ОСОБА_6, остання була наділена правом вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Водночас, як встановлено слідством, ТОВ «Контракт 2007» було фактично засноване та належало ОСОБА_9, який створив таку юридичну особу для виведення та подальшого привласнення коштів з АБ «Укргазбанк». Так, ОСОБА_9 особисто приймав на роботу у ТОВ «Контракт 2007» директорів та бухгалтерів, надавав їм вказівки по відображенню фіктивних фінансово-господарських операцій товариства, виготовлення документів, переведення коштів. Печатка ТОВ «Контракт 2007» знаходилась у ОСОБА_13 - довіреної особи ОСОБА_9

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у пособництві в привласненні чужого майна, яке перебувало у віданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

11.02.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" про участь ОСОБА_9 у створенні та фіктивній діяльності ТОВ "Контракт 2007" від 21.06.2018; договором оренди №1-11/08 від 14.11.2008, який було укладено між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Контракт 2007"; додатковою угодою від 28.04.2009; актом прийому-передачі до договору оренди №1-11/08 від 14.11.2008; меморіальними ордерами з рахунками-фактурами щодо передоплати за оренду приміщень за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 19, 21, 23 та виконання будівельних робіт; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 14.01.2019, під час якого останній повідомив про створення і володіння ОСОБА_9 ТОВ "Контракт 2007"; висновком комісійної судово-економічної експертизи № 18156/18-71/28808?28810/18-71 від 18.12.2018, відповідно до якої перерахування коштів Банком документально підтверджується, однак фактично приміщення не використовувалися, чим завдано ПАТ АБ "Укргазбанк" матеріальну шкоду; висновком комісійної судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №16504/16505/18-43/16506/18-42/28780?28789/18-42/28790?28803/18-43; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрювана та її захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити, зазначали, що вказана підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою, а доводи скоєння інкримінованого злочину взагалі відсутні, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може здійснювати дії, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не були доведені,

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

Підозрюваною у кримінальному провадженні є: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Завітинськ, Амурської області Російської Федерації, громадянка України, яка зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

11.02.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: - заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" про участь ОСОБА_9 у створенні та фіктивній діяльності ТОВ "Контракт 2007" від 21.06.2018; договором оренди №1-11/08 від 14.11.2008, який було укладено між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Контракт 2007"; додатковою угодою від 28.04.2009; актом прийому-передачі до договору оренди №1-11/08 від 14.11.2008; меморіальними ордерами з рахунками-фактурами щодо передоплати за оренду приміщень за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 19, 21, 23 та виконання будівельних робіт; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 14.01.2019, під час якого останній повідомив про створення і володіння ОСОБА_9 ТОВ "Контракт 2007"; висновком комісійної судово-економічної експертизи № 18156/18-71/28808?28810/18-71 від 18.12.2018, відповідно до якої перерахування коштів Банком документально підтверджується, однак фактично приміщення не використовувалися, чим завдано ПАТ АБ "Укргазбанк" матеріальну шкоду; висновком комісійної судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №16504/16505/18-43/16506/18-42/28780?28789/18-42/28790?28803/18-43; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованих їй стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, строком на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42016000000001183 від 05.05.2016.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити старшому слідчому в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Климовичу Ф.С. у задоволенні його клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Завітинськ, Амурської області, Російської Федерації, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 16 квітня 2019 року включно, заборонивши останній в період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарняних закладів.

Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Покласти на підозрювану ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого:

1) не відлучатися із населеного пункту (м. Ірпінь, Київської обл.), у якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_10;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 квітня 2019 року, включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 16 квітня 2019 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_6

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 11 год. 05 хв. 22 лютого 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. А. Писанець