Ухвала суду № 80997479, 02.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3416/19

Справа № 754/15478/18

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2019 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судових засідань Гайворонського В.М.,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Деснянської районної в м.Києві державної адміністраціїпро розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їхнє утримання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 02.11.2018 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3, 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Деснянської районної в м.Києві державної адміністраціїпро розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їхнє утримання.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 05.11.2018 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.11.2018 року було відкрито провадження та призначено по названій справі підготовче засідання.

В підготовче засідання з'явився представник позивача та відповідач по справі.

На чисельні виклики представник третьої особи Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, у підготовче засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомляв, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повістка з відміткою про отримання.

Разом з тим, станом на день підготовчого засідання, яке відбулось 02.04.2019 року висновок, щодо доцільності визначення місця проживання неповнолітніх дітей з матір'ю суду не надано, відсутність вказаного висновку унеможливлює вирішення даної справи.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з'являтись в судове засідання за викликом суду.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали судді Деснянського районного суду м.Києва від 23.11.2018 року Службу у справах дітей Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, було залучено до участі у справі у якості третьої особи, оскільки, виходячи зі змісту позовної заяви встановлена вимога, щодо визначення місця проживання малолітніх дітей. При цьому судом було здійснено виклики третьої особи з прохання надати суду будь - які пояснення, а також прискорити надіслання висновку, щодо доцільності визначення місця проживання дитини, однак дані листи проігноровані та не виконані.

Нез'явлення представника Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судові засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки предмет позову стосується захисту прав та інтересів дитини, та є обов'язковим подання висновку служби з приводу спору, у відповідності до вимог СК України.

Зокрема, представником Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації не направлено до суду пояснень третьої особи у строк встановлений чинним законодавством та висновку, щодо вимоги визначення місця проживання малолітніх дітей сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в матеріалах цивільної справи клопотань з приводу відкладення розгляду справи не містяться.

У відповідності до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

На думку суду, дії представника Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, а саме - неявка в судові засідання, спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати явку представника Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністраціїв судові засідання по вказаній справі обов'язковою, та стягнути з Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністраціїв дохід державного бюджету України штраф в розмірі 576, 3 грн.

При цьому, на підставі ч. 6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.

Керуючись ст.ст. 12, 43, 44, 81 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

ПОВТОРНО визнати явку представника Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судові засідання по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Деснянської районної в м.Києві державної адміністраціїпро розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їхнє утримання - обов'язковою з наданням висновку щодо доцільності визначення місця проживання неповнолітніх дітей з матір'ю.

Стягнути зі Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністраціїв дохід державного бюджету України штраф в розмірі 576, 3 грн.

Стягувач Державна судова адміністрація України - м. Київ, вул. Липська, 18/5, Код ЄДРПОУ 26255795.

Боржник Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації- код ЄДРПОУ 37415088, м. Київ, пр. Маяковського, 29.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя: