Ухвала суду № 8099676, 08.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

08.02.10                                                                                 Справа № 15/132н.

За позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Луганського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз”, м. Луганськ

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, м. Луганськ

про визнання постанови недійсною

Суддя Мінська Т.М.

Представники сторін:

від позивача - Герасименко О.О. - представник, довіреність № 2 від 14.01.2010, Доніна О.В. - представник, довіреність № 4 від 14.01.2010;

від відповідача - Бурмак К.В., головний спеціаліст інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, довіреність № 802-К від 27.10.08.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду – в.о. голови суду від 04.01.2010р. справа передана на розгляд судді Мінській Т.М.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання повністю недійсною постанови № 1.1.1-26 від 21.04.09 про накладення штрафу на ДК “Укртрансгаз” в особі Луганського ЛВУМГ філії УМГ “Донбастрансгаз” за правопорушення у сфері містобудування як таку, що винесена без належних законних підстав відповідачем.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області 21.04.2009 року була прийнята постанова № 1.1.1-26 про накладення на позивача штрафу в сумі 14595 грн. 48 коп. за правопорушення у сфері містобудування.

Зазначена постанова була прийнята відповідно до Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР та Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244.

Позивач не згодний з зазначеною постановою звернувся з позовом до господарського суду Луганської області посилаючись на те, що згідно ст. 4 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” постанова може бути оскаржена до господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позов таким, що не підлягає розгляду в господарському суді, з огляду на наступне.

Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено підвідомчість справ господарським судам. Виключення із спорів становлять спори, що виникають із публічно –правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб’єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" за якими державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд має здійснюватися центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури і, зокрема, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (підпункт "б" підпункту 2 пункту 13 розділу I).

Статтями 24, 31 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що дозвіл на початок виконання будівельних робіт має надаватися Державною архітектурно-будівельною інспекцією України або її територіальними органами, а державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій, окрім інших спеціально уповноважених органів, здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (пункт 14 розділу I).

А згідно статті 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" справи про правопорушення, передбачені зазначеним законом, уповноважені розглядати Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи, а право накладати штрафи надано також заступникам начальників інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 8 розділу I).

Отже, відповідач у справі є органом державної виконавчої влади і оспорювана постанова прийнята ним при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства,

Відповідно до п. 13 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цім Кодексом діють у частині, що не суперечать цьому Кодексу.

Отже ст. 4 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, згідно якої постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю може бути оскаржена до господарського суду, суперечить Кодексу адміністративного судочинства України закони України, тому не застосовується.

За таких обставин, на підставі ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 17, п. 13 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства та не може розглядатися господарським судом.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 03 серпня 2009 р. по справі № 16/21н.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Сплачене державне мито і витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу, згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” повертаються позивачу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 12, 80 п. 1, 86, 87 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі припинити.

2. Повернути Дочірній компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Луганського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз”, м. Луганськ, вул. Южная, 138, код 13391380 з Державного бюджету України з поточного рахунку 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 85 грн., сплачене платіжним дорученням № 1555 від 30.04.2009., видавши його з матеріалів справи. Повернення здійснити на підставі даної ухвали, засвідченої гербовою печаткою суду.

3. Повернути Дочірній компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі Луганського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії “Управління магістральних газопроводів “Донбастрансгаз”, м. Луганськ, вул. Южная, 138, код 13391380 з Державного бюджету України з поточного рахунку 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., сплачені платіжним дорученням № 11533 від 30.04.2009., видавши його з матеріалів справи. Повернення здійснити на підставі даної ухвали, засвідченої гербовою печаткою суду.

Додаток: платіжні доручення № 1555 від 30.04.2009. на суму 85 грн. та № 11533 від 30.04.2009. на суму 312 грн. 50 коп. - оригінали.

Суддя Т.М.Мінська