Рішення № 80996712, 01.04.2019, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/55/19

Провадження №2/718/10/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2019 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіцмань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву № б/н від 10.07.2014 року згідно якої отримала кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Вказує, на те, що протягом дії кредитного договору відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, в результаті чого станом на 25.12.2018 року виникла заборгованість в сумі 11709,79 грн., з яких: 1082,23 грн. – тіло кредиту, 5274,58 грн. –нараховано відсотків за користування кредитом, 4319,18 грн. - пеня, а також: 500 грн. штраф (фіксована частина), 533,80 грн. - штраф (процентна складова), які просив стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, надав суду письмову заяву згідно якої просив розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, однак 20.02.2019 року подала до суду відзив на позовну заяву в якому вказала, що даний позов є незаконним та необґрунтованим, оскільки, у неї немає боргових зобов’язань перед позивачем. Позивач не надав жодних доказів того, що відповідач заборгував позивачу грошові кошти зазначені в позовній заяві. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача 20.03.2019 року подано відповідь на відзив, відповідно до якого пояснив, що з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача – баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо, відповідно до положень Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що 10.07.2014 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір без номера, згідно умов якого відповідач отримала кредит в сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Вищевказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 знала про умови приєднання до правил надання банківських послуг, строків, сум та умов погашення заборгованості за кредитом, а також штрафних санкцій у випадку порушення взятих на себе зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч.1ст.610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом випадках.

Згідно ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В розрахунку заборгованості за кредитним договором без номеру від 10.07.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованістьв сумі 11709,79 грн., з яких: 1082,23 грн. – тіло кредиту, 5274,58 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом, 4319,18 грн. - пеня, а також: 500 грн. штраф (фіксована частина), 533,80 грн. - штраф (процентна складова),які просив стягнути з відповідача.

Устатті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК Українивиконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно дост.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 ЦК України).

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів.

А пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено нарахування пені у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених уст.61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно дост.417ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковим для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ураховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом 1082,23 грн. – тіло кредиту, 5274,58 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом, а також: 500 грн. штраф (фіксована частина), 533,80 грн. - штраф (процентна складова),а всього разом 7390,61 грн.

Крім того, згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір в розмірі 1 921 гривень. Це підтверджується платіжним дорученням від 02.01.2019 року. Пред'явлений ним позов задоволений на 63% тому, на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1210 грн.23 копійок.

На підставі ст.ст.2,15,526,530,536,546,549,551,611,612,625,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,81,141,237,263,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 а Кіцманського району, Чернівецькій області, на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код одержувача ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 7390 (сім тисяч триста дев’яносто) гривень 61 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1210 грн.23 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.М. Мізюк