Вирок № 80996615, 08.04.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 701/224/17-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого: судді - Михальченко Ю.В.,

судді - Шипович В.В.

судді - Кондрацька Н.М.

за участі:

секретаря судового засідання - Запорожець Я.В., Василенко О.Г.

прокурора - Заболотньої Я.С., Заболотній А.В.

захисників - Дяченко В.М., Горбан В.М.

перекладачів - Говорунець З.В., Іванової Л.В.,

Платонової С.О., Хом’як Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016250210000237 від 01.10.2016 року, відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, молдован, громадянина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, без постійного місця проживання на території України, раніше не судимого

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,

із участю в судовому розгляді:

потерпілого - ОСОБА_9,

представника потерпілого - Швиденко М.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) відповідальність за який передбачена ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України - як пособництво шляхом надання знаряддя для вчинення таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в особливо великих розмірах, за наступних обставинах.

26 вересня 2016 року в денний час доби, ОСОБА_7 придбав в магазині «Стандарт», що розташований по вул. Тищика 25-А в м. Умань Черкаської області інструменти, а саме: болторіз 760 мм СІ 785459, лом цвяходер 300 мм, викрутку СІ 114069 SL 0*80 мм. та викрутку 46-236 SL 8*150 мм., після чого перевіз їх та залишив в готелі «Золотий ключик», що розташований по вул. Степана Бандери, 2 в м. Умань Черкаської області.

В подальшому 29 вересня 2016 року близько 23.00 години, ОСОБА_7 перебуваючи в готелі «Золотий ключик», що розташований по вул. Степана Бандери, 2 в м. Умань Черкаської області діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про намір невстановлених в ході досудового розслідування осіб вчинити за попередньою змовою крадіжку із офісу на території СФГ «Шевченко», що розташоване по вул. Черняхівського №26 в с. Подібна Маньківського району Черкаської області, на прохання невстановленої особи, для забезпечення можливості викрадення чужого майна, передав їй раніше придбані знаряддя для вчинення злочину, а саме болторіз 760 мм СІ 785459, лом цвяходер 300 мм, викрутку СІ 114069 SL 0*80 мм. та викрутку 46-236 SL 8*150 мм, чим сприяв вчиненню злочину.

В подальшому в ніч із 29 на 30 вересня 2016 року, точний час слідством не встановлено, невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, діючи із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, за допомогою знарядь вчинення злочину переданих ОСОБА_7 зламали металеві грати на вікні службового офісу на території СФГ «Шевченко», що розташоване по вул. Черняхівського №26 в с. Подібна Маньківського району Черкаської області та проникли у вказане приміщення, де за допомогою знарядь вчинення злочину переданих ОСОБА_7 зламали металевий сейф, із якого таємно викрали майно належне ОСОБА_9, а саме грошові кошти в сумі 20 000 доларів США та 27 000 гривень, а крім того із приміщення викрали, - окуляри для зору, шарикову ручку з написом «STATE FOOD GRAIN CORPORATION», планшет.

В результаті вказаних умисних дій, невстановлені особи, діючи за пособництва ОСОБА_7, який своїми умисними діями сприяв вчиненню злочину, завдали ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 545 238 гривень.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України - як пособництво шляхом надання знарядь вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у приміщення, вчинене в особливо великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7, вину визнав частково, пред'явлений цивільний позов не визнав та пояснив, що він зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 торгував різним товаром по всій території України, потім вона захворіла і поїхала в ОСОБА_8 щоб підлікуватися. Згодом, за три тижні до крадіжки, йому зателефонував з ОСОБА_8 його знайомий ОСОБА_12 і попросився підзаробити так як був без роботи, він погодився. Він зустрів його на кордоні і вони вирушили до Харкова, на оптовому ринку закупили товар і поїхали в сторону Умань, по дорозі торгували. Коли вони їхали по трасі Київ-Одеса, то його знайомий побачив біля дороги фірму і сказав щоб він туди заїхав. Пояснив це тим, що у нього в м. Києві є знайомий, який може продати йому солярку подешевше, тому він хоче запропонувати цій фірмі купити її. Вони під'їхали, він припаркувався біля офісу і залишився в машині, знайомий вийшов і пішов в бухгалтерію. На той час на вулиці було дуже жарко, так як в машині вода була гаряча, він запитав у одного з працівників де можна попити, той відповів, що крану на території немає, сказав, що можна попросити води у дівчат в офісі. Коли він зайшов до бухгалтерії, то побачив знайомого який розмовляв з бухгалтером, а прямо по коридору були відчинені двері в інший кабінет, тому він пішов прямо щоб знайти кулер. Але одна з бухгалтерів крикнула щоб він туди не ходив, так як там нікого немає. Коли він повернувся назад, його знайомий закінчив розмовляти з бухгалтером і вони повернулися до машини і поїхали. Знайомий повідомив, що взяв номер телефону, так як директора на той момент не було, він був в полі з робітниками. Вони поїхали і зняли готель кілометрів за десять від м. Умані. Пізніше, знайомий залишився в готелі, а він поїхав до м. Умань. Ближче до одинадцятої години, знайомий попросив купити у місті інструменти, на його питання для чого, знайомий відповів, що коли він приїде, то все пояснить. Він купив інструменти і привіз, знайомий йому пояснив, що коли він зайшов на фірму, то побачив там сейф, що мабуть там є гроші. На що ОСОБА_7 відповів, що цим не буде займатися, так як у нього є робота і він добре заробляє. Він дав знайомому чек і він розрахувався з ним за інструменти, які той купував. В той день він розрахувався із цим знайомим за роботу, ОСОБА_12 просив підкинути його до м. Києва. Так як його знайомий погано розмовляв російською, то він попросив його щоб він домовився залишити інструменти у готелі, які забере пізніше. Він так і зробив, домовився з адміністрацією і інструменти залишили в готелі. Він довіз знайомого до м. Києва і поїхав в сторону м. Умані. Будучи у м. Вінниця, йому о 21 годині зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що він приїхав у готель за інструментами, а йому їх не віддають, директор сказав, що доки не прийде та особа яка залишала інструменти, він їх йому не віддасть. Він знаходився за 150 км приблизно від Умані, приїхав десь о 22.30 годині, дівчина викликала директора, який повідомив, що вони пошкодили постіль, чимось замазали і вони не можуть її відібрати. Він заплатив директору 600 грн. і йому повернули інструменти. Іван забрав інструменти, з ним був ще невідомий йому чоловік, хто це він не знає, вони сіли в машину і поїхали, на розвилці вони поїхали і одну сторону, а він поїхав в сторону м. Вінниці. На інший день він зустрів свою співмешканку і вони поїхали в сторону Одеси, закупили товар для роботи. 17.12.2016 будучи в Могилів-Подільському, він зняв готель на два дні, залишили речі в номері. У вечері 17 грудня 2018 року, вони із співмешканкою поїхали до магазину купити продукти, і при виході з магазину його викрили три невідомі йому особи в масках, витягли все з кишень і натягли мішок на голову. Відвезли у невідомому напрямку, тримали два дні в невідомому двохповерховому приміщенні. Потім йому знову наділи пакет на голову і посадили в його ж автомобіль, вони їхали хвилин двадцять. Коли були вже перед Маньківським відділом поліції, вони зупинилися, одягли йому на голову шапку та сказали щоб так сидів не двигався. Потім в руки дали ключі від автомобіля, з ним залишився один чоловік і сказав, що він вийде і через 2-3 хвилин щоб вийшов і ОСОБА_7, щоб зайшов до поліції і запитав слідчого Чорного. Він так і зробив, так як у них залишилася його співмешканка, щоб все він узяв на себе, потім вони її відпустять. Перед цим його питали дві доби і погрожували, не давали води, їжі, знущалися над ним. Він все зробив як йому казали, так як він переживав за себе і за жінку. Його питали током, знущалися над ним і над жінкою. Коли він зайшов до поліції його провели до слідчого, коли він зайшов до кабінету, то побачив чоловіка та упізнав його по одягу. Цей чоловік охороняв його дві доби коли над ним знущалися. Тоді чоловік вийшов з кабінету слідчого і він його більше не бачив. У слідчого були вже готові всі папери, залишалося тільки підписати. Він погодився підписати папери з умовами щоб відпустили дружину, так як вона була у небезпеці, погодився виконати всі інструкції слідчого. Потім слідчий дав телефон і він поговорив з дружиною, вона повідомили що з неї вимагали шість тисяч євро, які вона зібрала і заплатила, просила родичів передати гроші. Потім його відвезли в КПЗ і з того моменту він нічого не підписував. Потерпілий має вплив на прокуратуру та поліцію. Одного разу коли його етапували, прямо на трасі, потерпілий зупинив конвой і сів в машину навпроти нього і вимагав від нього 20 тисяч доларів США, казав що він має вплив, погрожував йому, сказав що достане скрізь, що покаліче. Вину він визнає частково, а саме в тому, що він знав що буде скоєно даний злочин, що він купив інструменти для скоєння злочину, можливо міг все зупинити. Але він знає свого знайомого, оскільки останній з його міста, він спортивної тіло будови, знав що він не послухає його.

Додав, що дружина в Умані писала заяву про її викрадення, її теж допитували, але не в межах цього кримінального провадження. Знайомого звати ОСОБА_12, іншого чоловіка звати ОСОБА_41. Але він його не бачив, коли він розмовляв з ОСОБА_12, то ОСОБА_41 сидів в машині і не виходив. Коли вони приїхали на фірму і в подальшому, ніякої жінки з ними не було.

У відповідності до ч.1,3 ст.337 КПК України « Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.».

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

Згідно ч.2 вказаної статті КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

На підставі вище вказаних доказів досліджених судом, а також показів свідків здобутих в ході судового провадження суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні допитаний потерпілий ОСОБА_9, який показав, що 30 вересня 2016 року о 07.45 він приїхав на територію фермерського господарства, перед цим до офісу приїхала бухгалтер і відкрила приміщення. В цей час він стояв і розмовляв з працівниками. Через 2-3 хвилини бухгалтер вийшла й покликала його, вони зайшли до офісу все було перевернуто, на підлозі були розкидані документи, сейф був пустий і зламаний, з нього зникли гроші в сумі 20 тисяч доларів і 27 тисяч гривень. Грати на вікнах в його кабінеті були перекушені кусачками, всі інструменти були розкидані, також була залишена спортивна сумка. Із столу його кабінету зник планшет, який був подарований його друзями на день народження, іменна подарункова ручка, окуляри від зору. Він викликав працівників поліції. Ручка та окуляри пізніше йому повернули працівники поліції, десь через місяць і сказали, що їх викрав ОСОБА_7 За десять днів до цієї події бухгалтер йому повідомила, що приїжджали два незнайомих чоловіки, які поводили себе некоректно, ходили по коридорах, заглядали в його кабінет. Пізніше бухгалтери впізнали обвинуваченого. Документів на викрадене немає, додав, що в 2014 році йому було нараховано дивіденди, а виплачували на протязі 2015 року, він сплатив податки, є підтверджуючі документи в бухгалтерії. Він поміняв 20 тисяч доларів на базарі. ОСОБА_14 він кошти не тримає, вони лежали в сейфі на роботі. Цивільний позов підтримує повністю, який складається з суми викраденого, а саме: вартість планшету, викрадені кошти.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_15, який показав, що працює у потерпілого ОСОБА_9 головним інженером. В його обов'язки входить наглядати за офісом та за всією територію СФГ. На той час сигналізації на території господарства не було. 26 вересня 2016 року ОСОБА_9 не було і він сказав йому, щоб він записував номера машин ,які заїжджають на територію. В той день на територію заїхав автомобіль там сиділо два чоловіка і він записав номер, вікна були затемнені. Машина була металік, темно-сірого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 Люди були схожі на циган і він зразу зателефонував ОСОБА_9 і повідомив хто приїжджав. Коли він виїжджав з території, то побачив неподалік від господарства ту ж саму машину, там були два чоловіка і жінка. Дівчини була біля автомобіля. Він знову зателефонував, і повідомив потерпілого. 30 вересня після крадіжки, він поїхав з дільничним в м. Умань, об'їхали магазини, і в одному магазинів районі автовокзалу, працівники підтвердили, що інструменти були куплених у них, інші були ще й викрадені, камера відео спостереження зафіксувала двох чоловіків, які викрали інструменти. Пізніше він упізнав обвинуваченого, він був в автомобілі і зафіксований на відеокамері в магазині.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_16, яка показала, що працює в фермерському господарстві СФГ «Шевченко» головним бухгалтером. 30 вересня 2016 року прийшла на роботу о 07 год. 30 хв., двері офісу були відчинені, побачила розібраний замок. Заглянула до кабінету, сейф був відкритий, все було перевернуто. Вона до кабінету не заходила, зразу покликала ОСОБА_9, коли зайшли, він сказав, що викрали гроші. Потім викликали працівників поліції. Незадовго до цього, приходили в офіс двоє чоловіків, а саме 26 вересня, вони запитували за власника ОСОБА_9, вона їм дала номер телефону, так як начальника не було на місці. Один чоловік стояв у дверях, а інший пішов по коридору до кабінету директора, не дивлячись на те що вона його зупиняла, потім він повернувся і вони пішли. Двері в кабінет начальника були відкриті. Додала, що вони не казали для чого їм потрібен був ОСОБА_9 Вона знала що в сейфі зберігалися особисті гроші ОСОБА_9, 20 доларів США і 27 тисяч гривень, він поклав їх на початку березня. Вона підтверджує, що була усна домовленість з ОСОБА_9, про зберігання грошей у сейфі, він не був на сигналізації. Всі гроші зберігаються в одному сейфі, особисті гроші і гроші підприємства. В 2015 році ОСОБА_9 було нараховано і видано документи про дивіденди, є платіжна відомість про отримання. Додала, що не пам'ятає чи виплачувалися гроші ОСОБА_9 у 2016 році. Коли поліція почала розслідування, тоді і побачила чоловіків, на фото упізнала обвинуваченого.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_17, яка показала, що вранці 30 вересня 2016 приїхавши на роботу в фермерське господарство СФГ «Шевченко» побачила, що здійснено крадіжку. В офісі було все перевернуто, розкидані документи, відчинений сейф. Вона зразу вийшла і стала чекати поліцію. Також вказала, що за декілька днів до крадіжки в офіс приїзджали два чоловіки не української національності. Коли вони зайшли в офіс, один з них став в дверях в коридорі, а другий пішов в кабінет до голови, Вони повідомили, що там нікого не має, але він відразу не відреагував, та перебував в кабінеті голови ще 2-3 хвилини. Зазначила, що впізнає ОСОБА_7, це був той чоловік що пішов в кабінет голови.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_13, який показав, що працював в «Трьох піскарях», баристом. У вересні 2016 року, приїхали двоє чоловіків на автомобілі «КІА», сірий металік та заселилися в готель. Чоловік був середнього зросту, худорлявий, видно було що не української національності. Вони виїхали здається до 12 години, заселенням займалася тоді адміністратор. При них була чорна спортивна сумка з будівельними інструментами, з якої виглядали кусачки з червоними ручками. Додав, що у нього гарна пам'ять на обличчя людей. Сумка була закрита, інструменти трохи виглядали. Коли вони ставили чи піднімали сумку було чути гуркіт металу. Обвинуваченого упізнав по фото. На даний момент він військовий, а по освіті учитель фізкультури, будівельником не працював, але він точно знає як виглядають кусачки.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_18, який показав, що в травні 2016 року, точну дату не пам'ятає, він здав в оренду приблизно на десять діб, автомобіль «Мітсубісі Лансер» жінці на ім'я ОСОБА_11, прізвище не пам'ятає, ІНФОРМАЦІЯ_4. З нею, як він зрозумів був її чоловік, на ім'я ОСОБА_7, пізніше вже йому стало відомо його прізвище, ОСОБА_14. В договорі вони вказали адресу проживання м. Херсон. Через десять днів, вони здали машину і приблизно через десять днів, точної дати не пам'ятає, вони знову взяли машину на прокат. Гроші вони скидали на картку, платили вчасно, їздили вони до вересня. Їздили по Одеській області, до Молдавського кордону, йому відомо про це так як машини були обладнані системою спостереження і він міг переглядати де їздить автомобіль, всю історію проїзду автомобіля. Потім, їм було запропоновано змінити автомобіль на «КІА РІО», на даному автомобілі їздив ОСОБА_14, спілкувалися вже з ним. Побачили, що автомобіль багато наїздив, не вписувався в ліміт, кілометраж був по 700, 1000 кілометрів. Вони стали переживати, що машина їздить і вдень, і вночі, їздить по всій України, було вирішено забрати машину, був дуже великий пробіг, повертала автомобіль вже ОСОБА_11. ОСОБА_7 був років 35, зріст 170 см, темне волосся, худорлявий, по-моєму також був молдованин. Зв'язувалися по телефону, проблем не було. ОСОБА_7 казав що він торгує чимось, чи шпалерами, чи чимось іншим. Додав, що спочатку автомобіль був зданий на ОСОБА_11, потім на ОСОБА_14. Договір оренди був розірваний в кінці вересня, точної дати не пам'ятає, договори якийсь час зберігаються але на даний час не може сказати чи він зберігся. Фірма називається «Просто прокат» м. Миколаїв.

Про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:

протокол огляду місця події від 30.09.2016 в присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за участю ОСОБА_9, де проведеним оглядом адміністративного будинку СФГ «Шевченко» встановлено, що у задній (тильній) стіні з правої сторони мається металопластикове вікно з решіткою, на якому виявлено пошкодження, а саме перекушені чотири металеві прути та елементи решітки. На землі під вікном знаходяться металеві фрагменти решітки у вигляді дуги. Сліди перекушування решітки. Всередині адміністративного будинку при огляді пошкодженого вікна в кабінеті директора на підвіконні виявлено сліди рук, ліворуч від сліду рук виявлено сліди матеріалу, ймовірно рукавички та сліди низу взуття. На центральній планці рами вікна виявлено два сліди матеріалу. В ході подальшого огляду кабінету встановлено, що на дивані знаходяться металеві кусачки червоного кольору з гумовими ручками чорного кольору, із маркуванням: «750», «30», написом «МТХ R». На одній із кусачок барвником чорного кольору (маркером) мається рукописний напис: «785459». Біля дивану на підлозі виявлено сумку виготовлену з трикотажного матеріалу чорного кольору, в якій знаходиться шкіряний ремінь чорного кольору. При огляді коридору було виявлено фрагмент циліндричного механізму врізного замка дверей кабінету, поряд в'язку ключів та декоративну накладку замкового отвору. В кабінеті маються пошкодження дверей, а саме пошкодження циліндричного механізму врізного замка у вигляді відсутності відламаного фрагменту. На столі вказаного кабінету виявлено металевий розвідний ключ сірого кольору з маркуванням: «30», та дві викрутки (фігурна та плоска). На підлозі кабінету знаходиться сейф у перекинутому положенні дверцятами доверху, на яких маються пошкодження у вигляді деформації металевого полотна. Біля сейфу виявлено два металеві пристрої для виривання цвяхів «фомки» чорного кольору та металеву викрутку «плоску» з гумовою рукояткою чорного та синього кольорів. На столі кабінету було виявлено два сліди пальців рук. Під час подальшого огляду території комплексу біля лівого кута приміщення було виявлено на ґрунтовій поверхні два сліди низу взуття. До протоколу огляду місця події додано план-схему адміністративної будівлі, фото таблицю зображень до протоколу огляду від 30.09.2016;

протокол огляду речей та предметів від 01.10.2016 в присутності понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в ході якого оглянуто полімерний мішок білого кольору горловина якого прошита ниткою, кінці якої склеєно паперовою биркою на поверхні якої від руки стійким барвником синього кольору виконано напис: в ході огляду місця події в с. Подібна Маньківського району Черкаської області за адресою вул. Черняхівського №26, в приміщенні офісу виявлено та вилучено болторіз 760 мм СІ 785459; два лома-цвяходери; викрутки SL 3.0*80мм; викрутки SL 8*150 мм під ключ, сумка спортивна чорного кольору;

протоколом огляду місця події від 12.10.2016 у присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22, яким встановлено, що у приміщенні бухгалтерії магазину «Стандарт», що по АДРЕСА_2 на столі виявлено компакт-диск у паперовому конверті, де знаходиться фрагмент відеозапису камер відеоспостереження у магазині «Стандарт» за 26.09.2016, де видно як ОСОБА_7 купує болторіз, рукавички, лом-цвяходери та дві викрутки;

повідомленням ПП ОСОБА_23, про те що 26.09.2016 в магазині «Стандарт» по АДРЕСА_1 був придбаний товар - болторіз із кодом 785459, згідно складської накладної №СС-0016354 від 26.09.2016 та доданої накладної;

протокол огляду місця події від 16.11.2016 в присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25, де встановлено, що під час огляду харчевні «Три піскаря» що в м. Умань, Черкаської області по вул. Степана Бандери, 2, вилучено копію реєстраційної картки готелю «Золотий ключик» на ім'я ОСОБА_14, копію товарного чеку №734858 від 26.09.2016 та копію документа громадянина ОСОБА_26 ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_14;

протокол пред'явлення речей для впізнання від 26.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25, яким встановлено, що свідок ОСОБА_27, заявила, що впізнає кусачки болторіз червоного кольору з чорними ручками, як ті що бачила в чорній дорожній сумці 26.09.2016 в готелі «Золотий ключик», яку залишив чоловік на ім'я ОСОБА_14 та доданою таблицею зображень до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 16.11.2016;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29, де свідок ОСОБА_30 заявив, що упізнав особу на фотознімку №2, який купував 26.09.2016 року в магазині «Стандрат» інструменти;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29, де свідок ОСОБА_16 заявила що упізнала особу на фотознімку №1, який 26.09.2016 року перебував в приміщенні офісу СФГ «Шевченко»;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29, де свідок ОСОБА_31 заявила що упізнала особу на фотознімку №3, який 26.09.2016 року перебував в приміщенні офісу СФГ «Шевченко»;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_32, де свідок ОСОБА_33 заявив, що упізнав особу на фотознімку №2, який купував в вересня 2016 року магазині «Стандрат» інструменти;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35, де свідок ОСОБА_36 заявила що упізнала особу на фотознімку №3, який перебував 26.09.2016 в готелі «Золотий ключик»;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35, де свідок ОСОБА_13 заявила що упізнала особу на фотознімку №4 який перебував 26.09.2016 в готелі «Золотий ключик»;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.11.2016 у присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25, де свідок ОСОБА_27 заявила що упізнала особу на фотознімку №2, який перебував 26.09.2016 в готелі «Золотий ключик».

Щодо посилання сторони захисту про визнання протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками недопустимими за участю ОСОБА_30 від 09.11.2016 року, ОСОБА_16 від 09.11.2016року, ОСОБА_17 від 09.11.2016 року, ОСОБА_33 від 15.11.2016 року, ОСОБА_36 від 16.11.2016 року ОСОБА_13 від 16.11.2016року, ОСОБА_27 від 16.11.2016 року, суд приймає дані докази, як допустимі у відповідності до ст.86 КПК України, оскільки вони зібрані у відповідності до вимог ст.223,228,231 КПК України. Суд не вбачає різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. В протоколах зазначені прикмети (ознаки та їх сукупність) по яких особу можливо впізнати, особам роз'яснено права та обов'язки щодо нерозголошення відомостей щодо проведення процесуальних дій, попереджено про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України

В ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження пред'явлене звинувачення, а саме, що ОСОБА_7, в ніч з 29 на 30 вересня 2016 року, за попередньою змовою з невстановленою особою, з метою крадіжки чужого майна та використання його в особистих цілях, на автомобілі Кіа-Ріо державний номерний знак НОМЕР_2, приїхали в с.Побідна Маньківського району Черкаської області, де залишивши автомобіль біля одного із домоволодінь. Після чого, спільно з невстановленою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, прийшов на територію СФГ «Шевченко», що розташоване по вул. Черняхівського №26 в с. Подібна Маньківського району Черкаської області, де шляхом перекушування металевих грат пластикового вікна, проник в середину приміщення службового офісу, звідки умисно, таємно здійснив крадіжку двадцяти тисяч доларів США та двадцяти семи тисяч гривень, окулярів для зору, шарикової ручки з написом «STATE FOOD GRAIN CORPORATION» та іншого канцелярського приладдя, а також планшету, які по праву приватної власності належали директору СФГ «Шевченко» ОСОБА_9, після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Так, в ході судового розгляду доведено, що ОСОБА_7 виступив в якості пособника, а саме сприяв вчиненню злочину. Належних та допустимих доказів, що ОСОБА_7 безпосередньої приймав участь в вчиненні крадіжки як співвиконавець, стороною обвинувачення суду не надано.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_7 обставини, що він знав про майбутнє вчинення крадіжки з СФГ «Шевченко» та сприяв її вчиненню, його вина підтверджується наступним. Встановлено, що 26.09.2016 року ОСОБА_7 придбав в магазині «Стандарт», що по АДРЕСА_3 інструменти, а саме: болторіз 760 мм СІ 785459, лом цвяходер 300 мм, викрутку СІ 114069 SL 0*80 мм. та викрутку 46-236 SL 8*150 мм, що підтверджується відеозаписом з камер зовнішнього спостереження, який оглянутий в ході судового розгляду. Дані інструменти були виявлені та вилучені в ході огляду місця події в с.Подібна Маньківського району Черкаської області від 30.09.2016 року. Номерний знак на болторізі 760 мм СІ 785459, який придбаний ОСОБА_7 в магазині «Стандарт» та виявлений в ході ОМП в с.Подібна Маньківського району від 30.09.2016 року є ідентичним. Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 09.11.2016 року свідок ОСОБА_30 заявив, що упізнав особу на фотознімку №2 та на якій зображений ОСОБА_7, який купував 26.09.2016 року в магазині «Стандарт» інструменти. Згідно протоколу впізнання речей від 16.11.2016 свідок ОСОБА_27, заявила, що впізнає спортивну сумку, яку залишив в готелі «Золотий ключик» чоловік на ім'я ОСОБА_14, і яка в подальшому була виявлена та вилучена виявлений в ході ОМП в с. Подібна Маньківського району від 30.09.2016 року. Згідно протоколу впізнання речей від 26.11.2016 свідок ОСОБА_27, заявила, що впізнає кусачки болторіз червоного кольору з чорними ручками, як ті що бачила в чорній дорожній сумці 26.09.2016 в готелі «Золотий ключик», яку залишив чоловік на ім'я ОСОБА_14 і який був виявлений в ході ОМП в с. Подібна Маньківського району від 30.09.2016 року. В ході судового розгляду встановлено, що реєстраційна картка готелю «Золотий ключик» на ім'я ОСОБА_14, копія посвідчення водія на ім'я ОСОБА_14 належать обвинуваченому ОСОБА_7, також дану обставину визнав обвинувачений.

Щодо розміру завданої шкоди, так в ході судового розгляду встановлено, що внаслідок крадіжки потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди, при цьому органом досудового розслідування точний розмір її не встановлено. Згідно обвинувального акту шкода зазначена в сумі 594 000 грн. При цьому не зазначено, яка вартість викраденого майна (окулярів для зору, шарикової ручки з написом «STATE FOOD GRAIN CORPORATION» та іншого канцелярського приладдя, а також планшету), не проведено товарознавчої експертизи для визначення вартості викраденого майна. Встановлено, що станом на 30.09.2016 року офіційний курс НБУ долара до гривні складає 25.9119 грн. Тобто сума завданої шкоди становить (20000 доларів США * 25.9119) + 27 000 грн. = 545 238 грн.

Щодо посилання сторони захисту про відсутність доказів перебування коштів в сейфі. Наявність коштів в сумі 20 000 доларів США та 27 000 грн. підтвердили в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17, також підтверджується видатковим касовим ордером від 12.08.2016 року про виплату дивідендів з прибутку ОСОБА_9; наказом №16 г про виплату дивідендів від 31.03.2016 року; рішенням №1 від 31.03.2016 року про виплату дивідендів; податковою декларацією платника ФОП ОСОБА_9 від 15.01.2016 року.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

При цьому суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодного належного і допустимого доказу того, що ОСОБА_7 безпосередньо приймав участь у вчинені крадіжки, як співвиконавець. Так, при огляді місця події 30.09.2016 року було виявлено «Сліди перекушування решітки»; «На центральній планці рами вікна виявлено два сліди матеріалу»; «Всередині адміністративного будинку при огляді пошкодженого вікна в кабінеті директора на підвіконні виявлено сліди рук, ліворуч від сліду рук виявлено сліди матеріалу, ймовірно рукавички та сліди низу взуття»; «На столі кабінету було виявлено два сліди пальців рук.»; «Під час подальшого огляду території комплексу біля лівого кута приміщення було виявлено на ґрунтовій поверхні два сліди низу взуття.»; але жодної дактилоскопічної, трасологічної чи інших експертиз, які могли б підтвердити чи спростувати причетність ОСОБА_7 до вчинення крадіжки, проведено не було,

Відповідно до ч.1 ст.52 КПК України, участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

В ході судового провадження встановлено, що 19.12.2016 року ОСОБА_7 повідомлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.185 КК України, що у відповідності з класифікацією злочинів у відповідності до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином. Цього ж дня під час допиту начальником слідчого відділу Маньківського ВП Чорним В.М., в якості підозрюваного в присутності захисника Дишлюк С.В.. 19.12.2016 року ОСОБА_7 подано слідчому дві заяви, відповідно до яких відмовляється від захисника Дишлюк С.В., заявляє про захист своїх інтересів без захисника та не заперечує, щодо проведення з ним слідчого експерименту по факту крадіжки в СФГ «Шевченко» в ніч з 29 на 30 вересня 2016 року.

20.12.2016 року начальником слідчого відділу Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Чорним В.М. проведено слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_7, у присутності понятих ОСОБА_39 та ОСОБА_40, без участі захисника.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що протокол слідчого експерименту від 20.12.2016 року з ОСОБА_7 по факту крадіжки в СФГ «Шевченко» у відповідності до ст.87 КПК України є недопустимим, оскільки отриманий внаслідок істотного порушення прав ОСОБА_7, а тому не може бути покладений в основу пред 'явленого обвинувачення.

Відповідно до ч.4 ст.87 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них. Тому суд не приймає до уваги протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 19.12.2016, де він показав в який час, з ким, в який спосіб і при яких обставинах скоїв крадіжку на підприємстві в приміщенні офісу СФГ «Шевченко» в с. Подібне Уманського району Черкаської області.

Суд визнає недопустимим доказ звіт по руху автомобіля «КIA Rio 1.6» за №4760/52/03-2016 від 07.11.2016 наданого ТОВ «Електронік технолоджі», згідно якого 29 вересня 2016 року з 00:00:00 по 00:24:40 та 30 вересня 2016 року о 00:44:00 до 03:20:34, вказаний автомобіль перебував за адресою М-05, с. Подібна, Маньківського району, Черкаської області, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів джерела походження даного звіту. На неодноразові вимоги суду про надання запиту чи ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ щодо витребування інформації, стороною обвинувачення надано лише копію з журналу вихідної кореспонденції, сам запит не надано. Звіт по руху автомобіля «КIA Rio 1.6» не підписаний відповідальною особою, не посвідчений печаткою, в звіті не вказано державний номерний знак автомобіля, не зазначено за допомогою якого технічного пристрою були зняті відомості про рух автомобіля та наявність ліцензії на вчинення такої дії. Стороною обвинувачення подані два варіанти звіту про рух автомобіля, які мають суттєві відмінності між собою, а тому даний доказ є недопустимим і не може бути покладений в основу обвинувачення.

Щодо доводів захисників та обвинуваченого ОСОБА_7, про викрадення останнього та ОСОБА_11, 17.12.2016 року невідомими особами з метою повернення викрадених коштів та майна у ОСОБА_9, суд розцінює це як обраний спосіб захисту, оскільки жодним доказом у кримінальному провадженні не доведена та обставина, що обвинуваченого та його дружину незаконно утримували невідомі особи, вимагали кошти, катували. ОСОБА_11 подала заяву про вчинення щодо неї злочину лише 11 липня 2017 року, тобто вже після направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_7 до Маньківського районного суду Черкаської області. Доказів, що ОСОБА_7 звертався з заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення не надано.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" № 10 від 06.11.2009р. - дії особи, яка безпосередньо не брала участі у вчиненні злочину, але порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця або предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину, належить кваліфікувати як співучасть у скоєному у формі пособництва з посиланням на частину 5 ст.27 КК України.

Частина 5 ст.27 КК України передбачає, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця або предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому можливий технічний розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль.

Так, з урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу ОСОБА_7 та невстановлених осіб, що вчинили протиправні дії за попередньою змовою, до таких дій суд відносить: попередній спільний приїзд на місце вчинення злочинів, спільне перебування в готелі, придбання засобів для вчинення крадіжки та передача їх невстановленій особі. Суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 знав про злочинні наміри цих осіб та сприяв їх реалізації. ОСОБА_7 міг добровільно відмовитись від пособництва у вчиненні злочину, шляхом відмови у придбанні інструментів для вчинення злочину та в подальшому відмові від їх передачі невстановленій особі в день вчинення злочину. ОСОБА_7 підлягає відповідальності не тільки за дії, які він сам вчинив, але й за результат дій інших співучасників, а саме таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в особливо великих розмірах.

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст.337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, вважає доведеною вину ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України - пособництво шляхом надання знаряддя для вчинення таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, в особливо великих розмірах.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є щире каяття в пособництві у вчиненні злочину.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином; ступінь його участі у вчиненні злочину,те що він сприяв вчиненню злочину, дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання та реєстрації на території України; його відношення до скоєного; відсутність обставин, що обтяжують покарання; те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, стан здоров'я, а саме наявність хронічних захворювань, поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, і на підставі викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_7 вид покарання в мінімальних межах санкції ч.5 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі..

Враховуючи суспільну небезпеку скоєного обвинуваченим ОСОБА_7 злочину суд не знаходить підстав для звільнення його від покарання з випробуванням. Суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_7 положення ст. 69 КК України, оскільки відсутні декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину підсудним, щоб дало можливість суду призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі або перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, на підставі ст. 69 КК України.

Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченим, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме їх особі.

Одночасно суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочини до 20 червня 2017 року і щодо нього продовжували застосовувати заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 р., тобто після набрання чинності Законом №2046- VIIІ, то застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону №838-VIIІ. Тобто, зарахуванню судом підлягає строк попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що відповідає правовому висновку викладеному в Постанові ВС від 29.08.2018р. в справі №663/537/17.

Як встановлено судом, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Маньківського районного суду Черкаської області від 19.12.2016 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховувався з 19 грудня 2016 року. Таким чином, підлягає до зарахування строк перебування ОСОБА_7 під вартою з 19.12.2016 року по день вступу вироку в законну силу, за правилами ч. 2 ст. 72 КК України, в редакції Закону№838-VIIІ, тобто один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Питання заявленого та підтриманого потерпілим ОСОБА_9 цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 128, 129 КПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Дана особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок крадіжки потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди, при цьому органом досудового розслідування точний розмір її не встановлено. Згідно обвинувального акту шкода зазначена в сумі 594 000 грн. При цьому не зазначено, яка вартість викраденого майна (окулярів для зору, шарикової ручки з написом «STATE FOOD GRAIN CORPORATION» та іншого канцелярського приладдя, а також планшету), не проведено товарознавчої експертизи для визначення вартості викраденого майна. Судом встановлено, що станом на 30.09.2016 року, згідно офіційного курсу НБУ, курс НБУ долара до гривні складає 25.9119 грн. Тобто сума завданої шкоди становить (20000 доларів США * 25.9119) + 27 000 грн. = 545 238 грн.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 594 000 гривень, судом встановлено причинний зв'язок між протиправними, винними і кримінально - караними діями (злочином) обвинуваченого та матеріально шкідливими наслідками, а також враховано принципи розумності та справедливості, положення ст. 1166 ЦК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 545 238 грн.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 325, 326, 349, 368-371, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Зарахувати на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 з 19.12.2016 р. до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання, 19.12.2016 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_7 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 за завдану матеріальну шкоду - 545 238 (п'ятсот сорок п'ять тисяч двісті тридцять вісім грн.) грн.

Речові докази, а саме:

- чек мотель «Золотий ключик» №734858 від 26.09.2016 року; реєстраційна картка готель «Золотий ключик» на ім'я ОСОБА_14 від 26.09.2016 року; накладна складська №Сс-0016354 від 26.09.2016; диск з відеозаписом з приміщення магазину «Стандарт Будівельний» м. Умань Черкаської області від 26.09.2016 року; диск з відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 від 21.12.2016 року - долучені до матеріалів судової справи залишити при ній.

- диск з відеозаписом з офісу СФГ «Шевченко» від 26.09.2016 року - долучений до матеріалів кримінального провадження залишити при ньому.

- Болторіз 760 мм СІ 785459; два лома-цвяходери; викрутки SL 3.0*80 мм та 8*150 мм під ключ; сумку спортивну чорного кольору вилучені в ході ОМП від 30.09.2016 року та передані в кімнату речових доказів Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити після вступу вироку в законну силу;

- Окуляри для зору, шарикова ручка з написом «STATE FOOD GRAIN CORPORATION» передані на зберігання ОСОБА_9 - залишити останньому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий: Ю.В.Михальченко

Суддя: В.В.Шипович

Суддя: Н.М.Кондрацька