Рішення № 80996467, 08.04.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2569/19

Провадження № 2а/712/84/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Пироженко В.Д.

з участю секретаря - Коваль М.О.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Щербина Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Маломуж Андрія Анатолійовича до Черкаської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою заступника начальника Черкаської митниці ДФС від 14.02.2019 року у адміністративній справі № 15/90200/19 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300 відсотків несплачених сум митних платежів, що становить 32474,73 гр.

З постанови вбачається, що Маломужем А.А., представником ТОВ «Брокер-Україна», в ході здійснення декларування зазначених товарів в порушення вимог п.5 ч.8 ст.257, 266, 270, 272 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, вимог Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, вимог ст190.1, 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в частині здійснення дій щодо заявлення неправдивих відомостей щодо коду товару № 1 «Машина для обробки металу, механічні ножиці гідравлічні: ножиці гідравлічні гільйотинові, серія ЕS 3006, 2007 р.в. згідно УКТ ЗЕДД, які були спрямовані на часткове ухилення від сплати митних платежів, що призвело до заниження та несплати до державного бюджету України платежів на суму 10824,91 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Черкаської митниці ДФС від 14.02.2019 року та справу провадженням закрити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити. Крім того пояснила, що адміністративне стягнення до позивача застосовано більше ніж через два роки, тобто пропущено строки накладення адміністративного стягнення.

Представник відповідача Щербина Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та надала письмові заперечення. Просить суд відмовити в задоволенні позову оскільки вважають що винесена постанова митниці ДФС є законною та обґрунтованою.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, з'ясувавши обставини справи, обґрунтування позивачем своїх позовних вимог та заперечень проти позову представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи встановлено, що постановою заступника начальника Черкаської митниці ДФС від 14.02.2019 року у адміністративній справі № 15/90200/19 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300 відсотків несплачених сум митних платежів, що становить 32474,73 гр.

Протокол про порушення митних правил був складений 29.01.2019 року на підставі акту ГУ ДФС у Черкаській області «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «РАЗЕК ЧЕРКАСИ» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з окремих питань по митним деклараціям від 08.02.2016 року та від 20.12.2016 року відповідно до якого було встановлено, що пр. и здійсненні декларування товару № 1 за МД № 902060000/2016/206869 декларантом було допущено порушення .1, п.5 ч.8 ст.257, 266, 270, 271 МК України в частині застосування Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕДД 1 та 6 в частині визначення коду товарів, застосування розміру ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями, пункту 190.1 ст. 190 ПК України в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України.

Судом встановлено, що представником ТОВ «Брокер-Україна» Маломуж А.А. для митного контролю подав митну декларацію за якою товар № 1 «Машина для обробки металу, механічні ножиці гідравлічні: ножиці гідравлічні гільйотинові згідно УКТ ЗЕДД задекларовано в товарній підкатегорії 8462399100, для якої Законом України від 19.09.2013 року «Про митний тариф України» встановлена ставка ввізного мита 2%. Позивач надав митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні для ідентифікації самого товару, так і для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач прийняв митну декларацію, за якою товар № 1 задекларовано в товарній під категорії 8462399100 і здійснив митне оформлення товару в режимі імпорт.

За результатами документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи встановлено, що згідно з описом, заявленим декларантом в графі 31 МД № 902060000/2016/206869 та поданих до митного оформлення документів від 07.12.2016 року, специфікація від 07.12.2016 року б/н, технічна довідка про товар згідно інвойсу, контракт № 30/03-11 від 30.03.2011 року заявлений товар не відноситься до товарної підкатегорії 8462399100. Даний товар класифікується в товарній накладній під категорії 8462391000 - для обробки виробів з листового матеріалу на які встановлено ставка ввізного мита 5%.

Відповідно до ст.. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, однією з обов'язкових ознак порушення митних правил як адміністративного правопорушення є протиправність дій.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Диспозицією ст..485 МК України визначений склад правопорушення, який полягає в заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в тому числі неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДД та його митної вартості.

Об»єктивна сторона правопорушення полягає у поданні неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЕЗДД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, а не у визначенні неправильного коду УКТ ЗЕД,

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України пов'язаного із заявленням в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, характеризується умислом. Тобто, в даному випадку конкретною метою, як обов'язковою ознакою складу правопорушення, є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем задекларовано товар в товарній під категорії 8462399100, про що свідчить відмітка ПМК 30/902 20.12.2016 в графі D/J декларації. Митний орган не виявив в процесі здійснення митного контролю жодних порушень чинного законодавства, в тому числі щодо визначення коду та правильності обчислення та сплати митних платежів та завершив митне оформлення за декларацією без зауважень, про що свідчить відмітка митного органу у декларації.

Відповідно до листа Державної митної служби України "Про питання правової оцінки фактів невірної класифікації товару під час його декларування" № 11/1-10.20/2838- ЕП від 31 березня 2009 року у разі, коли після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки в залежності від висновків службового розслідування щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях.

Як встановлено в судовому засіданні, службове розслідування щодо вини посадових осіб в даному конкретному випадку не проводилось.

Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Листом від 31 березня 2009 року № 1/1-10.20/2838/ЕП Державна митна служба України також надала роз'яснення про питання правової оцінки фактів невірної класифікація: товару під час його декларування та зауважила, що митницями часто не враховується, що сам по собі факт зазначення у МД невірного коду товару за УКТЗЕД і корегування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил. Висновок про виявлення факту порушення митних правил є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення елементом якого є вина суб'єкта.

За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд України у постановах №21-479а14 від 04.11.2014, №21-509а14 від 18.11.2014 та №21-157а15 від 28.04.2015 вказав, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у ВМД недостовірних відомостей.

Тобто митний орган не вправі застосовувати будь-які санкції, у тому числі передбачені ст. 485 МК, якщо приймаючи митну декларацію при митному оформленні у нього не було заперечень щодо віднесення товару до певного коду товарної номенклатури, а товар було пропущено на митну територію України. Проте, притягнення певних осіб до відповідальності може мати місце, якщо митний орган доведе їх протиправні дії, зокрема зазначення у митній декларації недостовірних відомостей.

Верховний Суд в постанові від 13.12.2018 року по справі № 759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст.. 485 МК України.

Отже відповідач в оскаржуваній постанові не вказав доказів протиправності дій позивача, доказів вини позивача у формі умислу, того що дії позивача були спрямовані саме на заявлення в митній декларації неправдивих відомостей для досягнення мети неправомірного зменшення митних платежів, які підпадають під ознаки порушень, передбачених ст.485 МК України. Відсутність мети неправомірного зменшення митних платежів виключає склад адміністративного порушення.

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги позивачки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.241-246, 286 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, ст.485, 487 МК України, ст. 247 КУпАП, суд,

В И Р І Ш И В :

Скасувати постанову заступника начальника Черкаської митниці ДФС від 14.02.2019 року в справі про порушення митних правил № 15/90200/19 про притягнення до адміністративної відповідальності Маломуж Андрія Анатолійовича, провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Головуючий Пироженко В.Д.

Повний текст рішення складено 08.04.2019.