Ухвала суду № 80996094, 08.04.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/3685/17

номер провадження 2-зз/695/3/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря Бреуса В.С.

представника позивача, адвоката - Носової В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання представника ОСОБА_2, адвоката Носової Вікторії Іванівни про скасування заходів забезпечення позову, які накладені ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.09.2018 року у справі за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Перевертуна Олександра Юрійовича, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7, иватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна про визнання недійсним договорів , визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування записів про право власності, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 - адвокат Носова В.І. звернулася до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, які накладені ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.09.2018 року у справі за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Перевертуна Олександра Юрійовича, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7, иватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна про визнання недійсним договорів , визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування записів про право власності, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що вказана вище ухвала суду винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки обмеження, які накладенні вказаною ухвалою суду в якості забезпечення позову стосуються майна, яке не є предметом позовних вимог та належить ОСОБА_2, який в свою чергу не має можливості користуватися та розпоряджатися ним, що в своє чергу є порушенням Конституційних прав останнього на розпорядження своєю власністю. Крім того вказана ухвала суду перешкоджає ОСОБА_2 виконувати постанову Верховного Суду від 25.10.2018 року. Таким чином у суду наявні усі підстави для скасування забезпечення позову, який порушує права третіх осіб.

Представник третьої особи по справі із самостійними вимогами ОСОБА_3, адвокат Гричаненко Олександр Миколайович направив до суду заперечення стосовно скасування заходів забезпечення позову, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову та відкласти розгляд клопотання на інший день.

У судове засідання інші сторони по справі не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

У судовому засіданні Носова В.І. вирішення питання стосовно розгляду матеріалів справи за відсутності сторін поклала на розсуд суду.

Суд дослідивши матеріали справи та заяву Гричаненка О.М. вважає за можливе розглянути дане клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності сторін, так нормами ч. 2 ст. 158 ЦПК України визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. Обов'язкова участь сторін по справі при розгляді матеріалів такого клопотання нормами ст. 158 ЦПК України не визначена.

Таким чином вбачається, що нормами процесуального законодавства визначений чіткий строк, протягом якого має бути вирішено даного роду клопотання, обов'язкової участі сторін у його вирішенні не передбачається, а стороною надано до суду заперечення у яких викладені підстави та доводи, якими Гричаненко О.М. заперечує проти задоволення вказаного клопотання.

Таким чином суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо даних для розгляду їх за відсутності сторін та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, вказана вище ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.09.2018 року про забезпечення позову була прийнята на підставі заяви ОСОБА_10

Із змісту самої заяви ОСОБА_10 про забезпечення позову вбачається, що остання звернулася до суду із своєю заявою про забезпечення позову та зазначала адресу місця знаходження майна саме як АДРЕСА_1, яке знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1; НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Із змісту ухвали суду від 24.09.2018 року вбачається, що судом було встановлено, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому існують реальні підстави для забезпечення позову з метою подальшого ефективного виконання судового рішення.

Таким чином вбачається, що належність вказаного майна одній із сторін по справі, його місце знаходження, підстави такого набуття права власності на майно та інші обставини, які стосуються предмету позову ще необхідно суду встановити в ході розгляду даної справи , а сторонам довести в судовому засіданні.

Отже посилання представника Носової В.І. на помилковість зазначення в ухвалі про забезпечення позову на кадастрові номери земельних ділянок чи адреси місця знаходження спірного майна є необґрунтованою, адже належність такого майна якійсь одній із сторін, його місце знаходження є фактично предметом позову, істина в якому ще не встановлена.

Вказана ухвала суду набрала законної сили та є обов'язковою для виконання.

Таким чином судом вбачається, що майно до якого застосовуються відповідні заходи забезпечення позову було вказано в ухвалі суду на підставі заяви ОСОБА_10, яку суд вважав доведеною та обґрунтованою.

Спір між сторонами продовжує існувати, ризики, які були підставою для винесення вказаної ухвали суду не відпали та відсутність таких заявником не доведена, а справа перебуває на розгляді в суді, таким чином скасування заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи зробити взагалі неможливим виконання судового рішення по справі.

Суд також зважає і на те, що вказана ухвала суду ставала предметом апеляційного оскарження, і апеляційний суд постановою від 17.12.2018 року у задоволенні апеляційної скарги відмовив, зазначивши при цьому, що задовольняючи заяву у частині заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна (житлового будинку та земельних ділянок) та заборони будь-яким третім особам повністю або частково відчужувати у будь-який спосіб вказане майно будь-якій третій особі/особам, суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами існує спір та у разі задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами про визнання недійсними договорів, визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування записів про право власності, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, предметом якого є житловий будинок та земельні ділянки, невжиття заходів забезпечення позову у заявленому ОСОБА_10 спосіб може утруднити виконання рішення суду, тому що вказане майно являлось власністю заявника за договорами дарування, а згодом, не дивлячись на наявну ухвалу суду про забезпечення позову від 05 березня 2018 року у вигляді арешту та заборони відчуження, вказане нерухоме майно набуто іншим власником, правомірність набуття якого оспорюється попереднім власником.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно та з урахуванням спору, обсягу заявлених позовних вимог, ймовірних наслідків можливого відчуження спірного майна, обґрунтував висновок про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заборона розпорядження нерухомим майном є процесуальним заходом, спрямованим на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Крім того, такий захід є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, Якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вказана ухвала суду відповідає вказаним вище нормам чинного законодавства та не вбачає підстав для винесення ухвали про скасування заходів забезпечення позову від 24.09.2018 року.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 158 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Носової Вікторії Іванівни про скасування заходів забезпечення позову, які накладені ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.09.2018 року, у справі за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Перевертуна Олександра Юрійовича, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7, иватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна про визнання недійсним договорів , визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування записів про право власності, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Середа Л.В.