Ухвала суду № 80995570, 08.04.2019, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/393/19 провадження №1-кс/632/179/19

УХВАЛА

08 квітня 2019 р.

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі слідчого судді Библіва С.В., при секретарі судового засідання Кузьменко М.В., за участю прокурора Середи С.С., захисника підозрюваного ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні в м. Первомайський розглянувши клопотання слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Кіпоть В.О. погоджене прокурором Первомайської місцевої прокуратури юристу 1 класу Середою С.С. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, поданого в межах розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220400000074 від 06.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2019 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Первомайським ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220400000074, відкритого за фактом незаконного зберігання наркотичних засобів, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних злочинів, вірних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову вчинив новий умисний злочин, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4, маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, а також її незаконний збут, у невстановлений в ході досудового розслідування час та при невстановлених обставинах незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, яку незаконно зберігав за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1, з метою подальшого незаконного збуту.

19.03.2019 року ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з корисливих мотивів, в порушення «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого Постановою КМУ №589 від 03.06.2009, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, будучи особою раніше засудженою за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, незаконно збув ОСОБА_5 медичний полімерний шприц, з приєднаною ін'єкційному голкою в полімерному ковпачку, з гранувальною шкалою до 5,0 мл, з рідиною блакитного кольору, масою: 5,0192 г, яку попередньо з метою подальшого збуту зберігав за своїм місцем мешкання. Від останнього за збутий ним вищевказаний медичний шприц з рідиною блакитного кольору, ОСОБА_4 отримав кошти в сумі 500 гривень. В подальшому зазначений медичний шприц із речовиною блакитного кольору всередині, був виданий ОСОБА_5 працівникам Первомайського ВП ГУНП в Харківській області. Згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» за №3/741се19 від 26.03.2019, надана на дослідження рідина в шприці, яку ОСОБА_6 незаконно придбав, зберігав з метою збуту, а в подальшому збув ОСОБА_5, масою: 5,0192 г містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речови - РVР, маса якої в перерахунку на масу сухого залишку рідини, склала: 0,0767 г.

В ході проведення обшуку 04.04.2019 року за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_4 виявлено та вилучено наступні предмети:

- обрізану полімерну пляшку на стінках якої мається нашарування речовини коричневого кольору;

- скляну банку об'ємом 0,3 л. всередині якої мається речовина зеленого кольору невідомого походження;

- полімерний медичний шприц об'ємом 0,5 мл., всередині якого на стінках мається нашарування речовини коричневого кольору невідомого походження;

- полімерний флакон,всередині якого знаходиться рідина невідомого походження.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його передачі та відчуження, а згідно вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.

Враховуючи викладене, необхідно накласти арешт на наступні речі:

- обрізану полімерну пляшку на стінках якої мається нашарування речовини коричневого кольору;

- скляну банку об'ємом 0,3 л., всередині якої мається речовина зеленого кольору невідомого походження;

- полімерний медичний шприц об'ємом 0,5 мл., всередині якого на стінках мається нашарування речовини коричневого кольору невідомого походження;

- полімерний флакон, всередині якого знаходиться рідина невідомого походження.

У разі не накладення арешту на вказане майно можливе його приховування, знищення речових доказів. Вказане може призвести до уникнення винними особами кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення прокурора, який підтримав та наполягав на задоволенні клопотання та захисника підозрюваного, який просив суд розглянути клопотання на власний розсуд, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичного особи.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Метою накладання арешту на майно є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, відчуження.

Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Керуючись статтями 131, 132, 170, 172, 173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Кіпоть В.О. погоджене прокурором Первомайської місцевої прокуратури юристу 1 класу Середою С.С. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, поданого в межах розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220400000074 від 06.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:

- обрізану полімерну пляшку на стінках якої мається нашарування речовини коричневого кольору;

- скляну банку об'ємом 0,3 л. всередині якої мається речовина зеленого кольору невідомого походження;

- полімерний медичний шприц об'ємом 0,5 мл., всередині якого на стінках мається нашарування речовини коричневого кольору невідомого походження;

- полімерний флакон, всередині якого знаходиться рідина невідомого походження, виявлені та вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1.

Майно, на яке накладено арешт, залишити на зберіганні у кімнаті речових доказів Первомайського ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.

Зобов'язати слідчого Кіпоть В.О. повідомити власника майна та особу у володінні якої знаходиться майно про накладення арешту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя;С.В. Библів