Ухвала суду № 80995490, 02.04.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А..

Справа № 635/7111/17

Провадження № 1-кп/644/276/19

02.04.2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого - судді Саркісян О.А..

Суддів- Попової В.О., Черняка В.Г.

При секретарі- Зоріній Н.В.,

за участю прокурора -Максюк О.О., Шпака М.А.

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників обвинувачених - Дем’яненко О.О., Андреєва О.О.,

Івтушка С.В., Толстової О.О., Сало В.М.,

потерпілих - ОСОБА_13, ОСОБА_14,

представників потерпілих - Ковалевського Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №12015220000000867

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Харкова, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.1 ст.382; ч.1 ст.263 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_3, проживаючого в АДРЕСА_4, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.2 ст.364; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187; ч.1 ст.263; ч.1 ст.382 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уроженця м.Ворошиловград, грамадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_5,у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уроженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_6, проживаючого в АДРЕСА_7,у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уроженця с.Рогань Харківського району та області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_8 , проживаючого в АДРЕСА_9, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

03.08.2018 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшов відповідний обвинувальний акт.

05.04.2019 року закінчується строк тримання обвинувачених під вартою, розгляд справи не закінчений.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження тримання обвинувачених під вартою. При цьому своє клопотання обґрунтовує тим, що 05.04.2019 року закінчується строк тримання обвинувачених під вартою. Зазначив, що ризики, які враховані слідчим суддею під час застосування обвинуваченим запобіжного заходу та під час його подальшого продовження, існують і на даний час. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, які скоєні у складі злочинної організації, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства. Крім того, знаходячись на волі існує ризик, що обвинувачені можуть впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду та перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином. Зазначила, що відсутні підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченим.

Потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_14 та представник потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - Ковалевський Г.А. підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат Андреєв О.О. проти продовження строку тримання під вартою заперечували. Зазначили, що кожного разу продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 було обґрунтовано однаковими підставами. Вважають, що ризики, заявлені прокурором, відсутні. Зазначили, що ОСОБА_4 на протязі 22 років працював у поліції, мав постійне джерело доходів, що свідчить про його позитивні якості. Крім того, зазначають, що не доведена тяжкість діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 Тому вважають можливим, змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на більш м'який запобіжний захід, а саме застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат Дем’яненко О.О. проти продовження строку тримання під вартою заперечували з посиланням на те, що клопотання прокурора містить лише посилання на існування визначених законом ризиків, однак наразі ризики не існують, розгляд справи триває довго. Просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на любий більш м'який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат Івтушок С.В. проти продовження строку тримання під вартою заперечують з посиланням на те, що прокурором не доведені ризики, які необхідні для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Зазначили, що ОСОБА_5 усвідомлює серйозність пред'явлених йому обвинувачень і ніяким чином не перешкоджає проведенню досудового розслідування та судового розгляду. Під час обшуку ОСОБА_5 добровільно видав слідчому всі предмети, які того цікавили, добровільно з'явився 13.01.2017 року до слідчого управління, а 14.01.2017 року до Київського районного суду м. Харкова хоча мав реальну можливість замість цього просто переховуватись від органів досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_5 добровільно виконав ухвалу суду щодо відібрання у нього зразків ДНК для експертного дослідження. Просили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати або змінити на більш м'який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат Сало В.М. підтримали думку інших обвинувачених та їх захисту. Зазначили, ризики прокурором не доведені, доказів щодо ОСОБА_7 не надано. Вважали, можливим змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з внесення застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат Толстова О.О. підтримали думку інших обвинувачених та їх захисту. Зазначили, що прокурором не доведені ризики, які необхідні для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. ОСОБА_6 працював, має двох неповнолітніх дітей, самостійно з'явився до суду для обрання запобіжного заходу. Просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Судова колегія, вислухавши думку учасників процесу, дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, обвинувачені згідно обвинувального акту звинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, які скоєні у складі злочинної організації, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства.

Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинувачених, у вигляді тримання під вартою, закінчується 05.04.2019 року.

Обвинувачений ОСОБА_3, раніше не судимий, одружений, має неповнолітніх дітей, останні роки не працював та є колишнім працівником правоохоронних органів.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, є учасником антитерористичної операції, має постійне місце мешкання, на своєму утриманні матір пенсійного віку та неповнолітню дитину, перебуває у цивільному шлюбу, є колишнім працівником правоохоронних органів.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, одружений, тимчасово не працював, має постійне місце мешкання, не має законних джерел для існування.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, проживає з жінкою у цивільному шлюбі, мав постійне місце мешкання, а також був працевлаштований, однак звинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, має неповнолітню дитину, останні роки офіційно не працював, не має джерела доходів.

Характер та фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень (злочинів), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Можливість призначення покарання обвинуваченим у вигляді реального позбавлення волі, може викликати загрозу їх втечі, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, судова колегія вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою, оскільки на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 строком на 60 днів.

Колегією суддів вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку колегії суддів, застосування таких. Між тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176, 177, 178, 180, 183, 314 - 317 КПК України, - суд

УХВАЛИЛА :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 31 травня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_14, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 31 травня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_15, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 31 травня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до31 травня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_17, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 31 травня 2019 року включно.

В задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий- суддя О.А.Саркісян

Суддя: В.О.Попова

Суддя: В.Г.Черняк